Знайди книгу!

Опис:


Грицюк В. М. Наступальні операції військ Українських фронтів на
теренах України (24.12.1943–28.10.1944). – Кваліфікаційна наукова робота
на правах рукопису.
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора історичних наук за
спеціальністю 20.02.22 «військова історія». – Інститут історії України
Національної академії наук України; Національна академія сухопутних
військ імені гетьмана Петра Сагайдачного; Львівський національний
університет імені Івана Франка, Київ – Львів, 2021.
У дисертації здійснено системне осмислення феноменології збройного
протистояння СРСР та Німеччини у період Другої світової війни, вивчено та
проаналізовано застосування військ Українських фронтів у наступальних
стратегічних та фронтових операціях 1944 року на території України. До
наукового аналізу залучено відомості про Дніпровсько-Карпатську,
Кримську, Львівсько-Сандомирську, Яссько-Кишинівську та Східно-
Карпатську стратегічні наступальні операції та низку фронтових операцій,
які проходили в межах стратегічних. Опрацювання значних емпіричних
масивів, врахування результатів новітніх досліджень дали синтезувати нове
концептуальне бачення перебігу воєнних дій на території України. На
підставі нових джерел та методологічних підходів здійснено співставлення
задумів операцій, способів їх реалізації, реального перебігу подій з одного
боку, і справжніх, а не уявних, результатів бойових дій, – з іншого.
Проаналізовано, як все це було інтерпретовано історичною наукою різних
періодів. Виявлено маніпулятивні технології формування історичної пам’яті
про Другу світову війну.
У роботі стверджується, що Дніпровсько-Карпатська (24.12.1943–
17.04.1944 рр.) та Кримська (8.04–12.05.1944 р.) стратегічні операції, які
проводились у тісній взаємодії, за кількістю залучених сил та засобів з боку
обох воюючих сторін, просторовим розмахом, масштабами, динамічністю,


3
різноманітністю форм і способів дій військ, кількістю спланованих та
проведених фронтових та армійських операцій, їх результатами, кількістю
втрат посідають одне із чільних місць серед операцій Другої світової війни.
Особливістю Львівсько-Сандомирської операції (13.07–29.08.1944 р.)
військ 1-го Українського фронту стало те, що вона набула статусу
стратегічної. Таких операцій за всю німецько-радянську війну відомо лише
три. Ця операція вирізняється поєднанням різних форм та способів дій,
переакцентування концентрованих зусиль фронту з одного напрямку на
інший, рішучим маневруванням рухомими з’єднаннями, артилерійськими
силами і засобами, оточенням великого угруповання противника, упертою
боротьбою за захоплення, розширення й утримання стратегічного плацдарму.
Яссько-Кишинівська наступальна операція (20–29.08.1944 р.) ввійшла в
історію як приклад операції на швидке оточення з одночасним стрімким
наступом на зовнішньому фронті в умовах гірсько-лісистого театру воєнних
дій з потужними укріпленими районами. У проведеному досліджені
висвітлюється маловідомі факти щодо проведення першої Яссько-
Кишинівської операції у травні 1944 року. Через невдачу, якої зазнали
війська 2-го Українського фронту, ця операція була «забута» радянською
історіографією.
Східно-Карпатська операція (08.09–28.10.1944 р.), яка спочатку була
задумана як наступальна операція двох армій, з часом набула стратегічного
значення. Східно-Карпатська стратегічна наступальна операція вирізняється
досвідом підготовки фронтових і армійських операцій в обмежені терміни,
веденням наступу в складних умовах гірсько-лісистої місцевості,
труднощами у виборі напрямку головного удару, його перенесення упродовж
бойових дій з одного напрямку в інший з метою досягнення найбільших
результатів, а також організацією чіткої оперативно-тактичної взаємодії з
сусідами. Спочатку наступ 38-ї армії та 1-ї гв. армії був уповільнений,
завдання операції – не виконані. У дисертації наголошується, що проведена у
вересні спільна операція 4-го Українського фронту та частини військ 1-го


4
Українського фронту, що позиціонується істориками як етап Східно-
Карпатської стратегічної наступальної операції, не принесла очікуваних
результатів. Загальна мета була досягнута у жовтні під час фронтових
наступальних операцій: Карпатсько-Ужгородської 4-го Українського фронту
та Дебреценської 2-го Українського фронту (Ужгородсько-Дебреценська
операція).
Набули подальшого розвитку інтерпретації та оцінки значення
операцій Українських фронтів для еволюції воєнного мистецтва.
Констатуючи зростання рівня радянського воєнного мистецтва впродовж
війни, слід зазначити, що його цілеспрямована, гіпертрофована глорифікація
сформувала міф про «переваги радянського воєнного мистецтва», слугувала
засобом легітимації більшовицького режиму та приховувала системні
прорахунки військово-політичного керівництва СРСР під час німецько-
радянської війни.
Наукова новизна отриманих результатів полягає в постановці та
розробці актуальної наукової проблеми, яка до цього часу не була предметом
комплексного аналізу і не отримала всебічного висвітлення у вітчизняній і
зарубіжній історичній науці.
Вперше у вітчизняній та зарубіжній історіографії окремим предметом
дисертаційного проєкту постає низка наступальних операцій 1, 2, 3, 4-го
Українських фронтів кінця 1943 р. – 1944 р. як органічна складова
протистояння на німецько-радянському фронті;
на основі порівняльного аналізу архівних документів, мемуарів,
загальних та спеціальних праць, в яких розкриваються дії протиборчих
сторін на українських теренах у 1944 році, з максимально можливою
достовірністю висвітлюються їхня підготовка, перебіг, результати та
наслідки;
висвітлюються так звані «забуті операції», а також їхні реальні
наслідки та чинники, що спричинили формування довкола них фігури
замовчування і фальсифікацій;


5
дії військ Українських фронтів оцінюються не тільки з точки зору
радянського воєнного мистецтва, а й з перспективи воєнного мистецтва
протилежної воюючої сторони. Особливу увагу привертають заходи
німецького командування зі створення стійкої оборони військ, організація
заходів з їхнього всебічного забезпечення, проведення контрнаступів та
контрударів, забезпечення високої морально-психологічної стійкості
особового складу за надзвичайно складних умов, рішучі спроби
деблокування оточених угруповань.
Уточнено:
наукові знання про особливості перебігу воєнних дій на території
України у 1944 році, характерні риси та особливості застосування видів
Збройних Сил і родів військ (сил) в операціях Українських фронтів;
понятійно-категоріальний апарат предмета дослідження.
Набули подальшого розвитку інтерпретації та оцінки значення операцій
Українських фронтів для еволюції воєнного мистецтва. За результатами
дисертації розроблено практичні рекомендації з метою використання цього
досвіду в теорії воєнного мистецтва, а також у сучасній практиці військового
будівництва, підготовки і застосування Збройних Сил України, навчанні та
вихованні військових кадрів;
у дисертаційній роботі науково обґрунтовано концептуальні засади
вивчення військового сегменту історії України, що було реалізовано в
Положенні про воєнно-історичну роботу в Збройних Силах України,
Концепції воєнної історії України, Доктрині з воєнно-історичної роботи у
Збройних Силах України, Положенні про воєнно-історичні комісії.
Практичне значення результатів дисертації полягає в тому, що
проаналізований досвід підготовки і ведення операцій військ на території
України періоду Другої світової війни був врахований під час відсічі та
стримування збройної агресії Російської Федерації проти України.
Результати дисертаційної роботи, сконцентровані у практичних
рекомендаціях, знайшли застосування у діяльності органів військового


6
управління для удосконалення способів застосування військ, впроваджені у
систему підготовки Збройних Сил України. Вони можуть бути використані у
наступних воєнно-історичних наукових студіях, науково-дослідних роботах
із проблематики Другої світової війни, дослідженнях різних аспектів
розвитку воєнного мистецтва. Положення та висновки дисертації
впроваджені у навчально-виховний процес курсантів та слухачів ВВНЗ
України шляхом їх використання під час занять з воєнно-історичних
дисциплін. Їхнє вивчення військовими фахівцями сприятиме розширенню
світогляду, розвитку творчого мислення. Результати дисертації
використовуються при проведенні заходів військово-патріотичного
виховання (Додаток В).
Положення та висновки дисертації придатні для підготовки воєнно-
історичних праць, енциклопедій, підручників, навчальних посібників,
навчально-методичних матеріалів; у системі національно-патріотичної
підготовки особового складу Збройних Сил України. Отримані у дисертації
результати використані у документальних телефільмах з історії України
періоду Другої світової війни «Чорна піхота», «Ступінь секретності – 18»,
«Ватутін», «Розсекречена історія» та інших.
Розв’язання наукової проблеми дисертаційного проєкту покликане
сприяти визначенню ролі і місця України в зусиллях Антигітлерівської
коаліції у період Другої світовій війни, її конструюванню відповідно до
сучасного рівня фундаментальних досліджень в окресленому тематичному
сегменті, а також формуванню відповідної моделі колективної пам’яті про
тогочасні події в сучасній Україні.
Ключові слова: Друга світова війна, Східний фронт, Українські
фронти, Вермахт, стратегічні та фронтові наступальні операції, воєнне
мистецтво.