Знайди книгу!

Опис:
Цуркан К. С. Народний та професійний текстиль на Львівщині в
другій половині ХІХ – на початку ХХІ ст.: освітньо-культурний аспект. –
Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук
(доктора філософії) за спеціальністю 07.00.05 «Етнологія». – Інститут
народознавства НАН України, Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича
НАН України, Львів, 2021.
У дисертації висвітлено освітньо-культурний аспект народного та
професійного текстилю Львівщини. Обрані хронологічні межі дозволили
простежити розвиток професійного текстилю від становлення і донині з позиції
мистецької освіти. Професійна освіта у галузі художнього текстилю мала
витоки від художньо-промислових шкіл другої половини ХІХ ст., була
скерована на підготовку фахівців для промисловості у другій половині ХХ ст., -
на розвиток індивідуальності художника - у часи незалежності України.
Народний текстиль передбачає функціональне застосування. Кожна річ
мала своє призначення, зрозуміле і логічне в побуті або одязі. Оздоблення,
форма, характер орнаментики текстильного виробу свідчать про його
приналежність до конкретного етнографічного регіону. Ця специфіка
відображалась і в освіті. Головними критеріями у виборі місця для організації
шкіл були осередки з давніми традиціями промислів. З другої половини ХХ ст.
в огляду на динамічні темпи розвитку текстильного виробництва професійна
освіта в галузі текстилю розвивається у напрямку промислового текстилю. Для
збереження національних традицій для наступних поколінь у методики
навчальних програм нових мистецьких закладів освіти запроваджується
вивчення народного мистецтва, традиційних текстильних технік. У
виробництво впроваджувались роботи художників, натхнені народним
мистецтвом. Таким чином традиційна складова була передана наступним
поколінням художників та викладачів.


3
В період незалежності України поступово відступає потреба у
цілеспрямованій підготовці спеціалістів для промисловості, першочерговим
завданням професійного текстилю постає створення художнього образу,
осмислення питань, актуальних для суспільства. З огляду на такий пріоритет
відбувається динамічне розширення формотворчих засобів, які розглядаються у
дисертації. Одним з таких питань, актуальних для нашого суспільства протягом
всієї історії, є національна самоідентичність. Професійна освіта – важлива
частина розвитку українського професійного текстилю, а народне мистецтво є
частиною етнічної свідомості. Дисертація розкриває взаємозв’язок цих видів
мистецтва текстилю, професійної освіти та важливості цього зв’язку для
української культури та збереження етнічної свідомості наступних поколінь.
Метою дослідження є з’ясування розвитку народного та професійного
текстилю на Львівщині в контексті освітньо-культурного процесу в історичній
ретроспективі з другої половини ХІХ ст. – донині. Поставлена мета була
реалізована через виконання низки завдань: 1) з’ясовано стан вивчення об’єкту
дослідження; 2) розкрито формування системи освіти в контексті народного
текстилю у Галичині в другій половині ХІХ – першій половині ХХ ст.;
3) виявлені навчальні методики, що застосовувалися в галузі художнього
текстилю у Галичині в другій половині ХІХ – першій половині ХХ ст.;
4) проведено диференціацію текстильних осередків, аналіз діяльності шкіл,
навчальних майстерень, основних товариств, що сприяли розвитку ткацтва,
коронкарства та інших жіночих рукодільних робіт у Галичині; 5) знайдені
методичні розробки відділу художнього текстилю ЛУПДМ ім. І. Труша в 1946
– 1980-х рр.; 6) висвітлені умови становлення кафедри текстилю у ЛДІПДМ
(тепер ЛНАМ), її методичний та творчий розвиток протягом 1946 – 1980-х рр.
та пріоритети роботи кафедри, зв’язок із текстильним виробництвом, здобутки
викладачів та випускників кафедри; 7) з’ясований напрямок роботи відділу
художнього текстилю ЛУПДМ ім. І. Труша в 1991 – 2021 рр., педагогічну
діяльність його випускників; 8) визначений розвиток кафедри художнього
текстилю ЛНАМ впродовж 1991 – 2021 р. Виявлені методичні та творчі


4
здобутки діючих викладачів кафедри художнього текстилю ЛНАМ; 9) розкриті
форми розвитку навчального процесу, методично-організаційної, науково-
дослідницької, творчої діяльності на кафедрі художнього текстилю ЛНАМ з
1991 р. і донині; 10) охарактеризовані нові методики, професійні техніки,
дисципліни в мистецькій освіті у галузі текстилю та виявлені тенденції їх
розвитку; 11) окреслений розвиток мистецької освіти у галузі текстилю
протягом періоду другої половини ХІХ – початку ХХІ століття з позиції
збереження традицій народного текстилю та розвитку професійного текстилю.
Об’єкт дослідження – народний та професійний текстиль Львівщини,
а предмет – реміснича та професійна освіта як чинник збереження традиції та
розвитку художнього текстилю, як основа для інтелектуальної творчості,
художньої імпровізації. Територіально дослідження охопило Львівську область.
Проте оскільки для вивчення взято суттєвий хронологічний відрізок, протягом
якого змінювалися історичні умови та політико-адміністративний поділ, у
нижній хронологічній межі – з другої половини ХІХ ст. – розглядається
територія Львівського округу Королівства Галичини та Володимирії з
резиденцією у Львові, дистриктами: Бережани, Бібрка, Броди, Городок, Зборів,
Золочів, Жовква, Рава-Руська, Теребовля. Навчальні осередки цього періоду
характеризувались єдністю методично-організаційних підходів, що було
обумовлено державною політикою в галузі, характером суспільно-економічних
та мистецьких процесів. У верхній хронологічній межі – досліджувалася
Львівська область. З позиції вивчення професійного текстилю розглядаються
львівські професійні заклади освіти, де спеціально навчають художньому
текстилю: ЛНАМ, ЛФКДУМ ім. І. Труша. Також розглянуті навчальні заклади
інших регіонів України, де працюють випускники цих закладів.
Наукова новизна полягає у тому, що вперше: здійснене комплексне
дослідження народного та професійного текстилю з позиції взаємозв’язку з
професійною освітою у історичному розрізі. Для кожного хронологічного
періоду дослідження було уточнено: структуру та організацію системи органів
державної влади і управління, яким підпорядковувалася система професійної


5
мистецької освіти. Для першого хронологічного періоду дослідження (друга
половина ХІХ ст. – перша половина ХХ ст.): здійснена диференціація та
систематизація текстильних шкіл за вузькопрофесійним спрямуванням та
укладена карта виявлених текстильних осередків; проведено авторський аналіз
художньо-методичної діяльності викладачів навчальних закладів; з’ясована
суть методики німецького педагога Розалії Шалленфельд, яка застосовувалася
при навчанні в дівочих ремісничих школах Галичини; в науковий обіг
вводяться документи з фондів архіву ЦДІАЛ.
Для другого хронологічного періоду дослідження (1946-1990 рр.): зібрані
та систематизовані наявні архівні документи щодо діяльності кафедри
художнього текстилю ЛНАМ та відділу ткацтва ЛФКДУМ ім. І. Труша, на
основі яких відтворено історію формування освітніх методик названих
професійних освітніх закладів; з’ясовані виробничі бази, які співпрацювали з
кафедрою художнього текстилю ЛНАМ протягом її розвитку. В науковий обіг
вводяться документи фонду Р-1653 (оп. 1 - накази по інституту) за 1953-
1987 рр. архіву ЛНАМ та фондів Р-1653, Р-784, 1341 ДАЛО, інформація з цих
джерел увійшла до додатку Б дисертації. Для третього хронологічного періоду
дослідження (1991-2021 рр.): охарактеризовані спеціальні дисципліни кафедри
художнього текстилю ЛНАМ та кафедри художнього ткацтва ЛФКДУМ ім. І.
Труша, що сформувалися протягом 1991 – 2021 рр.; розглянуто педагогічну
діяльність ряду випускників кафедри художнього текстилю ЛНАМ. В науковий
обіг вводяться документи фонду Р-1653 (оп. 1-Ос - накази з особового складу
студентів) архіву ЛНАМ (1991-2000-і рр.), низку світлин. Загальний обсяг
введених в науковий обіг неопублікованих джерел - 219 позицій.
Ключові слова: народний текстиль, професійний текстиль, мистецька
освіта, історія, методика, професійна творчість, художньо-промислові школи,
навчальні майстерні, вищі навчальні заклади, батик, ткацтво.