Picked up by the elements: a view on the peasant insurgent movement for the resumption of UNR through archival-criminal cases on its ordinary participants (англ.)
В'ячеслав Василенко / історичнастаття
Опис:
Східноєвропейський історичний вісник. – 2018. – №8.
Масивну й малодосліджену частину документів органів держбезпеки Радянської України становлять архівно-кримінальні справи на учасників селянського повстанського руху 1921–1925 рр. за відновлення Української Народної Республіки. Насамперед, привертаємо увагу до справ, за якими репресовано за «політбандитизм» рядових повстанців і членів їх сімей. Таких справ у фондах Галузевого державного архіву та архівів тимчасового зберігання регіональних органів Служби безпеки України зберігаються тисячі. Значну частину репресованих селян і досі не реабілітовано. У переважній більшості їхніми долями не цікавилися ні історики, ні представники громадськості, ні родичі.
До повстанських загонів, попри героїчну жертовність окремих патріотів, більшість селян ішла не свідомо, а у зв’язку із проголошеною отаманами примусовою мобілізацією, або ж ухиляючись від такої ж примусової мобілізації до лав Червоної армії, або ж у відповідь на конфіскацію більшовиками продуктів харчування і майна. Страх за долю рідних, бажання уберегти від погрому власні господарства та сподівання на обіцяну амністію спонукали багатьох самовільно залишати повстанські загони вже через кілька днів після проведеної отаманом мобілізації. Під час перебування в повстанцях селяни відстоювали, насамперед, родинний добробут і безпеку й дуже часто просто ставали заручниками обставин.
За численними маленькими архівно-кримінальними справами сховані великі трагедії людського життя, зокрема зламані та знівечені долі звичайних селян, відірваних від землі й підхоплених стихією революцій, громадянської та національно-визвольної воєн. У статті досліджено характерні долі тих, кого більшовицькі позасудові репресивні органи визначили «бандитами»: свідомого, несвідомого й умовного повстанців, а також повстанських брата, матір і наречену.
Фігурантів досліджуваних справ поєднують не лише невиправдана жорстокість їх покарання, але й визнання до недавнього часу компетентними органами і чинним законодавством незалежної України їхньої «провини» такою, що не передбачає реабілітацію. Поштовх новій потужній реабілітаційній хвилі за підтримки держави, громадськості та науковців повинен дати Закон України про реабілітацію жертв політичних репресій в новій редакції від 13 березня 2018 р.
Східноєвропейський історичний вісник. – 2018. – №8.
Масивну й малодосліджену частину документів органів держбезпеки Радянської України становлять архівно-кримінальні справи на учасників селянського повстанського руху 1921–1925 рр. за відновлення Української Народної Республіки. Насамперед, привертаємо увагу до справ, за якими репресовано за «політбандитизм» рядових повстанців і членів їх сімей. Таких справ у фондах Галузевого державного архіву та архівів тимчасового зберігання регіональних органів Служби безпеки України зберігаються тисячі. Значну частину репресованих селян і досі не реабілітовано. У переважній більшості їхніми долями не цікавилися ні історики, ні представники громадськості, ні родичі.
До повстанських загонів, попри героїчну жертовність окремих патріотів, більшість селян ішла не свідомо, а у зв’язку із проголошеною отаманами примусовою мобілізацією, або ж ухиляючись від такої ж примусової мобілізації до лав Червоної армії, або ж у відповідь на конфіскацію більшовиками продуктів харчування і майна. Страх за долю рідних, бажання уберегти від погрому власні господарства та сподівання на обіцяну амністію спонукали багатьох самовільно залишати повстанські загони вже через кілька днів після проведеної отаманом мобілізації. Під час перебування в повстанцях селяни відстоювали, насамперед, родинний добробут і безпеку й дуже часто просто ставали заручниками обставин.
За численними маленькими архівно-кримінальними справами сховані великі трагедії людського життя, зокрема зламані та знівечені долі звичайних селян, відірваних від землі й підхоплених стихією революцій, громадянської та національно-визвольної воєн. У статті досліджено характерні долі тих, кого більшовицькі позасудові репресивні органи визначили «бандитами»: свідомого, несвідомого й умовного повстанців, а також повстанських брата, матір і наречену.
Фігурантів досліджуваних справ поєднують не лише невиправдана жорстокість їх покарання, але й визнання до недавнього часу компетентними органами і чинним законодавством незалежної України їхньої «провини» такою, що не передбачає реабілітацію. Поштовх новій потужній реабілітаційній хвилі за підтримки держави, громадськості та науковців повинен дати Закон України про реабілітацію жертв політичних репресій в новій редакції від 13 березня 2018 р.
Доступні формати:
PDFчитайте також:
В бібліотеці зібрані всі книги українською мовою в електронному (txt, rtf, doc, pdf, fb2, epub, mobi, djvu) та паперовому форматі. Книжку можна безкоштовно скачати клікнувши на необхідний Вам формат для iPad, iPhone, Android, Kindle, Kobo та інших читалок або купити паперовий варіант тексту з доставкою по Україні. Сайт бібліотеки оптимізований для роботи на телефонах, смартфонах(айфон, анроїд) і планшетах. Потрібну книгу Ви можете легко знайти за допомогою пошуку.