Знайди книгу!

Опис:
Ляшуга І.Ю. Науково-організаційні засади розвитку метрологічного забезпечення України (1901 – початок XXI ст). – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук за спеціальністю 07.00.07 «Історія науки й техніки». – Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут». Державний університет інфраструктури та технологій, м. Київ, 2019.


У дисертаційній роботі на основі історіографічного аналізу, введення до
наукового обігу значної джерельної бази та методологічних засад проведено
дослідження становлення та розвитку метрологічного забезпечення України.
Робота складається із вступу, чотирьох розділів, висновків до кожного розділу,
загальних висновків, списку використаних джерел та літератури та додатків.
Дисертаційна робота є завершеним, оригінальним та самостійним
науковим дослідженням, яке стосується досить актуальній темі в історії науки
і техніки. У роботі є досить важливі значення щодо розвитку історичних
досліджень окремих галузей науки, форми організації науки, зокрема,
метрологічних установ.
Наукові положення та висновки дисертаційного дослідження базуються
на вивченні доробку попередників та залученні репрезентативної джерельної
бази. Джерельна база дисертаційної роботи складається із великого масиву
різноманітних джерел. Зокрема, архівні матеріали, опубліковані джерела –
монографії, фахові періодичні видання у галузі метрологічного забезпечення
та метрології, усні джерела. Провідне місце у досліджуваній роботі складають
архівні матеріали, які були виявлені у фондах центральних, державних архівів,
архівах науково-дослідних установ України. До наукового обігу залучено 120
справ 6 архівів.
На основі визначних подій було запропоновано періодизацію
становлення та розвитку метрологічного забезпечення України. У дослідженні
було використано широкий спектр наукової літератури, яка була поділена на 3
три хронологічних періоди: дорадянський (праці опубліковані наприкінці
ХІХ ст. – початку ХХ ст.); радянської доби (1917 – 1991 рр.) та сучасний (після
1991 р.).
Встановлено історичні передумови розвитку метрологічного
забезпечення, коли ця справа була ще справою практиків, тобто період від
найдавніших часів до кінця ХІХ ст. Це має методологічну цінність для
проведення всього дослідження і дозволяє з’ясувати причинно-наслідковий
зв'язок розвитку метрологічної галузі і підкреслює глибокий взаємозв'язок між
технікою, наукою, який в подальшому визначив створення метрологічного
забезпечення на території України.
На основі різнопланових джерел обґрунтовано передумови створення
перших метрологічних палаток на території України. Доповнено відомості з
метрологічної діяльності Д.І. Менделєєва. Результатом якої було створення у
1901 р. першої повірочної палатки у м. Харків, впродовж 1902 р. ще три – у
Києві, Одесі та Катеринославі.
Окреслено результативність діяльності метрологічних палаток України
впродовж 1901 – 1922 рр. Зокрема, були значно розширені метрологічні
роботи як створення вимірювального обладнання та устаткування, повірочні
роботи приладів на підприємствах. З 1922 р. Харківська повірочна палатка з
мір ваг було реорганізовано в Українську Головну палату мір та ваг, якій
підпорядковувалися інші метрологічні заклади на території України та
установа вважалася основним метрологічним центром з забезпечення єдності
вимірювання та метрологічного забезпечення в країні. Були відкриті наукові
лабораторії, основними роботами яких було зберігання та звірення еталонів
всіх одиниць вимірів, нагляд та перевірка зразкових мір та вимірювальних
приладів, а саме повірка та клеймування. Показана участь у реорганізаційних
роботах УГП П.П. Копняєва. Він допомагав та корегував проектування
Української палати мір та ваг та створення спеціальних лабораторій.
Детально проаналізовано роль створеного на базі Української Головної
мір та ваги Харківського державного науково-дослідного інститут метрології, 4
який був ініціатором розгортання наукових досліджень галузі метрології та
метрологічного забезпечення. Закладом проводилася науково-дослідна
діяльність, заходи з питань законодавчої та прикладної метрології. Створений
патентно-ліцензійний відділ виконував рішення наукових проблем
своєчасним інформуванням про новітні досягнення науки і техніки та
проводилася інформаційна підтримка винахідників-метрологів. Встановлені
міжнародні зв’язки з іншими метрологічними закладами світу допомагали
вирішувати нагальні наукові питання у галузі стандартизації, сертифікації,
метрологічного забезпечення. Основним напрямом дослідної діяльності
науковців Харківського інституту метрології було створення необхідних умов
щодо відтворення, удосконалення та зберігання еталонної бази.
Ґрунтовно висвітлені напрями роботи метрологічних установ України
впродовж 1950 – 1990 рр. в яких створювалися необхідні передумови для
розвитку прикладних фундаментальних досліджень закладів. Діяльність
Київського метрологічного центру була спрямована на впровадженням нових
стандартів, технічних умов і нормативних документів також виконувалися
роботи з прикладної метрології; впроваджувалися тимчасові пересувні
лабораторії, які створювали метрологічний нагляд на підлеглих територіях, які
були підпорядковані закладу. Одеський заклад вирішувалися питання
метрологічного забезпечення промислових регіонів країни, проводилися
повірочні роботи з великими підприємствами та організаціями, також
проводився контроль якості продукції. У НВО «Система» та
Дніпропетровський центр проводили теоретичні дослідження та розгорталися
роботи з фундаментальних прикладних завдань у галузі метрології.
Розроблено і обґрунтовано періодизацію створення державних
первинних еталонів з різних видів вимірювання впродовж 1950 – 1990 рр.
Харківським інститутом метрології. У часи УРСР було створено вісім
державних первинних еталонів.
Протягом 1991 – 2015 рр. система національного метрологічного
забезпечення була відновлена. По всій країні була створена розгалужена широкопрофільна мережа метрологічних осередків. Основним центром з
вдосконалення плану створення еталонів був ННЦ «Інститут метрології».
Спеціалісти закладу впровадили в дію 52 державних первинних еталонів з
різних видів вимірювань. Окрім Харківського метрологічного закладу
розробленням еталонів займався ДП «УкрЦСм» впровадили 15 національних
еталонів з різних видів вимірювань. Наукові фахівці з еталонних робіт ДП НДІ
«Система» та ВАТ «Промприлад» впровадили по одному державному
еталону, які необхідні для власних територіальних потреб.
Визначено роль учених у галузі метрологічного забезпечення України
в часи незалежності України. Вчені виконували прикладні та фундаментальні
дослідження з метрології та інформаційно-вимірювальних технологій та
систем. Науковий супровід розвитку системи метрологічного забезпечення та
метрологічного регулювання підтримувався науковими колективами різних
закладів, в яких розвивався фундаментальні та прикладні дослідження,
створювалися метрологічні школи. Створювали перспективні та новітній
наукові напрями у метрологічному забезпеченні.
Практичне значення дисертаційної роботи полягає в тому, що було
введено до наукового обігу маловідомі та нові данні можуть бути використані
для вивченні споріднених питань. Зокрема, написанні монографії, наукових
праць із близьких тем. Робота дає змогу систематизувати вітчизняну історію
науки й техніки та розкрити відомості розвитку метрологічного забезпечення
України. Дисертаційна робота містить матеріал, який може бути використаний
у вищих навчальних закладах при викладанні навчальних дисциплін «Історія
науки й техніки», «Історія метрології України», створення підручників та
посібників зазначених дисциплін.
Ключові слова: метрологічне забезпечення, єдність вимірювань,
прикладна метрологія, еталонна база, ННЦ «Інститут метрології», Україна,
історія науки і техніки.