Знайди книгу!

Опис:
Милашевсъкий О.С. Північно-західний компонент черняхівської
культури (за матеріалами ліпного посуду).
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук
(доктора філософії) за спеціальністю 07.00.04 «археологія». — Інститут
археології НАН України, Київ, 2017.
Дисертація присвячена ліпному посуду північно-західного
(східногерманського) компонента черняхівської культури. На основі даних
ліпного посуду з’ясовується характер поховальної обрядовості та
житлобудування цього населення.
Наукова новизна роботи полягає у тому, що вперше: в повному об’ємі
типологізовано, систематизовано та картографовано ліпний посуд північно-
західного походження у черняхівській культурі, вказано його хронологію та
ареали поширення; на основі ліпного посуду розділено вельбарський та
пшеворський компоненти черняхівської культури; розроблено типологію
ліпного посуду пшеворського походження в черняхівській культурі;
виділені ліпні форми центрально-та північноєвропейського походження; на
основі кореляції із ліпним посудом, визначено особливості поховального
обряду та житлобудування населення північно-західного походження в
черняхівській культурі.
Робота створює вагомі підстави для історичних реконструкцій життя та
культури населення території України у пізньоримський час. Матеріали
дослідження можуть бути основою для подальших розробок різних аспектів
черняхівської культури, зокрема її хронології, походження,
етнокультурного розвитку. Матеріали та висновки роботи можуть бути
використані в узагальнюючих роботах з історії та археології України.Джерельну базу роботи складає 896 типологічно визначених посудин
північно-західних типів, котрі походять з 246 поховань (217 типологічно
визначальні) та 170 поселень (100 типологічно визначених споруд)
черняхівської культури.
Впродовж першої половини ХХ ст. між дослідниками точилась гостра
дискусія стосовно носіїв та творців черняхівської культури. В
західноєвропейській, переважно німецькій, історіографії, носіями
черняхівської культури вважались готи та гепіди (П. Райнеке, Е. Блюме,
Р. Штрампфус та ін.). За даними пізньоантичних письмових джерел, ці
племена перебували на території Причорномор’я саме під час існування
черняхівської культури — ІІІ — V ст. н. е. На противагу цій теорії,
більшість радянських дослідників, особливо в повоєнний час, стверджували,
що черняхівські пам’ятки належать слов’янам (М.І. Артамонов, П.Н.
Третяков, М.О. Тиханова та ін.). Однак, невдовзі серед радянських вчених
з’являється альтернативна теорія, всупереч теорії «чистого слов’янства». На
науковій сесії ЛДУ М.І. Артамонов висловив думку, що носіями
черняхівської культури були готи, і за їх участю різноетнічні групи слов’ян,
сарматів, германців та дакійців були «спаяні в єдине ціле». В цей же час
починається пошук археологічних ознак, які могли б маркувати певні
етнокультурні групи черняхівської культури. Серед таких ознак більшість
дослідників визначали: ліпний посуд, поховальний обряд та
житлобудування.
Нами було типологічно виділений ліпний посуд, котрий пов’язаний із
населенням вельбарської, пшеворської культур, центральноєвропейських
германців та населення Скандинавії пізньоримського часу. Ліпний посуд
вельбарських типів складає більшість у вибірці посудин північно-західного
походження — 81,6 % або 760 типологічно визначені посудини. Вони
містяться в 193 похованнях із 63 могильників та відомі в матеріалах 124
поселень. Асортимент посудин, технологічні прийоми виготовлення були
34
принесені в готовому вигляді з території попереднього проживання носіїв
вельбарської культури. Функціонування посуду вельбарських типів у
черняхівській культурі відбувається впродовж усього періоду існування
культури, з тенденцією до його кількісного зменшення на завершальних
етапах.
Посудини пшеворських типів походять із 61 поховання 37 могильників
та 32 поселень. Всього нараховується 153 типологічно визначені керамічні
форми, що складає 17,7 % від загальної кількості посудин північно-
західного походження ЧК. Основними відмінностями пшеворського посуду
від вельбарського є розташування максимального діаметра у верхній
третині висоти для горщиків, для більшості категорій столового посуду
характерна біконічність та гостропрофільованість. Більшість пшеворських
керамічних форм датуються ранніми фазами черняхівської культури.
Окремі ліпні посудини північно-західного походження (0,7 % від
посудин вибірки) можуть бути пов’язані із населенням Центральної Європи
(переважно, любошицької культури) та Скандинавії. Така невелика
кількість посудин центрально-та північноєвропейського походження
відбиває реальну картину присутності населення із цих регіонів у складі ЧК,
де домінуючими є вельбарський (близько 80 % ліпних посудин вибірки) та
пшеворський (близько 20 %) компоненти.
Пам’ятки вельбарської та пшеворської культур із характерними для
раннього етапу черняхівської культури формами північно-західного
походження концентруються у двох регіонах — Польському Помор’ї та у
Центральній Польщі. Саме ці території ми можемо вважати вихідними
точками на шляху східних германців на територію майбутньої черняхівської
культури.
За даними ліпного посуду визначено 217 поховань, котрі можна
впевнено вважати такими, що належать її східногерманському компоненту.В результаті було видилено чотири групи: із посудом вельбарських типів, із
посудом пшеворських типів, із посудом вельбарських та пшеворських типів,
із посудом північно-західних та пізньоскіфсько-сарматських типів. Окремо
по цих групах було проаналізовано типи поховальних обрядів та археолого-
соціологічні типи. Поховальні традиції, зафіксовані у комплексах вибірки із
посудом північно-західних типів демонструють наступні спільні риси:
домінуючими типом є інгумації північної орієнтації у простих ямах, другим
за чисельністю є тип інгумацій із повною руйнацією. Домінуючим типом
кремацій як для поховань із вельбарським, так і з пшеворським посудом є
урнові тілоспалення. Проте, різними є типи кремацій, що займають другі—
треті місця у цих групах. Для «вельбарської» — це кремації типу 6 (ямні,
компактні), тоді як для «пшеворської» групи — типу 5 (ямні, перекриті
шаром черепків). Це може бути пояснене різницею традиційних типів
кремацій вельбарської та пшеворської культур території Польщі — вихідної
території північно-західного населення черняхівської культури. Цей факт
засвідчує зберігання у черняхівському середовищі власних поховальних
традицій носіїв вельбарських та пшеворських старожитностей.
Для північно-західного компоненту черняхівської культури характерні
різноманітні типи житлобудування без особливих відмінностей типів
споруд, котрі містять ліпний посуд вельбарськго чи пшеворського
походження.
Територіально ліпний посуд північно-західних типів представлений в
усьому ареалі черняхівської культури, із найбільшими зонами концетрації
на Дніпровському Правобережжі та вздовж великих річок (Дніпро,
Південний Буг, Дністер). Зокрема, це частина Подніпров’я дещо південніше
Києва, Верхнє Побужжя та територія на південь від ареалу вельбарської
культури в межах України.
5Ключові слова: черняхівська культура, ліпний посуд, поховальний
обряд, житлобудування, вельбарська культура, пшеворська культура, готи.