Німецький вектор у зовнішній політиці США в роки Першої світової війни (1914-1918 рр.)

/ історична
дисертація
Опис:
Казаков Г.І. Німецький вектор у зовнішній політиці США в роки
Першої світової війни (1914-1918 рр.) – На правах рукопису.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук за
спеціальністю 07.00.02 – всесвітня історія. Чернівецький національний
університет.



У дисертації на основі широкого кола джерел здійснено аналіз проблеми
німецького вектору у зовнішній політиці США у період Першої світової війни;
трансформацій позиції американського уряду та суспільства до Німеччини та її
дій на різних етапах війни; ролі, яку займала німецька політика в контексті
розбудови зовнішньополітичного курсу американським урядом у 1914-1918 рр.
Актуальність теми дослідження зумовлена вагомою роллю Німеччини в
американській зовнішній політиці впродовж усього періоду існування
Сполучених Штатів Америки як окремої незалежної держави. Сьогодні
Німеччина постає одним із головних стратегічних партнерів США, проте
існували періоди, коли відносини між країнами були не такими позитивними,
яскравим прикладом яких став період Першої світової війни.
Досліджуючи німецький вектор у зовнішній політиці США у роки 1914-
1918 рр., ми маємо змогу прослідити основні підходи американського уряду в
процесі побудови нових відносин із країнами Європи, відходячи від політики
нейтралітету до більш активної участі у міжнародному політичному житті.
Поміж того, вивчення німецького вектору американської зовнішньої політики в
динаміці, дозволяє простежити причини вступу США у війну та визначити, що
саме дозволило Сполученим Штатам Америки занйяти провідні ролі у
міжнародній політиці.
У роботі автор здійснює спробу висвітлити різні сторони політики США
стосовно Німеччини у період Першої світової війни з урахуванням нових
доступних джерел та історіографічних розвідок, архівних матеріалів США та


3





Європи. Зокрема, визначено, що, незважаючи на солідний масив історичних
праць, сферою вивчення яких постають різні аспекти американо-німецьких
взаємин у роки Першої світової війни, низка питань, пов’язаних із мирною
політикою, «необмеженою підводною війною», впливу взаємин із Німеччиною
на внутрішньополітичну ситуацію у США та ряд інших, на сьогодні є не
окреслені або малодосліджені. Разом із тим автором використано значний
масив наукових джерел, представлених: 1) законодавчими актами,
2) діловодною документацією, 3) газетною періодикою США та Німеччини,
4) документами особистого походження, 5) фото та відео документами, частина
з яких вводиться в український науковий обіг вперше.
Автором визначено, що, незважаючи на обрання «курсу на нейтралітет»
з початком військового конфлікту у Європі, уряд США, і в першу чергу
президент В. Вільсон, не розірвали дипломатичних контактів із країнами
Європи, а навпаки посилили їх у порівнянні із довоєнним періодом. Одним із
ключових векторів, у напрямках яких розвивалась американська зовнішня
політика, постала Німеччина. У роботі шляхом порівняння з довоєнною
політикою США відносно Німеччини аналізуються ключові зміни у німецькому
векторі зовнішньої політики Сполучених Штатів Америки на початок війни та
подальшому розвитку американського нейтралітету. Автор підсумовує, що
незважаючи на узгодження американського законодавства до норм
нейтралітету, припинення на офіційному рівні таких відносин, що могли б бути
інтерпретовані, як допомога воюючій державі, остаточного припинення
взаємин між США та Німеччиною не відбувається: в державах залишається
дипломатичне представництво, в межах Німеччини продовжують діяти
американські підприємства. Визначено, що офіційне припинення торговельних
відносин і відносин із Німеччиною не ліквідовує їх на практиці, продовжуючи
їх шляхом залучення до американо-німецької торгівлі третіх сторін, в особі
держав-нейтралів Європи. Певною новизною роботи виступає теза, що
німецький вектор мав певні прояви й у внутрішньополітичному житті США:
процеси проти німецьких агентів; пропаганда та контрпропаганда; німецьке


4





питання було одним із ключових у процесі президентської передвиборної гонки
1916 р.
Німецький вектор американської дипломатії було спрямовано на спробу
мирного урегулювання Першої світової війни. Сполучені Штатів Америки у
вказаному процесі мали б відігравати роль посередника. У період із серпня
1914 р. по квітень 1917 р. відбулась ініціація президентом США В. Вільсоном
та американським урядом декількох спроб розпочати мирні переговори між
Німеччиною та країнами Антанти. Акцентуючи увагу на Німеччині, керівні
кола США вбачали в ній більш схильного до компромісу учасника війни, проте
консенсусу так і не було знайдено. Висувається взаємодія США з третіми
сторонами, що були зацікавленими в мирі та які спрямовували подібну
політику в бік Німеччини: німецькими організаціями в межах США,
Ватиканом.
Паралельно з тим, у роботі запропоновані причини загострення відносин
між США та Німеччиною, які не надали змоги розпочати більш активні мирні
перемовини. До таких автором віднесено: «необмежену підводну війну»,
загострення відносин між США та Німеччиною в регіонах Латинської
Америки, Східної Азії.
Поміж того, у дисертації приділена увага і менш обширним, але вагомим
аспектам взаємин США та Німеччини у 1914-1918 рр.: гуманітарним місіям до
Німеччини та окупованих нею країн Європи; спробі вирішення бельгійського
питання, яке виникло з окупацією Німеччиною нейтральної на початок Першої
світової війни країни.
Аналізуючи вказані вектори відносин, у роботі зроблені висновки, що
спроби дипломатичного урегулювання виникаючих конфліктів, завершувались
компромісними рішеннями та мали тимчасовий характер, що в результаті
призводило до поновлення конфліктних ситуацій.
Заключний розділ дисертації присвячений новим змінам у німецькому
векторі американської зовнішньої політики, покликаному оголошенням війни
Німеччині Сполученими Штатами Америки. Автором дисертації наводяться


5





причини, які покликали вступ США у війну проти Німеччини; при цьому в
роботі не обмежується загальновідомими фактами стосовно початку
необмеженої підводної війни та оприлюднення «ноти Циммермана», але й
наводяться менш відомі в історіографічному дискурсі аспекти, які посилювали
протиріччя між країнами у 1917 р., зокрема такі : посилення діяльності
німецьких шпигунів у США, спроби підкупу членів Конгресу та американської
армії, сприйняття німецьких дій та висловів німецької політичної та військової
еліти стосовно Сполучених Штатів Америки. Вищевказані події у результаті
переросли в оголошення 6 квітня 1917 р. війни Німеччині.
Автор наголошує, що в своїх подальших діях уряд США намагається
відмежуватися від попереднього курсу у відносинах із Німеччиною,
припиняючи будь-які зносини з ворожою державою. Водночас не полишаються
спроби розпочати мирні переговори, певним піком яких стає оприлюднення
В. Вільсоном так званих «14 пунктів» майбутнього миру.
Ключові слова: німецький вектор, німецька політика,
зовнішньополітичний вектор, нейтралітет, «необмежена підводна війна», мирне
посередництво, дипломатія, консульство.

Доступні формати:

PDF

читайте також:

Проектування електронного видання з детальним процесом оформлення титульних елементів Містобудування Західної України епохи бароко (сер. XVII ст. – кін. XVIII ст.) Внутрішній світ людини та його становлення Ботанічна лексика говірок Чорнобильської зони: реконструкція редуктивного ареалу Гендерно-психологічні аспекти української лірики ХХ століття Громадсько-політична діяльність Андрія Ніковського (1885–1942 рр.)

В бібліотеці зібрані всі книги українською мовою в електронному (txt, rtf, doc, pdf, fb2, epub, mobi, djvu) та паперовому форматі. Книжку можна безкоштовно скачати клікнувши на необхідний Вам формат для iPad, iPhone, Android, Kindle, Kobo та інших читалок або купити паперовий варіант тексту з доставкою по Україні. Сайт бібліотеки оптимізований для роботи на телефонах, смартфонах(айфон, анроїд) і планшетах. Потрібну книгу Ви можете легко знайти за допомогою пошуку.