Музичне повсякдення Волині (середина XVI – початок XVII століть)
Владислав БезпалькоІван Кузьмінський / історичнастаття
Опис:
Безпалько В., Кузьмінський І. Музичне повсякдення Волині (середина XVI – початок XVII століть) // Текст і образ: актуальні проблеми історії мистецтва. – 2019. – 1 (7). – С. 5-32.
Представлена стаття є першим дослідженням такого роду, в якому спеціально
розглядається музичне повсякдення Волині середини XVI – початку XVII століть. У цій
роботі ми зосередилися майже виключно на світському сегменті музичного повсякдення.
На основі аналізу актових книг, фіскально-облікових документів та інших джерел були
сформовані три тематичні розділи. Перший розділ присвячений дослідженню музикантів
Волині. У фіскально-облікових документах Великого князівства Литовського, а згодом Речі
Посполитої (Малопольська провінція), використовувались різноманітні терміни для
позначення музикантів та суміжних професій: «дударі», «скоморохи», «скрипалі»,
«трубачі», «медведники», «музики», «гудки». З цих та інших документів ми дізнаємося про
кількість музикантів в різних, зокрема й невеликих населених пунктах. Серед прізвиськ, які
були в музикантів, превалюють «дудник» та «скрипка», іноді зустрічається «гудка». Також
в актових джерелах згадуються й інші музичні спеціальності: «кантори»-юдеї,
«органісти», «пищики», «сурмачі», «трубачі», «бубнист». Також з цих документів ми
дізнаємося про окремі епізоди з життя музикантів. У другому розділі спеціально
досліджуються музичні інструменти: «кобзи», «турецькі кобзи», «лютня», «квінтарна
лютня», «скрипки», «влоська скрипка», «цитара», «дуда», «смик», «труби», «бубон». В
останньому розділі йдеться про два окремі явища музичної культури Волині – музику в
танцях та волочебному обряді. Відсутність подібного дослідження давало підстави для
появи різних міфів, зокрема про бідність музичної культури автохтонного населення
Волині. Популярним був міф про те, що органи у католицькі храми були принесені на ці
терени польськими колонізаторами після Люблінської унії. А, як ми бачимо з документів,
перше повідомлення про луцького органіста походить ще з середини XVI століття. В свою
чергу ім’я органіста виказує його руське походження. Таким чином, отримані результати
дозволяють не лише заповнити прогалини в українській історичній музикології щодо XVI
століття, але й сподіватися на появу аналогічних досліджень як щодо інших українських
земель, так й інших хронологічних відтинків.
Ключові слова: Волинь, повсякдення, XVI століття, музиканти, музичні інструменти,
окремі явища музичної культури.
Безпалько В., Кузьмінський І. Музичне повсякдення Волині (середина XVI – початок XVII століть) // Текст і образ: актуальні проблеми історії мистецтва. – 2019. – 1 (7). – С. 5-32.
Представлена стаття є першим дослідженням такого роду, в якому спеціально
розглядається музичне повсякдення Волині середини XVI – початку XVII століть. У цій
роботі ми зосередилися майже виключно на світському сегменті музичного повсякдення.
На основі аналізу актових книг, фіскально-облікових документів та інших джерел були
сформовані три тематичні розділи. Перший розділ присвячений дослідженню музикантів
Волині. У фіскально-облікових документах Великого князівства Литовського, а згодом Речі
Посполитої (Малопольська провінція), використовувались різноманітні терміни для
позначення музикантів та суміжних професій: «дударі», «скоморохи», «скрипалі»,
«трубачі», «медведники», «музики», «гудки». З цих та інших документів ми дізнаємося про
кількість музикантів в різних, зокрема й невеликих населених пунктах. Серед прізвиськ, які
були в музикантів, превалюють «дудник» та «скрипка», іноді зустрічається «гудка». Також
в актових джерелах згадуються й інші музичні спеціальності: «кантори»-юдеї,
«органісти», «пищики», «сурмачі», «трубачі», «бубнист». Також з цих документів ми
дізнаємося про окремі епізоди з життя музикантів. У другому розділі спеціально
досліджуються музичні інструменти: «кобзи», «турецькі кобзи», «лютня», «квінтарна
лютня», «скрипки», «влоська скрипка», «цитара», «дуда», «смик», «труби», «бубон». В
останньому розділі йдеться про два окремі явища музичної культури Волині – музику в
танцях та волочебному обряді. Відсутність подібного дослідження давало підстави для
появи різних міфів, зокрема про бідність музичної культури автохтонного населення
Волині. Популярним був міф про те, що органи у католицькі храми були принесені на ці
терени польськими колонізаторами після Люблінської унії. А, як ми бачимо з документів,
перше повідомлення про луцького органіста походить ще з середини XVI століття. В свою
чергу ім’я органіста виказує його руське походження. Таким чином, отримані результати
дозволяють не лише заповнити прогалини в українській історичній музикології щодо XVI
століття, але й сподіватися на появу аналогічних досліджень як щодо інших українських
земель, так й інших хронологічних відтинків.
Ключові слова: Волинь, повсякдення, XVI століття, музиканти, музичні інструменти,
окремі явища музичної культури.
Доступні формати:
PDFчитайте також:
В бібліотеці зібрані всі книги українською мовою в електронному (txt, rtf, doc, pdf, fb2, epub, mobi, djvu) та паперовому форматі. Книжку можна безкоштовно скачати клікнувши на необхідний Вам формат для iPad, iPhone, Android, Kindle, Kobo та інших читалок або купити паперовий варіант тексту з доставкою по Україні. Сайт бібліотеки оптимізований для роботи на телефонах, смартфонах(айфон, анроїд) і планшетах. Потрібну книгу Ви можете легко знайти за допомогою пошуку.