Науковий доробок професора Г. Я. Андрєєва у розвитку технологій машинобудування у 50–70-х рр. ХХ ст.

/ історична
дисертація
Опис:
Шелкунова Н. Л. Науковий доробок професора Г. Я. Андрєєва у розвитку технологій машинобудування у 50–70-х рр. ХХ ст. – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук (доктора філософії) за спеціальністю 07.00.07 «Історія науки й техніки». – Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут». Державний університет інфраструктури та технологій, м. Київ, 2018.


Робота є комплексним дослідженням життєвого шляху, наукового доробку
та організаційно-освітньої діяльності доктора технічних наук, професора,
ректора Українського заочного політехнічного інституту (1964–1978 рр.),
заслуженого працівника вищої школи України Георгія Яковича Андрєєва.
Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків до кожного розділу,
загальних висновків, списку використаних джерел та літератури, а також
додатків.
У дослідженні проведено історіографічний аналіз. Встановлено
обмеженість історіографічної бази, що актуалізує дослідження та спонукає до
вирішення комплексу наукових завдань, поставлених у дисертації. Ґрунтовного
дисертаційного дослідження наукового простору та організаційно-освітньої
діяльності Г. Я. Андрєєва досі не існує.
Дослідження ґрунтується на репрезентативній джерельній базі, важливою
складовою якої стали безпосередньо наукові праці Г. Я. Андрєєва та його учнів,
приватна колекція вченого, а також документи архівних установ. Зокрема,
до наукового обігу залучено документи 80 справ чотирьох архівів, а саме:
Державного архіву Харківської області, Центрального державного науково-
технічного архіву України, архіву ТОВ «Турбоатом», архіву Української
інженерно-педагогічної академії (УІПА). У роботі здійснено систематизацію
різноманітних джерел, що дало змогу запровадити до наукового обігу велику
кількість раніше не оприлюднених джерел.
2

У роботі проведено історичну реконструкцію життєвого шляху, наукового
доробку та організаційно-освітньої діяльності професора Г. Я. Андрєєва.
З’ясовано чинники, які сприяли становленню вченого. Окреслено результати
його діяльності на інженерних та керівних посадах промислових підприємств
(директора Харківського турбогенераторного заводу (ХТГЗ)), а також у вищих
навчальних закладах (заступника директора з наукової роботи (проректора з
наукової роботи) Харківського гірничого інституту (ХГІ) (згодом Харківського
інституту гірничого машинобудування, автоматики й обчислювальної техніки
(ХІГМАОТ)) та ректора УЗПІ). Встановлено, що ключовим напрямом
організаційної діяльності вченого стало реформування ним двох інститутів.
Завдяки його плідній організаційній діяльності у цих двох закладах
активізувалася наукова робота, було налагоджено ефективні зв’язки
з промисловими підприємствами, покращилося матеріально-технічне
забезпечення, було сформовано висококваліфікований професорсько-
викладацький склад.
На підставі значної кількості джерел визначено внесок Г. Я. Андрєєва
в розвиток технології машинобудування. Науковець здійснив теоретичні
та експериментальні дослідження, в яких переконливо обґрунтував, що
недоліки, які негативно впливали на роботу залізничного транспорту, криються
в самому технологічному процесі. Г. Я. Андрєєв спільно з колективом
Всесоюзного науково-дослідного тепловозного інституту (ВНДТІ) ініціював
створення дослідного маршруту з колісними парами, сформованими тепловим
методом. Результати експлуатації вагонів, колісні пари яких були складені
новим тепловим методом, підтвердили теоретичні та експериментальні
дослідження вченого. Г. Я. Андрєєв задля подолання дефектів фретинг-корозії
ефективно використав лакову плівку ВДУ-3, еластомер ГЕН-150/В
та гальванічні покриття для зміцнення теплових з’єднань із натягом, що дало
змогу створити надзвичайно міцне з’єднання.
Обґрунтовано, що вченим створено новий, унікальний напрям індукційно-
теплового складання-розбирання з’єднань із натягом. У межах цього напряму
3


під його керівництвом розроблено не лише інноваційну технологію для
збирання та розбирання з’єднань із натягом, але й устаткування для її реалізації.
Учений разом із колективом своїх учнів розробив устаткування для індукційного
нагрівання деталей під складання та розбирання, що працювало на струмах
промислової частоти (СПЧ). Втілення індукційно-теплового способу допомогло
ліквідувати недоліки процесів розбирання з’єднань із гарантованим натягом.
Відбулося скорочення терміну проведення демонтажу, а ремонт здійснювався
без пошкодження поверхонь, що сполучалися. Стало також можливим
багаторазове використання осей та коліс залізничного транспорту.
Доведено, що дослідження вченого в галузі контактних напруг дозволило
виявити причини тріщиноутворення та зламів осей під час експлуатації колісних
пар. Теоретичні та практичні дослідження професора Г. Я. Андрєєва дозволили
використовувати автоматизацію в процесах індукційно-теплового складання-
розбирання з’єднань із натягом для серійного та великосерійного виробництва,
особливо для великогабаритних деталей. Упровадженням цього методу
охоплено велику кількість провідних промислових підприємств, виробнича
діяльність яких безпосередньо пов’язана зі складально-розбиральними
роботами. Використання цього методу дало значний економічний ефект.
Виявлено, що на початку 60-х рр. ХХ ст. Г. Я. Андрєєв ініціював
створення і функціонування лабораторії автоматизації технологічних процесів
у машинобудуванні (АТПМ), яка стала головним науково-освітнім осередком
для проведення науково-дослідної роботи та підготовки висококваліфікованих
наукових кадрів. Після організації «Школи передового досвіду» в 1963 р.
на виставці ВДНГ, де було представлено інноваційні розробки Г. Я. Андрєєва,
вчений став відомим не лише в науковому середовищі, але й на промислових
підприємствах. За підтримки науковця співробітники лабораторії безпосередньо
впроваджували результати діяльності у виробництво.
Встановлено імена 15 учнів Г. Я. Андрєєва, які під керівництвом ученого
захистили кандидатські дисертації. Усі його учні продовжили дослідження
наукової тематики свого наставника у галузі індукційно-теплового складання-
4


розбирання з’єднань із натягом. І. Ф. Маліцький, Б. М. Арпентьєв,
М. К. Резніченко стали керівниками для молодих учених. Останні два захистили
докторські дисертації.
Визначальними ознаками Г. Я. Андрєєва як наукового керівника стали:
новаторські підходи до вирішення складних практичних питань; уміння
визначити головні напрями наукового пошуку для всього колективу; підготовка
кадрів вищої кваліфікації за напрямами дослідження; здійснення всіх розвідок
у межах двох-трьох напрямів; органічне поєднання теоретичних опрацювань із
прикладними розробками та впровадженням у виробництво; вміння проводити
кадрову роботу, що сприяло залученню до науково-дослідної роботи
перспективних молодих учених.
Опрацьовано, систематизовано та узагальнено наукові досягнення
Г. Я. Андрєєва. Виявлено, що науково-дослідна діяльність ученого
характеризувалася багатогранністю тематичного діапазону. Зокрема це:
складання і міцність пресових з’єднань (1950–1958 рр.); теорія та технологія
теплових посадок (1951–1961 рр.); індукційне нагрівання деталей під складання
(1961–1975 рр.); методи підвищення міцності та довговічності з’єднань із
використанням теплового складання (1958–1978 рр.); автоматизація та
механізація складання-розбирання з’єднань (1962–1976 рр.); розбирання
з’єднань із натягом (1959–1978 рр.); виготовлення труб зі склопластику (1962–
1978 рр.). Характерною ознакою діяльності Г. Я. Андрєєва став пошук нових
підходів до вирішення прикладних завдань.
З’ясовано, що науковий шлях Г. Я. Андрєєва можна розподілити на три
етапи: І (1950–1963 рр.) – накопичення знань та інформації, яке привело
до започаткування головних напрямів та подальшого наукового пошуку вченого.
ІІ етап (1964–1969 рр.) – це період, коли отримані знання та досвід Г. Я. Андрєєв
почав передавати своїм учням та послідовникам. ІІІ етап (1970–1978 рр.) –
найбільш плідний період у науковій діяльності вченого. Окрім того, протягом
1964–1978 рр. учений органічно поєднував свою наукову роботу з інтенсивною
організаційною та освітньою діяльністю на посаді ректора УЗПІ.
5


Ключові слова: професор Г. Я. Андрєєв, наука, індукційно-теплове
складання-розбирання з’єднань із натягом, учений, учні та послідовники,
лабораторія АТПМ, проректор з наукової роботи ХГІ (ХІГМАОТ), УЗПІ,
директор ХТГЗ, історія науки й техніки.

Доступні формати:

PDF

читайте також:

Проектування електронного видання з детальним процесом оформлення титульних елементів Містобудування Західної України епохи бароко (сер. XVII ст. – кін. XVIII ст.) Внутрішній світ людини та його становлення Ботанічна лексика говірок Чорнобильської зони: реконструкція редуктивного ареалу Гендерно-психологічні аспекти української лірики ХХ століття Громадсько-політична діяльність Андрія Ніковського (1885–1942 рр.)

В бібліотеці зібрані всі книги українською мовою в електронному (txt, rtf, doc, pdf, fb2, epub, mobi, djvu) та паперовому форматі. Книжку можна безкоштовно скачати клікнувши на необхідний Вам формат для iPad, iPhone, Android, Kindle, Kobo та інших читалок або купити паперовий варіант тексту з доставкою по Україні. Сайт бібліотеки оптимізований для роботи на телефонах, смартфонах(айфон, анроїд) і планшетах. Потрібну книгу Ви можете легко знайти за допомогою пошуку.