Знайди книгу!

Опис:
Бобер Т. Б. Назви одягу, взуття та прикрас із середньонаддніпрянських говірок: структура, принципи номінації, просторове варіювання. Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису.
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії в галузі знань 03 Гуманітарні науки зі спеціальності 035 Філологія. Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького ; Міністерство освіти і науки України, Черкаси, 2021.

Дисертацію присвячено комплексному вивченню тематичної групи лексики одягу, взуття та прикрас із середньонаддніпрянських говірок. Обраний фрагмент побутових назв належить до найбільш давніх у мові й демонструє зміни в матеріальній культурі та традиціях мовців, що призводить до пасивізації й архаїзації лексем, заміни їх іншими, розширення чи звуження їхньої семантики. У зв’язку з цим закономірно, що дослідження тематичної групи лексики (ТГЛ) одягу, взуття та прикрас є важливим і невідкладним завданням сучасної діалектології, адже втрата навіть невеликої кількості номенів спричинює неповноту опису національної мови.
Тематична група лексики на позначення одягу, взуття та прикрас вивчена нерівномірно в усьому українському діалектному континуумі, з огляду на що в дисертації обґрунтовано теоретичні і методологічні засади її дослідження, реалізовано завдання зафіксувати за спеціально укладеним питальником та вдокладнити цей фрагмент побутової лексики із середньонаддніпрянських говірок, змоделювати структурну організацію аналізованої тематичної групи, з’ясувати її репертуар і семантику, проаналізувати динамічні процеси й просторову поведінку лексики, дати їй комплексну характеристику, ураховуючи загальноукраїнський діалектний контекст.
Лексика на позначення одягу, взуття та прикрас, засвідчена в середньонаддніпрянських говірках, репрезентує давні назви, що є частиною активної лексики, та номени, які перейшли чи переходять до пасивного словника діалектоносіїв і характерні лише для найстаршого покоління. Обрання об’єктом вивчення назв предметів матеріальної культури зумовлене потребою засвідчити та зберегти в словнику назви одягу, взуття і прикрас, що акумулюють інформацію про традиції та духовну культуру жителів Середньої Наддніпрянщини.
У дисертаційній праці систематизовано й узагальнено наукову літературу з досліджуваної проблеми, з’ясовано підходи до аналізу словникового складу говорів у перші десятиліття ХХІ століття, застосовано комплексний підхід до аналізу діалектного матеріалу, що є характерною особливістю сучасних лінгвістичних студій. Дослідження лексики виконано в структурно-семантичному, історико-етимологічному, мотивологічному, лінгвогеографічному аспектах, а також подано її аналіз у динамічній проєкції. Методологічним підґрунтям вивчення лексики назв одягу, взуття та прикрас став її системний опис в ономасіологічному та семасіологічному аспектах із використанням методів структурного, зіставного, компонентного аналізу, лінгвістичного картографування.
Дослідження сучасного стану аналізованого фрагмента побутової лексики виконано на ґрунті польових записів зв’язного мовлення діалектоносіїв упродовж 2018–2019 рр. у 60 середньонаддніпрянських говірках за питальником, що розроблений з урахуванням «Програми для збирання матеріалів до Лексичного атласу української мови» Й. О. Дзендзелівського. Укладений реєстр назв одягу, взуття та прикрас нараховує близько 1500 лексем. Інформацію записано від респондентів трьох вікових категорій: перша (найчисельніша) – мовці, які народилися в першій половині ХХ ст. (20-ті–40-і рр.); друга – представники середнього віку, що народилися в другій половині ХХ ст. (від 50-х років); третя – говірконосії молодшого покоління, які народилися в кінці ХХ – на початку ХХІ ст. Таке джерельне підґрунтя дало змогу з’ясувати динамічні процеси, що призвели до пасивізації лексики у зв’язку зі зникненням чи виходом з ужитку позначуваних реалій. Зміни в семантиці назв досліджено на основі зіставлення різночасових лінгвістичних, лексикографічних та етнографічних праць.
ТГЛ одягу, взуття та прикрас, засвідчена в середньонаддніпрянських говірках, становить складну систему, у межах якої виокремлено дві тематичні групи, 11 лексико-семантичних груп (ЛСГ), 16 семантичних мікрогруп назв (СМГ), що репрезентують семантичні ряди (СР). Структурування досліджуваної лексики виконано за диференційними ознаками (ДО) «стать носія», «вік носія», «призначення», «місце розташування на тілі». Різновиди одягу в межах складної системи виокремлено за продуктивними ДО «сезон носіння», «стать носія», «матеріал виготовлення», «особливості крою», «спосіб виготовлення», «колір», «оздоблення», «час носіння», «соціальний статус», «призначення».
Компоненти тематичних груп об’єднані гіперо-гіпонімічними відношеннями, їм властива полісемія, дериваційні, синонімічні, омонімічні зв’язки та формальна варіативність на фонетичному, акцентуаційному, словотвірному, граматичному рівнях. Системний характер лексики реалізують внутрішньотематичні зв’язки, коли назви з розгалуженою семантикою належать до кількох ЛСГ чи СМГ одночасно. Найтісніше поєднання компонентів спостережено в ЛСГ назв плечового одягу з трьома ЛСГ назв поясного одягу, назв головних уборів та назв супровідних деталей одягу. У тематичній групі назв взуття репрезентовані зв’язки між ЛСГ загальних назв взуття з ЛСГ назв літнього та міжсезонного взуття. Засвідчено міжтематичні зв’язки з групами побутової (меблі, хатні речі), ботанічної, зоологічної, сільськогосподарської й обрядової лексики.
Принципи і способи номінації назв є узагальненням типових мотиваційних ознак (МО), серед яких «матеріал», «особливості крою», «призначення реалії», «зовнішній вигляд», «спосіб виготовлення одягу», «місце виготовлення одягу», «колір», «оцінка придатності до подальшого використання», «час використання», «час чи джерело виникнення», «місце розташування на тілі людини», «особливості носіння». Основу лексики на позначення одягу, взуття та прикрас у сучасних середньонаддніпрянських говірках становлять однослівні назви. Серед продуктивних способів словотвору – суфіксальний, префіксально-суфіксальний, менш поширені – безафіксний, основоскладання та морфолого-синтаксичний (субстантивація). Окремі назви утворені внаслідок семантичної деривації через метонімічне перенесення. Різновиди одягу, взуття та прикрас здебільшого репрезентують аналітичні назви, представлені типовими структурними моделями «іменник + прикметник», «іменник + іменник», «іменник + прийменник + іменник»; менш продуктивні – «іменник + дієприкметник», «іменник + прислівник», що свідчить про незавершеність процесу номінації, чи зрідка універби, утворені від атрибутивних словосполучень за допомогою суфіксів.
Ядро аналізованої лексики одягу, взуття та прикрас становлять назви праслов’янського походження, хоч значна частина номенів є запозиченнями з польської, німецької, голландської, італійської, французької, латинської, англійської, турецької, румунської, російської і тюркських мов.
Зафіксовано динамічні процеси в досліджуваній тематичній групі, зокрема пасивізацію й архаїзацію лексики, трансформацію її семантики (звуження чи розширення), а також заступлення назв традиційного одягу лексемами на позначення сучасних реалій чи виникнення нових, що зумовлено деактуалізацією окремих предметів матеріальної культури або входженням у побут інших.
За результатами картографування лексики одягу, взуття та прикрас представлено цей фрагмент словникового складу середньонаддніпрянського говору в усьому ареалі, визначено особливості просторової поведінки лексем на 24 лінгвістичних картах (20 лексичних і 4 семантичні). Узагальнення матеріалів регіональної лінгвогеографії стали ґрунтом для вирізнення таких типів ареальної поведінки: 1) лексеми, що поширені майже в усіх середньонаддніпрянських говірках (суцільні ареали); 2) назви одягу та взуття, відомі в більшості досліджуваних говірок (розмиті та мереживні ареали); 3) лексеми, що охоплюють три – шість говірок (невеликі замкнуті ареали); 4) назви одягу, взуття та прикрас і їхні варіанти, що функціонують лише в одній говірці і є спорадичними вкрапленнями (острівні мікроареали). Суцільні ареали засвідчують однорідність середньонаддніпрянського діалекту, репрезентують зону його поширення, удокладнюють типові особливості й підтверджують достовірність вирізнення. Розмиті і мереживні ареали архаїзованих назв одягу та прикрас, що постали внаслідок трансформації в минулому суцільних лексичних ареалів, репрезентують давність і цілісність досліджуваного говору та динаміку його лексичного складу. Невеликі замкнуті ареали формують типові для середньонаддніпрянських говірок фонетичні, словотвірні, зрідка лексичні варіанти назв, що мають суцільне поширення. Вони слугують основою для їхнього внутрішнього поділу чи сигналізують про залишки архаїзованих лексем чи їхньої семантики. Острівні мікроареали засвідчують незначну словотвірну, фонетичну й спорадично лексичну варіативність досліджуваної лексики, що також є підґрунтям для мінімальної диференціації говору.
За результатами картографування назв одягу, взуття та прикрас вирізнено правобережні і лівобережні середньонаддніпрянські говірки, їхню північну та центральну зони, про що сигналізують окремі лексичні і фонетичні явища.
Інтерпретація лексики на позначення одягу, взуття та прикрас уможливила висновок про те, що більшість лексем, поширених у середньонаддніпрянських говірках, є загальнонародними, оскільки вони зафіксовані в діалектах південно-східного, північного та південно-західного наріч. Для частини назв засвідчено лексичні паралелі в суміжних із середньонаддніпрянськими середньонаддніпрянсько-степових, східнослобожанських, східностепових, східноподільських та середньополіських говірках. Окремі лексеми, відомі у віддалених покутських, буковинських, гуцульських та західнополіських говірках, мають у них іншу семантику та функціонують у різних регіональних фонетичних варіантах. Поширення кількох назв тільки в суміжних середньонаддніпрянсько-степових і східноподільських говірках стало ґрунтом для виокремлення вузьколокальних явищ і регіоналізмів.
Представлений матеріал може бути об’єктом подальших діалектологічних студій лексичної системи середньонаддніпрянського діалекту.
Ключові слова: назви одягу, взуття та прикрас, тематична група, лексико-семантична група, семантична мікрогрупа, семантичний ряд, середньонаддніпрянські говірки, диференційна ознака, мотиваційна ознака, картографування, ареал, мікроареал, динаміка.