Палеографічно-орфографічна атрибуція українських кириличних уставних та півуставних кодексів кінця ХІІІ – початку ХVІІ ст.
Людмила Гнатенко / історичнадисертація
Опис:
Гнатенко Л. А. Палеографічно-орфографічна атрибуція українських
кириличних уставних та півуставних кодексів кінця ХІІІ – початку ХVІІ ст. –
Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису.
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора історичних наук за
спеціальністю 27.00.03 – Книгознавство, бібліотекознавство, бібліографознавство
(27 – Соціальні комунікації). – Національна бібліотека України імені В. I. Вернад-
ського, Національна академія наук України; Національна бібліотека України імені
В. I. Вернадського, Національна академія наук України. – Kиїв, 2017.
Дисертація присвячена розв’язанню проблеми комплексної палеографічно-
орфографічної атрибуції української рукописної книги як напряму дослідження
середньовічної кириличної рукописної книги в контексті історії, теорії та практики
книгознавства. Розроблення методологічних питань палеографічно-орфографічного
напряму здійснено на засадах поєднання та розвитку атрибуційних методик таких
спеціальних історичних дисциплін як палеографія, кодикологія і кодикографія.
Окреслений підхід застосовується вперше і сприяє розв’язанню багатьох складних
питань атрибуції рукописних книг, зокрема встановленню українського походження
кодексів. Він дозволяє впровадити нові методи дослідження рукописних книг,
встановити й суттєво розширити джерельну основу досліджень української
писемності й культури, розвиває засади наукового опису рукописної книги
уставного та півуставного письма.
Об’єктом дослідження обрано комплекс датованих рукописних кодексів
найважливішого для історії і традиції української писемності й духовної культури
періоду кінця ХІІІ – початку ХVІІ ст., написані на пергамені та папері
церковнослов’янською мовою української редакції і староукраїнською книжною
мовою, які зберігаються у книгосховищах України та інших країн. Орфограми цих
кодексів із палеографічно-орфографічними атрибуційними ознаками стали
предметом вивчення.
3
Метою дослідження є вирішення проблеми комплексної палеографічно-
орфографічної атрибуції української уставної та півуставної рукописної книги кінця
ХІІІ – початку ХVІІ ст.
Розроблення основних методологічних засад палеографічно-орфографічного
напряму дослідження здійснено на історіографічній та джерельній базі
середньовічної української кириличної рукописної книги. У роботі проаналізовано
стан наукової розробки теми, наведено археографічні, палеографічні, кодикологічні
й бібліографічні відомості щодо залучених до дисертаційної роботи середньовічних
українських кириличних рукописних уставних та півуставних кодексів кінця ХІІІ –
початку ХVІІ ст. Здійснений аналіз історіографії кінця ХVIII – початку ХХІ ст. з
вивчення, наукового опису та публікації східнослов’янських, зокрема українських,
кириличних рукописних книг засвідчив, що проблема застосування орфографічних
ознак при здійсненні їх атрибуції не набула системного розв’язання.
У дисертаційній праці вперше системно представлено основні теоретико-
методологічні і методичні засади палеографічно-орфографічного напряму
дослідження, застосовано як загальноприйняті, так і розроблені дисертанткою
принципи й методи, а також запропоновано використання низки нових термінів і
наукових понять. Подана методологія палеографічно-орфографічного напряму є
результатом конкретизації загальної методології відповідно до змісту палеографії, її
принципових положень і методів; вона ґрунтується на спостереженні за зовнішніми
ознаками письма при змінах орфограм за правилами еволюції або «революційним»
шляхом, і передбачає визначення комплексу орфограм у палеографічно-
орфографічних буквених дублетних опозиціях, характерних для певного
хронологічного періоду розвитку староукраїнської книжної писемності.
Запропоновано палеографічно-орфографічну атрибуцію української кириличної
рукописної книги здійснювати за основним палеографічним принципом проведення
атрибуції за зовнішніми ознаками письма (для даного напряму – за знаками письма в
орфограмах) у поєднанні з введеним дисертанткою принципом графічного
узгодження в палеографічно-орфографічних буквених дублетних опозиціях у
системах голосних, приголосних, при передачі йота; за місцем і позицією в слові,
4
рядку та складі, і задіяти разом із основним палеографічним методом два нових
методи: метод виділення атрибуційних орфограм у буквених дублетних опозиціях
як палеографічних ознак, та метод кодифікації атрибуційних орфограм у формулах
палеографічно-орфографічних буквених дублетних опозицій
Обґрунтовано та впроваджено до наукового обігу низку нових термінів і
наукових понять: палеографічно-орфографічний напрям, палеографічно-
орфографічна атрибуція, атрибуційні орфограми, графічні буквені узгодження в
дублетних опозиціях, палеографічна формула буквених дублетних опозицій.
Проаналізовано розвиток української кириличної книжної писемності у
слов’янському середньовічному історико-культурному і реформативно-
правописному контексті, від залучення та свідомого творчого використання
кодифікованих правописних реформ південнослов’янської книжної писемності
(т. зв. першого та другого південнослов’янського впливу – болгарської 1375 р. і
сербської [1405–1410 рр.] книжних реформ) до напрацювання на їхній основі та на
основі книжної писемної практики Київської Русі староукраїнського книжного узусу
і його кодифікації в «Грамматіки Славєнскиœ правилноє Сvнтаґма...»
М. Смотрицького 1619 р. Доведено, що в українській середньовічній книжній
писемності розвиток і становлення графіко-орфографічної системи письма уставних
та півуставних рукописних книг здійснювалося еволюційним і «революційним»
шляхом. Простежено функціонування основних буквених орфограм в орфографічній
системі уставних та півуставних книг кінця ХІІІ – початку ХVІІ ст. на основі
графіко-орфографічних систем голосних, приголосних, передачі йота та вживання
буквених знаків ъ, ь і паєрика. Визначено основні критерії виявлення орфограм з
атрибуційними ознаками.
Встановлено основні одинадцять груп атрибуційних палеографічно-орфогра-
фічних буквених дублетних опозицій писемної системи української кириличної
уставної та півуставної рукописної книги кінця ХІІІ – початку ХVІІ ст., які
представлені на рівні графічного буквеного узгодження в хронологічних періодах та
в палеографічних формулах, подано методичні рекомендації для роботи з ними.
5
Розроблена методика проведення палеографічно-орфографічної атрибуції
української уставної та півуставної рукописної книги кінця ХІІІ – початку ХVІІ ст.
може бути використана при створенні електронних атрибуційних баз даних в
архівах, бібліотеках і музеях.
Доведено значущість комплексного підходу із залученням орфографічних
даних при палеографічному й кодикологічному дослідженні та описуванні
кириличної рукописної книги на прикладі кодексів із фондів Інституту рукопису
Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського, що репрезентують різні
періоди розвитку середньовічної української писемності: Лаврського Євангелія
апракос третьої чверті ХІV ст. (близько 1370 р.), Четьї Мінеї 1489 р. та
Пересопницького Євангелія 1556–1561 років. Підтверджено необхідність і дієвість
проведення палеографічно-орфографічної атрибуції при вивченні й описуванні
середньовічної української кириличної рукописної книги.
Науково-теоретичне значення дисертації полягає в закладенні методологічних
підвалин для палеографічно-орфографічного напряму дослідження й опису
середньовічної кириличної рукописної книги, виробленні нових принципів і
методів, уведення до наукового обігу нових термінів. Теоретичним набутком роботи
є визначення основних критеріїв виявлення орфограм з атрибуційними ознаками у
буквених дублетних опозиціях при палеографічно-орфографічній атрибуції й
дослідженні українських кириличних рукописних книг – як уставних та півуставних
книг кінця ХІІІ – початку ХVІІ ст., так і книг, створених в інші хронологічні
періоди; укладання загальної палеографічно-орфографічної формули для буквених
дублетних опозицій та на її основі – похідних формул з атрибуційними
орфограмами в буквених дублетних опозиціях. Дослідження не тільки розширює
предмет палеографії та кодикології, але й поповнює новим теоретичним матеріалом
як історію української рукописної книги, так і загалом південно- та
східнослов’янської кириличної рукописної книги.
Практичне значення дисертації полягає у застосуванні розробленої в
дослідженні комплексної методики проведення палеографічно-орфографічної
атрибуції української середньовічної кириличної рукописної книг в Інституті
6
рукопису Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського при
палеографічному, кодикологічному та кодикографічному вивченні й описуванні
південно- та східнослов’янських кириличних рукописних книг ХІІ – початку
ХVІІ ст., які зберігаються у фондах його колекцій та зібрань. Дисертанткою
укладено та опубліковано фундаментальні наукові каталоги цього періоду та
написано низку статей, основні результати роботи представлено в монографії.
Отримані результати сприятимуть виокремленню не локалізованих і не датованих
українських рукописних кириличних уставних та півуставних книг зі слов’янського
писемного спадку, які зберігаються в рукописних фондах установ України та інших
країн, а також у приватних колекціях, та включенню їх до Державного реєстру
національного культурного надбання України. Основні дані й положення роботи
можуть бути використані: при укладанні електронних каталогів та баз даних
кириличних рукописних книг у бібліотеках, архівах, музеях та наукових установах;
при підготовці книжних пам’яток до видання; при написанні праць і укладанні
підручників, методичних посібників, довідників і програм із палеографії,
кодикології, джерелознавства, історії кириличного письма, історії української
графіки й орфографії; у вузівських курсах, спецкурсах і семінарах.
Ключові слова: українська кирилична рукописна книга, палеографічно-
орфографічний напрям дослідження, атрибуція, уставні та півуставні кодекси кінця
ХІІІ – початку ХVІІ ст., атрибуційні буквені орфограми, палеографічно-
орфографічні формули.
Гнатенко Л. А. Палеографічно-орфографічна атрибуція українських
кириличних уставних та півуставних кодексів кінця ХІІІ – початку ХVІІ ст. –
Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису.
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора історичних наук за
спеціальністю 27.00.03 – Книгознавство, бібліотекознавство, бібліографознавство
(27 – Соціальні комунікації). – Національна бібліотека України імені В. I. Вернад-
ського, Національна академія наук України; Національна бібліотека України імені
В. I. Вернадського, Національна академія наук України. – Kиїв, 2017.
Дисертація присвячена розв’язанню проблеми комплексної палеографічно-
орфографічної атрибуції української рукописної книги як напряму дослідження
середньовічної кириличної рукописної книги в контексті історії, теорії та практики
книгознавства. Розроблення методологічних питань палеографічно-орфографічного
напряму здійснено на засадах поєднання та розвитку атрибуційних методик таких
спеціальних історичних дисциплін як палеографія, кодикологія і кодикографія.
Окреслений підхід застосовується вперше і сприяє розв’язанню багатьох складних
питань атрибуції рукописних книг, зокрема встановленню українського походження
кодексів. Він дозволяє впровадити нові методи дослідження рукописних книг,
встановити й суттєво розширити джерельну основу досліджень української
писемності й культури, розвиває засади наукового опису рукописної книги
уставного та півуставного письма.
Об’єктом дослідження обрано комплекс датованих рукописних кодексів
найважливішого для історії і традиції української писемності й духовної культури
періоду кінця ХІІІ – початку ХVІІ ст., написані на пергамені та папері
церковнослов’янською мовою української редакції і староукраїнською книжною
мовою, які зберігаються у книгосховищах України та інших країн. Орфограми цих
кодексів із палеографічно-орфографічними атрибуційними ознаками стали
предметом вивчення.
3
Метою дослідження є вирішення проблеми комплексної палеографічно-
орфографічної атрибуції української уставної та півуставної рукописної книги кінця
ХІІІ – початку ХVІІ ст.
Розроблення основних методологічних засад палеографічно-орфографічного
напряму дослідження здійснено на історіографічній та джерельній базі
середньовічної української кириличної рукописної книги. У роботі проаналізовано
стан наукової розробки теми, наведено археографічні, палеографічні, кодикологічні
й бібліографічні відомості щодо залучених до дисертаційної роботи середньовічних
українських кириличних рукописних уставних та півуставних кодексів кінця ХІІІ –
початку ХVІІ ст. Здійснений аналіз історіографії кінця ХVIII – початку ХХІ ст. з
вивчення, наукового опису та публікації східнослов’янських, зокрема українських,
кириличних рукописних книг засвідчив, що проблема застосування орфографічних
ознак при здійсненні їх атрибуції не набула системного розв’язання.
У дисертаційній праці вперше системно представлено основні теоретико-
методологічні і методичні засади палеографічно-орфографічного напряму
дослідження, застосовано як загальноприйняті, так і розроблені дисертанткою
принципи й методи, а також запропоновано використання низки нових термінів і
наукових понять. Подана методологія палеографічно-орфографічного напряму є
результатом конкретизації загальної методології відповідно до змісту палеографії, її
принципових положень і методів; вона ґрунтується на спостереженні за зовнішніми
ознаками письма при змінах орфограм за правилами еволюції або «революційним»
шляхом, і передбачає визначення комплексу орфограм у палеографічно-
орфографічних буквених дублетних опозиціях, характерних для певного
хронологічного періоду розвитку староукраїнської книжної писемності.
Запропоновано палеографічно-орфографічну атрибуцію української кириличної
рукописної книги здійснювати за основним палеографічним принципом проведення
атрибуції за зовнішніми ознаками письма (для даного напряму – за знаками письма в
орфограмах) у поєднанні з введеним дисертанткою принципом графічного
узгодження в палеографічно-орфографічних буквених дублетних опозиціях у
системах голосних, приголосних, при передачі йота; за місцем і позицією в слові,
4
рядку та складі, і задіяти разом із основним палеографічним методом два нових
методи: метод виділення атрибуційних орфограм у буквених дублетних опозиціях
як палеографічних ознак, та метод кодифікації атрибуційних орфограм у формулах
палеографічно-орфографічних буквених дублетних опозицій
Обґрунтовано та впроваджено до наукового обігу низку нових термінів і
наукових понять: палеографічно-орфографічний напрям, палеографічно-
орфографічна атрибуція, атрибуційні орфограми, графічні буквені узгодження в
дублетних опозиціях, палеографічна формула буквених дублетних опозицій.
Проаналізовано розвиток української кириличної книжної писемності у
слов’янському середньовічному історико-культурному і реформативно-
правописному контексті, від залучення та свідомого творчого використання
кодифікованих правописних реформ південнослов’янської книжної писемності
(т. зв. першого та другого південнослов’янського впливу – болгарської 1375 р. і
сербської [1405–1410 рр.] книжних реформ) до напрацювання на їхній основі та на
основі книжної писемної практики Київської Русі староукраїнського книжного узусу
і його кодифікації в «Грамматіки Славєнскиœ правилноє Сvнтаґма...»
М. Смотрицького 1619 р. Доведено, що в українській середньовічній книжній
писемності розвиток і становлення графіко-орфографічної системи письма уставних
та півуставних рукописних книг здійснювалося еволюційним і «революційним»
шляхом. Простежено функціонування основних буквених орфограм в орфографічній
системі уставних та півуставних книг кінця ХІІІ – початку ХVІІ ст. на основі
графіко-орфографічних систем голосних, приголосних, передачі йота та вживання
буквених знаків ъ, ь і паєрика. Визначено основні критерії виявлення орфограм з
атрибуційними ознаками.
Встановлено основні одинадцять груп атрибуційних палеографічно-орфогра-
фічних буквених дублетних опозицій писемної системи української кириличної
уставної та півуставної рукописної книги кінця ХІІІ – початку ХVІІ ст., які
представлені на рівні графічного буквеного узгодження в хронологічних періодах та
в палеографічних формулах, подано методичні рекомендації для роботи з ними.
5
Розроблена методика проведення палеографічно-орфографічної атрибуції
української уставної та півуставної рукописної книги кінця ХІІІ – початку ХVІІ ст.
може бути використана при створенні електронних атрибуційних баз даних в
архівах, бібліотеках і музеях.
Доведено значущість комплексного підходу із залученням орфографічних
даних при палеографічному й кодикологічному дослідженні та описуванні
кириличної рукописної книги на прикладі кодексів із фондів Інституту рукопису
Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського, що репрезентують різні
періоди розвитку середньовічної української писемності: Лаврського Євангелія
апракос третьої чверті ХІV ст. (близько 1370 р.), Четьї Мінеї 1489 р. та
Пересопницького Євангелія 1556–1561 років. Підтверджено необхідність і дієвість
проведення палеографічно-орфографічної атрибуції при вивченні й описуванні
середньовічної української кириличної рукописної книги.
Науково-теоретичне значення дисертації полягає в закладенні методологічних
підвалин для палеографічно-орфографічного напряму дослідження й опису
середньовічної кириличної рукописної книги, виробленні нових принципів і
методів, уведення до наукового обігу нових термінів. Теоретичним набутком роботи
є визначення основних критеріїв виявлення орфограм з атрибуційними ознаками у
буквених дублетних опозиціях при палеографічно-орфографічній атрибуції й
дослідженні українських кириличних рукописних книг – як уставних та півуставних
книг кінця ХІІІ – початку ХVІІ ст., так і книг, створених в інші хронологічні
періоди; укладання загальної палеографічно-орфографічної формули для буквених
дублетних опозицій та на її основі – похідних формул з атрибуційними
орфограмами в буквених дублетних опозиціях. Дослідження не тільки розширює
предмет палеографії та кодикології, але й поповнює новим теоретичним матеріалом
як історію української рукописної книги, так і загалом південно- та
східнослов’янської кириличної рукописної книги.
Практичне значення дисертації полягає у застосуванні розробленої в
дослідженні комплексної методики проведення палеографічно-орфографічної
атрибуції української середньовічної кириличної рукописної книг в Інституті
6
рукопису Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського при
палеографічному, кодикологічному та кодикографічному вивченні й описуванні
південно- та східнослов’янських кириличних рукописних книг ХІІ – початку
ХVІІ ст., які зберігаються у фондах його колекцій та зібрань. Дисертанткою
укладено та опубліковано фундаментальні наукові каталоги цього періоду та
написано низку статей, основні результати роботи представлено в монографії.
Отримані результати сприятимуть виокремленню не локалізованих і не датованих
українських рукописних кириличних уставних та півуставних книг зі слов’янського
писемного спадку, які зберігаються в рукописних фондах установ України та інших
країн, а також у приватних колекціях, та включенню їх до Державного реєстру
національного культурного надбання України. Основні дані й положення роботи
можуть бути використані: при укладанні електронних каталогів та баз даних
кириличних рукописних книг у бібліотеках, архівах, музеях та наукових установах;
при підготовці книжних пам’яток до видання; при написанні праць і укладанні
підручників, методичних посібників, довідників і програм із палеографії,
кодикології, джерелознавства, історії кириличного письма, історії української
графіки й орфографії; у вузівських курсах, спецкурсах і семінарах.
Ключові слова: українська кирилична рукописна книга, палеографічно-
орфографічний напрям дослідження, атрибуція, уставні та півуставні кодекси кінця
ХІІІ – початку ХVІІ ст., атрибуційні буквені орфограми, палеографічно-
орфографічні формули.
Доступні формати:
PDFчитайте також:
В бібліотеці зібрані всі книги українською мовою в електронному (txt, rtf, doc, pdf, fb2, epub, mobi, djvu) та паперовому форматі. Книжку можна безкоштовно скачати клікнувши на необхідний Вам формат для iPad, iPhone, Android, Kindle, Kobo та інших читалок або купити паперовий варіант тексту з доставкою по Україні. Сайт бібліотеки оптимізований для роботи на телефонах, смартфонах(айфон, анроїд) і планшетах. Потрібну книгу Ви можете легко знайти за допомогою пошуку.