Надгробки XIX – початку XX ст. єврейського кладовища міста Глухова, як об'єкти культурної спадщини
Віра Назарова / історичнадисертація
Опис:
Назарова В. В. Надгробки XIX – початку XX ст. єврейського кладовища
міста Глухова як об’єкти культурної спадщини. – Кваліфікаційна наукова робота
на правах рукопису.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук за
спеціальністю 26.00.05. – Музеєзнавство. Пам’яткознавство. – Центр
пам’яткознавства Національної академії наук України і Українського товариства
охорони пам’яток історії та культури. – Київ, 2019.
Актуальність дослідження зумовлена відсутністю фундаментальних
історико-пам’яткознавчих досліджень надгробків ХІХ – початку ХХ ст.
глухівського єврейського кладовища як об’єктів культурної спадщини.
Актуальності темі надає також необхідність зупинити руйнування надгробків
глухівського кладовища, які не підпадають під державну охорону через
відсутність статусу пам’яток культури. Комплексний історичний,
некрополістичний, генеалогічний та пам’яткознавчий аналіз досліджуваних
надгробків, більшість з яких має незадовільний стан, сприятиме вирішенню
питань їхнього збереження, охорони та музеєфікації. Існуюча практика охорони
культурної спадщини доводить, що багато питань музеєфікації надгробків
залишається не вирішеним. Нестача методичних розробок і потреба в реалізації
досвіду застосування принципів організації сучасних музеїв просто неба стосовно
до кладовищ в Україні актуалізує підготовку відповідних науково-методичних
рекомендацій.
Наукова новизна дослідження полягає в тому, що:
вперше
− оприлюднені нові для української історіографії дані зарубіжних дослідників
з галузі єврейської некрополістики;
− досліджено значну кількість джерел, зокрема й іноземних, більшість з яких
ще не було введено до наукового обігу або було опубліковано 3
фрагментарно в інших контекстах;
− виявлено значну кількість нових об’єктів культурної спадщини,
обґрунтовано їх історичну та наукову цінність як пам’яток культури;
− здійснено систематизацію всіх об’єктів культурної спадщини, які були
досліджені, за видовою і типологічною приналежністю;
− складено перелік надгробків XIX – початку XX ст. єврейського кладовища
м. Глухова, які мають історичну, наукову і хронологічну цінність;
− виділено і досліджено окрему типологічну групу об’єктів культурної
спадщини кладовища, які належать до пам’яток історії, – поховання відомих
діячів – членів єврейської громади Глухова;
уточнено:
− хронологічні межі появи й функціонування глухівського єврейського
кладовища;
− уточнені й доповнені списки похованих на єврейському кладовищі
м. Глухова;
поглиблено:
− уявлення про історію єврейської громади м. Глухова;
запропоновано:
− рекомендації, що стосуються збереження, охорони і подальшого
використання як об’єктів музейного показу надгробків і поховань XIX –
початку XX ст. єврейського кладовища м. Глухова.
Особистий внесок здобувача полягає в самостійному проведенні польових
досліджень з виявлення збережених надгробків на єврейському кладовищі
м. Глухова, перекладі епітафій на них, комплексній обробці інформації, яка
міститься на намогильних стелах та її аналізі, описі та введенні до наукового
обігу, а також введенні до наукового обігу ряду архівних джерел та літератури,
які стосуються історії єврейської громади м. Глухова. Наукові положення,
висновки та рекомендації, винесені на захист, одержані автором самостійно. 4
Практичне значення роботи полягає в тому, що основні результати і
висновки дисертації можуть бути використані в узагальнюючих і спеціальних
історичних, пам’яткознавчих, краєзнавчих, мистецтвознавчих, некрополезнавчих і
музеєзнавчих працях, наукових дослідженнях з історії науки, культури та
біографістики, для розробки підручників і навчальних посібників для студентів
ВНЗ, де вивчають історію та теорію культур, краєзнавство, пам’яткознавство, у
лекційних курсах з історії України. Їх можна застосувати і для розширення списку
об’єктів культурної спадщини, які потребують збереження й охорони; для
уточнення туристичних карт, історико-архітектурних та генеральних планів міста
Глухова; при розробці історичних, науково-методичних брошур і літератури,
розробці та впровадженні екскурсійних програм; при дослідженнях
нововиявлених єврейських надгробків і підготовці проектів з їх реставрації,
консервації та музеєфікації.
Основні теоретичні положення дисертації допоможуть заповнити прогалини
у вивченні глухівського єврейського кладовища та історії єврейської громади
міста в цілому, нададуть інформаційне й порівняльне сприяння в дослідженнях
єврейських і православних кладовищ північного сходу України, сприятимуть
внесенню найбільш цінних старовинних надгробків єврейського кладовища
м. Глухова до Державного реєстру нерухомих пам’яток України.
У результаті вивчення стану наукової розробки теми обґрунтовано, що
об’єктами наукових студій були лише окремі її аспекти. Розгляд літератури
здійснено за тематичним принципом. Її систематизовано за чотирма напрямами:
1) дослідження з історії м. Глухова; 2) роботи в галузі вивчення історії
проживання євреїв на українських землях; 3) публікації з історії єврейської
громади м. Глухова; 4) некрополезнавчі праці. Публікації з кожної теми
опрацьовано за хронологічним принципом. Згідно з останнім, виділено три
періоди наукової розробки тем: дорадянський (XIX – початок XX ст.), радянський
(1920 – 1980-ті рр.), сучасний (1990 – 2010-ті рр.). Ще одну групу публікацій
складають теоретичні, науково-методологічні та інші пам’яткознавчі праці 5
сучасних українських учених, важливі для теоретико-методологічного
осмислення та аналізу поховальних пам’яток єврейського кладовища в Глухові.
Аналіз наукової розробки досліджуваної теми дозволяє дійти висновку, що
в українській історіографії відсутнє спеціальне комплексне дослідження
єврейського кладовища м. Глухова. Старовинні надгробки глухівського
єврейського кладовища ніколи не розглядалися як об’єкти культурної спадщини,
що представляють культурно-історичну цінність, а питання охорони, реставрації
та включення цих об’єктів до сучасного наукового і культурного простору не
порушувалося.
Джерельна база дослідження включає писемні, речові та зображальні
матеріали. Основними писемними джерелами дослідження є метричні книги,
ревізькі казки, породинні списки, журнали засідань Глухівського городового
магістрату та ін. До широкого наукового обігу введено значну кількість
документів і матеріалів, що зберігаються у семи архівах України і Росії. У процесі
дослідження були використані речові джерела, які являють собою надгробки
XIX – початку XX ст. глухівського єврейського кладовища. Для дослідження були
зроблені натурні обстеження і фотофіксація всіх знайдених надгробків. У
дисертації використані зображальні джерела, які містять унікальну інформацію
про єврейські надгробки різних регіонів України і дають великий матеріал для
аналізу і порівняння технік виконання різьблених орнаментів, символів, художніх
образів та їх поєднань, які були застосовані, а також систематизації та
класифікації наявних орнаментів. Вивчення й осмислення великого масиву
джерел у поєднанні з висновками історіографічного аналізу дозволили досягти
об’єктивності у висвітленні багатьох проблемних питань, реалізувати мету і
поставленні завдання дисертаційного дослідження.
На підставі значної кількості літературних та архівних джерел було
проведено дослідження з історії єврейської громади м. Глухова. У результаті
встановлено приблизний час її виникнення – 1794–1800 рр. (еврейская община,
хоть и малочисленная, существует в городе до сих пор), вивчено найважливіші 6
події в житті міста і євреїв, які населяли його, що могло знайти відображення в
похованнях єврейського кладовища. Також в ході цієї роботи було виявлено
деяких найбільш відомих персоналій із числа євреїв міста, що дає можливість, у
разі знайдення їхніх надгробків на глухівському єврейському кладовищі,
визначити їхню цінність як об’єктів культурної спадщини.
Під час вивчення й аналізу архівних і документальних матеріалів було не
тільки встановлено приблизний час (1800-х–1810-х рр.), а й обставини
виникнення глухівського єврейського кладовища. Охарактеризовано релігійні
уявлення євреїв про смерть і загробний світ, складено уявлення про роль
кладовища в єврейській громаді і особливості його організації. Останнє особливо
важливо при проведенні польових робіт на єврейському кладовищі міста Глухова
і подальшому аналізі отриманої інформації.
У результаті проведення польових робіт на Глухівському єврейському
кладовищі, перекладу написів на надгробках та аналізу отриманої інформації
було встановлено, що на цвинтарі існували окремі ділянки для поховань жінок і
чоловіків. Виявлено 1040 надгробків різного ступеня збереженості: із них 282
об’єкта являють собою підставки або фрагменти пам’ятників, 758 надгробків
дійшли до нашого часу в задовільному стані або з незначними ушкодженнями. З
числа останніх виділено 438 намогильних плит XIX – початку XX ст., при цьому
найбільш ранні надгробки датовані 1824 і 1826 рр. Відбір об’єктів здійснювався за
пам’яткознавчими критеріями поцінування: їхньою історичною, науковою,
екологічною та хронологічною цінністю, а також за принципом рідкісності.
Відповідно до вітчизняного законодавства та сучасних пам’яткознавчих
наукових розробок здійснено аналіз і класифікацію збережених об’єктів
культурної спадщини єврейського кладовища Глухова з точки зору їхньої видової
та типологічної приналежності, а також за типологічним принципом – за
хронологією.
За видовою приналежністю всі 438 надгробків 1824–1921 рр. єврейського
цвинтаря співвідносяться з пам’ятками історії, 44 намогильних пам’ятники – із 7
пам’ятками монументального мистецтва.
Надгробки розглянуто також як невід’ємну частину такої типологічної
групи пам’яток історії, як поховання. На досліджуваному кладовищі 438
надгробків встановлені на 438 похованнях періоду 1824–1921 рр. Тобто кожний
поховальний об’єкт складається з могили і намогильного пам’ятника.
Виокремлено і досліджено окрему типологічну групу об’єктів культурної
спадщини глухівського єврейського кладовища, які належать до пам’яток історії,
– поховання відомих діячів – членів єврейської громади Глухова. На основі
проведеного історично-біографічного дослідження встановлено, що як мінімум 18
поховальних об’єктів мають значне історико-культурне значення. Тут поховані
єврейський письменник, публіцист і педагог Л. Цвейфель, А. Русаков – дід
радянського живописця і графіка О. Русакова, духовні рабини (їх вважали в
єврейській громаді цадиками) Менахем-Нохум-Довид Геселєв та Ісраель-Дов-Бер
Нохимов Шумяцькі та ін. Не менший інтерес становлять братські могили жертв
погромів 22–23 лютого 1918 р. і листопада 1919 р.
Обґрунтовано, що епітафії на надгробках глухівського кладовища є носіями
мови, звичаїв і традицій єврейського народу і, згідно з міжнародною Конвенцією
про охорону нематеріальної культурної спадщини 2003 р., належать до пам’яток
нематеріальної культурної спадщини. Епітафії всіх 438 старовинних надгробків
єврейського кладовища міста Глухова мають цінність з точки зору історії,
літератури, філології, генеалогії та соціології. Доведено, що вони є пам’ятками
єврейської епіграфіки, що підвищує цінність надгробків як пам’яток історії.
Із загальної кількості надгробків глухівського єврейського кладовища було
виділено 44 пам’ятники, орнаменти яких відрізняються складною, трудомісткою
розробкою різьблення, художньою цінністю або значимістю в якості пам’ятки,
яка демонструє найбільш цікаві моменти мистецтва декоративного різьблення
намогильних плит, зв’язок цього мистецтва з культурою і релігією єврейського
народу, що свідчить про існування самостійної та розвиненої художньої мови.
Проаналізовано символіку намогильних плит, яка має традиційний національний і 8
релігійний характер. Проведене дослідження дозволило дійти висновку, що 44
надгробки глухівського єврейського кладовища відзначаються художньою
цінністю і мають право на занесення до Державного реєстру нерухомих пам’яток
України як пам’ятки монументального мистецтва.
Єврейські закони і традиції, пов’язані із відвідуванням кладовища і
правилами поведінки в його межах було розглянуто в історичному аспекті.
Надана об’єктивна характеристика зазначеної єврейської традиції в історичному
вимірі. Виявлено, що питання, яке досліджується, має свою національну і
релігійну специфіку. Це повинно стати підставою для визначення
пам’яткоохоронних заходів, роботи зі збереження та використання об’єктів
культурної спадщини глухівського єврейського кладовища.
У результаті польових досліджень виділено основні типи пошкоджень
пам’ятників глухівського єврейського кладовища. Було зроблено типологічну
класифікацію 438 надгробків, які відносяться до числа історичних поховань, за
ступенем збереженості. Виявлено, що 251 надгробків знаходиться в задовільному
стані; 29 надгробків відламані від підставок, впали або були скинуті із
постаментів і лежать на землі, з них 9 надгробків лежать епітафіями донизу;
епітафії та орнаменти 92 надгробків знаходяться в незадовільному стані; 49
об’єктів являють собою надгробки або їх великі фрагменти з утраченими
частинами написів або орнаментів; 17 надгробків знаходяться глибоко в землі,
куди потрапили під дією природних і антропогенних факторів.
Визначено, що найкращим способом збереження пам’яток глухівського
єврейського кладовища і реалізації їх експозиційно-пізнавальної цінності є
музеєфікація та показ в якості музейних експонатів на історичному місці
установки в ландшафтно-пейзажному ансамблі самого некрополя. Для досягнення
цієї мети необхідна розробка і подання до відповідних органів державної влади
пропозицій про збереження поховань єврейського кладовища міста Глухова як
об’єктів культурної спадщини та внесення їх до Державного реєстру нерухомих
пам’яток України. 9
З огляду на сучасні підходи до збереження об’єктів культурної спадщини,
надано пропозиції й рекомендації, що стосуються збереження, охорони і
подальшого використання як об’єктів музейного показу надгробків і поховань
XIX – початку XX ст. єврейського кладовища міста Глухова у майбутньому.
Підсумком цього має стати заповнення прогалин і комплексний підхід при
дослідженні міських некрополів, та відповідного типу спадщини – поховань на
прикладі єврейського кладовища м. Глухова на всіх рівнях пам’яткоохоронної
справи, починаючи від законодавчої бази і закінчуючи режимами використання
конкретних об’єктів спадщини.
Ключові слова: Глухів, єврейське кладовище, об’єкти культурної
спадщини, пам’ятки культури, поховання, надгробки, епітафії, охорона пам’яток.
Назарова В. В. Надгробки XIX – початку XX ст. єврейського кладовища
міста Глухова як об’єкти культурної спадщини. – Кваліфікаційна наукова робота
на правах рукопису.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук за
спеціальністю 26.00.05. – Музеєзнавство. Пам’яткознавство. – Центр
пам’яткознавства Національної академії наук України і Українського товариства
охорони пам’яток історії та культури. – Київ, 2019.
Актуальність дослідження зумовлена відсутністю фундаментальних
історико-пам’яткознавчих досліджень надгробків ХІХ – початку ХХ ст.
глухівського єврейського кладовища як об’єктів культурної спадщини.
Актуальності темі надає також необхідність зупинити руйнування надгробків
глухівського кладовища, які не підпадають під державну охорону через
відсутність статусу пам’яток культури. Комплексний історичний,
некрополістичний, генеалогічний та пам’яткознавчий аналіз досліджуваних
надгробків, більшість з яких має незадовільний стан, сприятиме вирішенню
питань їхнього збереження, охорони та музеєфікації. Існуюча практика охорони
культурної спадщини доводить, що багато питань музеєфікації надгробків
залишається не вирішеним. Нестача методичних розробок і потреба в реалізації
досвіду застосування принципів організації сучасних музеїв просто неба стосовно
до кладовищ в Україні актуалізує підготовку відповідних науково-методичних
рекомендацій.
Наукова новизна дослідження полягає в тому, що:
вперше
− оприлюднені нові для української історіографії дані зарубіжних дослідників
з галузі єврейської некрополістики;
− досліджено значну кількість джерел, зокрема й іноземних, більшість з яких
ще не було введено до наукового обігу або було опубліковано 3
фрагментарно в інших контекстах;
− виявлено значну кількість нових об’єктів культурної спадщини,
обґрунтовано їх історичну та наукову цінність як пам’яток культури;
− здійснено систематизацію всіх об’єктів культурної спадщини, які були
досліджені, за видовою і типологічною приналежністю;
− складено перелік надгробків XIX – початку XX ст. єврейського кладовища
м. Глухова, які мають історичну, наукову і хронологічну цінність;
− виділено і досліджено окрему типологічну групу об’єктів культурної
спадщини кладовища, які належать до пам’яток історії, – поховання відомих
діячів – членів єврейської громади Глухова;
уточнено:
− хронологічні межі появи й функціонування глухівського єврейського
кладовища;
− уточнені й доповнені списки похованих на єврейському кладовищі
м. Глухова;
поглиблено:
− уявлення про історію єврейської громади м. Глухова;
запропоновано:
− рекомендації, що стосуються збереження, охорони і подальшого
використання як об’єктів музейного показу надгробків і поховань XIX –
початку XX ст. єврейського кладовища м. Глухова.
Особистий внесок здобувача полягає в самостійному проведенні польових
досліджень з виявлення збережених надгробків на єврейському кладовищі
м. Глухова, перекладі епітафій на них, комплексній обробці інформації, яка
міститься на намогильних стелах та її аналізі, описі та введенні до наукового
обігу, а також введенні до наукового обігу ряду архівних джерел та літератури,
які стосуються історії єврейської громади м. Глухова. Наукові положення,
висновки та рекомендації, винесені на захист, одержані автором самостійно. 4
Практичне значення роботи полягає в тому, що основні результати і
висновки дисертації можуть бути використані в узагальнюючих і спеціальних
історичних, пам’яткознавчих, краєзнавчих, мистецтвознавчих, некрополезнавчих і
музеєзнавчих працях, наукових дослідженнях з історії науки, культури та
біографістики, для розробки підручників і навчальних посібників для студентів
ВНЗ, де вивчають історію та теорію культур, краєзнавство, пам’яткознавство, у
лекційних курсах з історії України. Їх можна застосувати і для розширення списку
об’єктів культурної спадщини, які потребують збереження й охорони; для
уточнення туристичних карт, історико-архітектурних та генеральних планів міста
Глухова; при розробці історичних, науково-методичних брошур і літератури,
розробці та впровадженні екскурсійних програм; при дослідженнях
нововиявлених єврейських надгробків і підготовці проектів з їх реставрації,
консервації та музеєфікації.
Основні теоретичні положення дисертації допоможуть заповнити прогалини
у вивченні глухівського єврейського кладовища та історії єврейської громади
міста в цілому, нададуть інформаційне й порівняльне сприяння в дослідженнях
єврейських і православних кладовищ північного сходу України, сприятимуть
внесенню найбільш цінних старовинних надгробків єврейського кладовища
м. Глухова до Державного реєстру нерухомих пам’яток України.
У результаті вивчення стану наукової розробки теми обґрунтовано, що
об’єктами наукових студій були лише окремі її аспекти. Розгляд літератури
здійснено за тематичним принципом. Її систематизовано за чотирма напрямами:
1) дослідження з історії м. Глухова; 2) роботи в галузі вивчення історії
проживання євреїв на українських землях; 3) публікації з історії єврейської
громади м. Глухова; 4) некрополезнавчі праці. Публікації з кожної теми
опрацьовано за хронологічним принципом. Згідно з останнім, виділено три
періоди наукової розробки тем: дорадянський (XIX – початок XX ст.), радянський
(1920 – 1980-ті рр.), сучасний (1990 – 2010-ті рр.). Ще одну групу публікацій
складають теоретичні, науково-методологічні та інші пам’яткознавчі праці 5
сучасних українських учених, важливі для теоретико-методологічного
осмислення та аналізу поховальних пам’яток єврейського кладовища в Глухові.
Аналіз наукової розробки досліджуваної теми дозволяє дійти висновку, що
в українській історіографії відсутнє спеціальне комплексне дослідження
єврейського кладовища м. Глухова. Старовинні надгробки глухівського
єврейського кладовища ніколи не розглядалися як об’єкти культурної спадщини,
що представляють культурно-історичну цінність, а питання охорони, реставрації
та включення цих об’єктів до сучасного наукового і культурного простору не
порушувалося.
Джерельна база дослідження включає писемні, речові та зображальні
матеріали. Основними писемними джерелами дослідження є метричні книги,
ревізькі казки, породинні списки, журнали засідань Глухівського городового
магістрату та ін. До широкого наукового обігу введено значну кількість
документів і матеріалів, що зберігаються у семи архівах України і Росії. У процесі
дослідження були використані речові джерела, які являють собою надгробки
XIX – початку XX ст. глухівського єврейського кладовища. Для дослідження були
зроблені натурні обстеження і фотофіксація всіх знайдених надгробків. У
дисертації використані зображальні джерела, які містять унікальну інформацію
про єврейські надгробки різних регіонів України і дають великий матеріал для
аналізу і порівняння технік виконання різьблених орнаментів, символів, художніх
образів та їх поєднань, які були застосовані, а також систематизації та
класифікації наявних орнаментів. Вивчення й осмислення великого масиву
джерел у поєднанні з висновками історіографічного аналізу дозволили досягти
об’єктивності у висвітленні багатьох проблемних питань, реалізувати мету і
поставленні завдання дисертаційного дослідження.
На підставі значної кількості літературних та архівних джерел було
проведено дослідження з історії єврейської громади м. Глухова. У результаті
встановлено приблизний час її виникнення – 1794–1800 рр. (еврейская община,
хоть и малочисленная, существует в городе до сих пор), вивчено найважливіші 6
події в житті міста і євреїв, які населяли його, що могло знайти відображення в
похованнях єврейського кладовища. Також в ході цієї роботи було виявлено
деяких найбільш відомих персоналій із числа євреїв міста, що дає можливість, у
разі знайдення їхніх надгробків на глухівському єврейському кладовищі,
визначити їхню цінність як об’єктів культурної спадщини.
Під час вивчення й аналізу архівних і документальних матеріалів було не
тільки встановлено приблизний час (1800-х–1810-х рр.), а й обставини
виникнення глухівського єврейського кладовища. Охарактеризовано релігійні
уявлення євреїв про смерть і загробний світ, складено уявлення про роль
кладовища в єврейській громаді і особливості його організації. Останнє особливо
важливо при проведенні польових робіт на єврейському кладовищі міста Глухова
і подальшому аналізі отриманої інформації.
У результаті проведення польових робіт на Глухівському єврейському
кладовищі, перекладу написів на надгробках та аналізу отриманої інформації
було встановлено, що на цвинтарі існували окремі ділянки для поховань жінок і
чоловіків. Виявлено 1040 надгробків різного ступеня збереженості: із них 282
об’єкта являють собою підставки або фрагменти пам’ятників, 758 надгробків
дійшли до нашого часу в задовільному стані або з незначними ушкодженнями. З
числа останніх виділено 438 намогильних плит XIX – початку XX ст., при цьому
найбільш ранні надгробки датовані 1824 і 1826 рр. Відбір об’єктів здійснювався за
пам’яткознавчими критеріями поцінування: їхньою історичною, науковою,
екологічною та хронологічною цінністю, а також за принципом рідкісності.
Відповідно до вітчизняного законодавства та сучасних пам’яткознавчих
наукових розробок здійснено аналіз і класифікацію збережених об’єктів
культурної спадщини єврейського кладовища Глухова з точки зору їхньої видової
та типологічної приналежності, а також за типологічним принципом – за
хронологією.
За видовою приналежністю всі 438 надгробків 1824–1921 рр. єврейського
цвинтаря співвідносяться з пам’ятками історії, 44 намогильних пам’ятники – із 7
пам’ятками монументального мистецтва.
Надгробки розглянуто також як невід’ємну частину такої типологічної
групи пам’яток історії, як поховання. На досліджуваному кладовищі 438
надгробків встановлені на 438 похованнях періоду 1824–1921 рр. Тобто кожний
поховальний об’єкт складається з могили і намогильного пам’ятника.
Виокремлено і досліджено окрему типологічну групу об’єктів культурної
спадщини глухівського єврейського кладовища, які належать до пам’яток історії,
– поховання відомих діячів – членів єврейської громади Глухова. На основі
проведеного історично-біографічного дослідження встановлено, що як мінімум 18
поховальних об’єктів мають значне історико-культурне значення. Тут поховані
єврейський письменник, публіцист і педагог Л. Цвейфель, А. Русаков – дід
радянського живописця і графіка О. Русакова, духовні рабини (їх вважали в
єврейській громаді цадиками) Менахем-Нохум-Довид Геселєв та Ісраель-Дов-Бер
Нохимов Шумяцькі та ін. Не менший інтерес становлять братські могили жертв
погромів 22–23 лютого 1918 р. і листопада 1919 р.
Обґрунтовано, що епітафії на надгробках глухівського кладовища є носіями
мови, звичаїв і традицій єврейського народу і, згідно з міжнародною Конвенцією
про охорону нематеріальної культурної спадщини 2003 р., належать до пам’яток
нематеріальної культурної спадщини. Епітафії всіх 438 старовинних надгробків
єврейського кладовища міста Глухова мають цінність з точки зору історії,
літератури, філології, генеалогії та соціології. Доведено, що вони є пам’ятками
єврейської епіграфіки, що підвищує цінність надгробків як пам’яток історії.
Із загальної кількості надгробків глухівського єврейського кладовища було
виділено 44 пам’ятники, орнаменти яких відрізняються складною, трудомісткою
розробкою різьблення, художньою цінністю або значимістю в якості пам’ятки,
яка демонструє найбільш цікаві моменти мистецтва декоративного різьблення
намогильних плит, зв’язок цього мистецтва з культурою і релігією єврейського
народу, що свідчить про існування самостійної та розвиненої художньої мови.
Проаналізовано символіку намогильних плит, яка має традиційний національний і 8
релігійний характер. Проведене дослідження дозволило дійти висновку, що 44
надгробки глухівського єврейського кладовища відзначаються художньою
цінністю і мають право на занесення до Державного реєстру нерухомих пам’яток
України як пам’ятки монументального мистецтва.
Єврейські закони і традиції, пов’язані із відвідуванням кладовища і
правилами поведінки в його межах було розглянуто в історичному аспекті.
Надана об’єктивна характеристика зазначеної єврейської традиції в історичному
вимірі. Виявлено, що питання, яке досліджується, має свою національну і
релігійну специфіку. Це повинно стати підставою для визначення
пам’яткоохоронних заходів, роботи зі збереження та використання об’єктів
культурної спадщини глухівського єврейського кладовища.
У результаті польових досліджень виділено основні типи пошкоджень
пам’ятників глухівського єврейського кладовища. Було зроблено типологічну
класифікацію 438 надгробків, які відносяться до числа історичних поховань, за
ступенем збереженості. Виявлено, що 251 надгробків знаходиться в задовільному
стані; 29 надгробків відламані від підставок, впали або були скинуті із
постаментів і лежать на землі, з них 9 надгробків лежать епітафіями донизу;
епітафії та орнаменти 92 надгробків знаходяться в незадовільному стані; 49
об’єктів являють собою надгробки або їх великі фрагменти з утраченими
частинами написів або орнаментів; 17 надгробків знаходяться глибоко в землі,
куди потрапили під дією природних і антропогенних факторів.
Визначено, що найкращим способом збереження пам’яток глухівського
єврейського кладовища і реалізації їх експозиційно-пізнавальної цінності є
музеєфікація та показ в якості музейних експонатів на історичному місці
установки в ландшафтно-пейзажному ансамблі самого некрополя. Для досягнення
цієї мети необхідна розробка і подання до відповідних органів державної влади
пропозицій про збереження поховань єврейського кладовища міста Глухова як
об’єктів культурної спадщини та внесення їх до Державного реєстру нерухомих
пам’яток України. 9
З огляду на сучасні підходи до збереження об’єктів культурної спадщини,
надано пропозиції й рекомендації, що стосуються збереження, охорони і
подальшого використання як об’єктів музейного показу надгробків і поховань
XIX – початку XX ст. єврейського кладовища міста Глухова у майбутньому.
Підсумком цього має стати заповнення прогалин і комплексний підхід при
дослідженні міських некрополів, та відповідного типу спадщини – поховань на
прикладі єврейського кладовища м. Глухова на всіх рівнях пам’яткоохоронної
справи, починаючи від законодавчої бази і закінчуючи режимами використання
конкретних об’єктів спадщини.
Ключові слова: Глухів, єврейське кладовище, об’єкти культурної
спадщини, пам’ятки культури, поховання, надгробки, епітафії, охорона пам’яток.
Доступні формати:
PDFчитайте також:
В бібліотеці зібрані всі книги українською мовою в електронному (txt, rtf, doc, pdf, fb2, epub, mobi, djvu) та паперовому форматі. Книжку можна безкоштовно скачати клікнувши на необхідний Вам формат для iPad, iPhone, Android, Kindle, Kobo та інших читалок або купити паперовий варіант тексту з доставкою по Україні. Сайт бібліотеки оптимізований для роботи на телефонах, смартфонах(айфон, анроїд) і планшетах. Потрібну книгу Ви можете легко знайти за допомогою пошуку.