Знайди книгу!

Опис:
ЛАДОНЯ К.Ю. Неологізми в українськомовному сегменті соціальної
мережі «Facebook» – На правах рукопису.
Дисертація на здобуття ступеня доктора філософії за спеціальністю 035
Філологія (03 Гуманітарні науки). – Київський університет імені Бориса
Грінченка – Київ, 2021.
Дисертаційна робота присвячена дослідженню неологізмів
українськомовного сегмента соцмережі Facebook.
Як неологізми у роботі розглядаємо одиниці (слова, словосполучення,
фразеологізми, окремі їхні значення), що з’явилися і функціонують у мові в
певний період її існування і позначають нові й актуалізовані реалії та поняття, а
також індивідуально-авторські інновації (оказіоналізми), новизна яких
усвідомлюється загалом.
Актуальність роботи визначається безпрецедентним поширенням
соціальної мережі Facebook серед мешканців України та світу протягом останніх
років, значною динамічністю лексичного й фразеологічного складу специфічної
мови спілкування у цій соцмережі та відсутністю спеціального комплексного
лінгвістичного дослідження неологічної лексики й фразеології та особливостей
комунікації в цьому контенті.
Мета роботи полягає у вивченні лексичних, словотворчих, семантичних,
графічних і фразеологічних неологізмів у соцмережі Facеbook початку ХХІ
століття, встановленні джерел їх походження та функціонально-стилістичних
особливостей.
Джерельною базою дослідження слугували українськомовні тексти
соціальної мережі Facebook за 2017-2021 рр.
Наукова новизна роботи зумовлена тим, що в ній уперше здійснено
комплексний аналіз неологізмів українськомовного сегменту Facebook;
закцентовано увагу на основних шляхах поповнення неологічної лексики й
фразеології; виявлено й схарактеризовано продуктивні способи та засоби


3



словотворення неологізмів у дискурсі вказаної соціальної мережі; з’ясовано
джерела зовнішніх новозапозичень і їх тематичні групи; розглянуто внутрішні
входження; визначено функційно-стилістичні особливості вживання нових
одиниць у соцмережі Facebook; поглиблено лінгвістичні знання про інтернет-
комунікацію загалом та про соціальну мережу Facebook як важливий її жанр
зокрема.
Теоретичне значення виконаного дослідження полягає в певному внеску
в сучасну лексикологію, зокрема в поглибленні відомостей про структурну,
семантичну, функційно-стилістичну спеціалізацію неологізмів, сфера вияву
яких – тексти соціальної мережі Facebook початку ХХІ століття, у розширенні
уявлення про їхні міжстильові зрушення та зміни, спричинені передусім
соціальною динамікою; у комунікативну лінгвістику завдяки встановленню ролі
лексичних і фразеологічних інновацій у забезпеченні структурної організації
дискурсу соцмережі Facebook.
Практичне значення. Матеріали й основні положення дисертації, її
висновки можуть бути використані під час вивчення курсів сучасної української
мови (розділи "Лексикологія", "Словотворення", "Стилістика", «Культура
мови»), медіакомунікації, медіалінгвістики, прагмалінгвістики,
соціолінгвістики; у підготовці спецкурсів і спецсемінарів, курсових,
кваліфікаційних робіт, під час написання підручників, навчальних посібників, а
також у лексикографічній практиці – для укладання різних видів лексиконів:
нових слів і значень, ідеографічних, тлумачних, перекладних та ін.
У Вступі дисертації наголошено на основних складниках: новизні,
теоретичному та практичному значенні, апробації дослідження тощо. У розділах
роботи поетапно подано аналіз неологічної лексики й фразеології
українськомовного сегмента соцмережі Facebook, проаналізовано причини їх
виникнення й значного поширення, особливості функціонування, що й було
передбачено завданнями.
Перший розділ присвячено теоретичним засадам дослідження. У другому
розділі представлено аналіз основних джерел походження неологізмів в


4



українськомовному сегменті соцмережі Facebook. Третій розділ присвячено
висвітленню основних стилістичних функцій, які виконують неологізми в
українськомовному сегменті соцмережі Facеbook.
Проведене дослідження дало змогу зробити такі висновки.
1. Інтернет-середовище спричинило появу нової форми спілкування –
соціальної мережі Facеbook, що засвідчує свою стрімку динаміку поширення як
у світовому вимірі, так і в Україні. На сьогодні користувачами Facebook є
представники всіх соціальних верств і вікових груп. Свої сторінки мають ЗМІ,
установи, організації, торговельні структури, діячі політики й культури,
пересічні громадяни. Соціальні мережі надзвичайно швидко проникають у
комунікативний простір сучасного соціуму. Щоденне життя і мова громадян
зазнають потужного впливу соцмереж, який постійно посилюється. Виявлено,
що в аналізовану добу соціальні мережі, будучи об’єднаннями осіб із спільними
інтересами й уподобаннями, усе більше втрачають свою дотеперішню
розважальну спрямованість, а інтенсивніше набувають характеру своєрідних
осередків соціалізації, самопрезентації, політизації, почасти реклами й розвитку
бізнесу. На значному фактичному матеріалі засвідчено, що новітня соцмережа
Facеbook набула статусу важливого засобу спілкування. Комунікування в
соцмережах, що є основними платформами для міжособистісного спілкування в
інтернеті, є різновидом обміну інформацією специфічної природи зі своїми
засобами реалізації, інструментарієм і формами вираження.
2. Наявність виразних особливостей мережевого комунікування, глобальне
поширення нових інформаційних технологій, залучення до інтернет-спілкування
значної кількості мовців приводить до трансформацій мови, що обслуговує ці
комунікації, майже на всіх лінгвальних рівнях. Засвідчено, що найбільших змін
зазнають лексичний, фразеологічний, словотвірний і графічний рівні
(виникнення інтернет-неологізмів, новозапозичень, калькувань, неологізмів-
фразем, нових способів і засобів нетрадиційного словотвору; об’єднання різних
графічних знакових систем тощо). Відбувається значне розширення словника
для номінування нових понять, реалій, явищ, ознак, дій і станів, що постійно


5



виникають у мережевому світі, і технічних можливостей обслуговування
інтернету, а також використання графічних засобів вираження й опису емоцій.
Неологізми, здебільшого оказіонального характеру, з’являються через бажання
мовця презентувати себе через власне висловлення, по-іншому номінуючи певні
реалії та поняття, що вже мають назву, надаючи висловленню додаткової
експресії.
3. У результаті проведеного дослідження констатовано, що неологія – це
наукова галузь, завдання якої полягають у фіксації та класифікації нових слів і
фразеологізмів, а також у спостереженні за їх адаптацією й здійсненні їх
лексикографічного розроблення й кодифікування. Переважна більшість
лінгвістів предметом вивчення неології вважають нове слово, словосполучення,
фразеологізм (неологізм), проте з чіткою параметризацією цього поняття
виникають певні проблеми. Динамічна природа нової одиниці часом стоїть на
перешкоді визначенню межі перебування новоутворення в статусі неологізму. Зі
стилістичного погляду неологізмами є слова, значення слів, словосполучення і
фразеологізми, що мають стилістичну маркованість і наділені конотацією
новизни, яку відчуває носій мови і наявність якої залежить від його мовної
компетентності. Відповідно до психолінгвістичної теорії неологізм – це мовна
одиниця, що раніше не опинялася в межах мовленнєвого досвіду мовця. Згідно з
лексикографічною теорією неологізми – це мовні одиниці, що не потрапили до
словників. За денотативною теорією, неологізм – це слово, яке позначає новий
об’єкт позамовної дійсності (денотат). Структурна теорія кваліфікує як
неологізми тільки структурно і формально абсолютно нові слова, оскільки
створені з використанням відомих у мові морфем одиниці через можливість бути
будь-коли відтвореними мовцями зрозумілі для них, через що не можуть
сприйматися як неологізми. Конкретно-історична теорія спирається на
уточнення сутнісної новизни неологізму в просторі й часі.
4. З’ясовано, що екстралінгвальними чинниками появи нових слів в
українській мові останнього періоду є: а) демократизація суспільного життя; б)
державний статус української мови; в) істотне послаблення цензури й


6



самоцензури; г) зміни в політичниму житті та соціальній структурі українського
суспільства; ґ) задоволення практичних потреб мовців; д) глобалізаційні
процеси; е) поширення моди на певні мовні форми; є) військовий конфлікт на
сході країни; ж) пандемія Covid-19 тощо. Інтральнгвальними чинниками, що
детермінують появу неологізмів, є: а) денотативний (потреба в позначенні
(«ословленні») нового об’єкта); б) системна організація мови – тиск мовної
системи (освоєння нових входжень і формування потенційно можливих слів на
основі наявних у мові словотворчих типів і моделей); в) тенденція до надання
переваги більш експресивним мовним формам (пошук і розширення
неординарних стилістично маркованих позначень із відмінним емоційно-
експресивним значенням); г) принцип економії мовної енергії, лінгвальних
засобів; ґ) дія аналогії (особливо в словотворчих інтенціях). Процес номінування
ґрунтується на низці основних принципів: принципі мотивованості, принципі
парадигматичності, принципі модельності й зразка.
У кожного новотвору є автор, хоч носіям мови він, як правило, не відомий,
і кожне нове слово чи фразема є засобом самовираження. У процесі
функціонування мовної одиниці в статусі неологізму вона здатна пройти етап
соціалізації (її може прийняти мовна спільнота), а також – етап лексикалізації
нове слово або фразеологізм має змогу бути закріпленим у мовній системі).
Звичайно соціалізація нової одиниці відбувається через сприйняття мовцями, для
яких мова є інструментом професійної діяльності (журналісти, письменники,
науковці, релігійні діячі та ін.) і які, уживаючи неологізм, доносять його до решти
носіїв мови. Сприйняття і використання такої мовної одиниці більшою частиною
мовної спільноти приводить до її лексикалізації, у результаті чого неологізм
опиняється в реєстрі словника, де зафіксована загальновживана лексика.
5. Значний корпус зібраного фактичного матеріалу дав змогу виявити
основні джерела неологізмів в українськомовному сегменті соцмережі Facеbook.
Засвідчено, що найбільш потужним і дієвим із-поміж них є словотворення (понад
80% новотворів). Встановлено, що продуктивними способами деривації нових
одиниць у студійованій мережі слугували: суфіксальний (47%), префіксальний


7



(17%), композиція (15%), юкстапозиція (5%), абревіація (4%), усічення (2%),
лексико-синтаксичний спосіб (1%), семантична деривація (9%).
Ще одним джерелом збагачення неологізмами соцмережі Facеbook є
зовнішні запозичення (біля 8%). Виявлено, що серед них чисельно переважають
англіцизми (понад 68%). Другу позицію посідають входження з російської мови
(біля 30%). Нові етранжизми з інших мов є незначними і становлять усього 2% в
соцмережі Facеbook. Окрім того, джерелом поповнення неологізмами
аналізованої соціальної мережі є внутрішні запозичення – некодифіковані
розмовні слова, жаргонізми, арготизми (12%).
Виявлено, що виразною рисою мовного оформлення комунікативних
процесів у мережі Facebook є поява й використання графічних неологізмів. Вони
можуть утворюватися в результаті субституції компонентів слова (у базовій
лексичній одиниці користувач замінює певний структурний складник) і
графічної деформації слова (дериваційний прийом полягає в цілеспрямованому
графічному спотворенні плану вираження твірної бази).
6. Виявлено й проаналізовано основні стилістичні функції, які виконують
неологізми в соцмережі Facеbook.
З’ясовано, що значна частина зібраних неологізмів є носіями конотації
зневаги, яка висловлюється до популярних концептів інформаційного простору.
Магістральне функційне навантаження цих новотворів з’являється для реалізації
комунікативних інтенцій і настанов користувачів українськомовного сегмента
Facebook.
Окрім того, неологізми, виявлені в мовному просторі аналізованої
соціальної мережі, є носіями конотації підсилення образу, конотації комічності
та конотації розмовності. Основне функційне призначення неологізмів,
виявлених у процесі дослідження полягає у варіативному передаванні
інформації, експресивізації та графічній евфемізації.
Отже, для дискурсу українськомовної соцмережі Facеbook, зокрема нової
лексики й фразеології, характерна низка особливостей, які вказують на
винятковий характер цього мовного матеріалу та є важливими складниками


8



сучасної соціальної комунікації. Названі одиниці засвідчують істотний
лексичний, стилістичний і словотвірний потенціал цієї мережі, демонструють
широкі перспективи використання та збагачення загальнонародної мови.
Ключові слова: неологізми, соцмережа Facebook, українськомовний
сегмент, інтернет-дискурс.