Погребения ингульской катакомбной культуры с костями животных (рос.)
Сергій Небрат / науковастаття
Опис:
Вісник Маріупольського державного університету. Серія: Історія. Політологія. – 2016. – Вип. 17.
Статтю присвячено похованням інгульської катакомбної культури Північного Причорномор’я, в яких були виявлені рештки жертовних тварин. Таких поховань було виявлено небагато: питома вага – 8,2% від усіх відомих автору могил інгульської культури. Вони майже нічим не відрізнялись із загального масиву. Найбільша кількість комплексів з таким поховальним приданим походить з курганів Нижньої течії Дніпра, басейну Інгульця та Дніпро-Молочанського межиріччя.
Похованого майже ніколи не супроводжувала ціла туша тварини. Як правило розміщувалися черепи, щелепи, лопатки або тільки частини кінцівок домашніх тварин. За уявленнями первісних людей, частина символізувала ціле. Немає підстав говорити що традиція розміщення решток жертовних тварин в похованні була запозичена від катакомбних племен Сіверського Дінця та Дону.
Варто зазначити, що кістки тварин чомусь не зустрічалися в заможних похованнях з курганів на р. Молочна. Використання жертовної тварини в поховальному обряді навряд вказувало на високий соціальний стан померлого. Можна припустити, що тварина в контексті поховального обряду виконувала іншу роль. Повністю зрозуміти її зараз майже неможливо.
Вісник Маріупольського державного університету. Серія: Історія. Політологія. – 2016. – Вип. 17.
Статтю присвячено похованням інгульської катакомбної культури Північного Причорномор’я, в яких були виявлені рештки жертовних тварин. Таких поховань було виявлено небагато: питома вага – 8,2% від усіх відомих автору могил інгульської культури. Вони майже нічим не відрізнялись із загального масиву. Найбільша кількість комплексів з таким поховальним приданим походить з курганів Нижньої течії Дніпра, басейну Інгульця та Дніпро-Молочанського межиріччя.
Похованого майже ніколи не супроводжувала ціла туша тварини. Як правило розміщувалися черепи, щелепи, лопатки або тільки частини кінцівок домашніх тварин. За уявленнями первісних людей, частина символізувала ціле. Немає підстав говорити що традиція розміщення решток жертовних тварин в похованні була запозичена від катакомбних племен Сіверського Дінця та Дону.
Варто зазначити, що кістки тварин чомусь не зустрічалися в заможних похованнях з курганів на р. Молочна. Використання жертовної тварини в поховальному обряді навряд вказувало на високий соціальний стан померлого. Можна припустити, що тварина в контексті поховального обряду виконувала іншу роль. Повністю зрозуміти її зараз майже неможливо.
Доступні формати:
PDFчитайте також:
В бібліотеці зібрані всі книги українською мовою в електронному (txt, rtf, doc, pdf, fb2, epub, mobi, djvu) та паперовому форматі. Книжку можна безкоштовно скачати клікнувши на необхідний Вам формат для iPad, iPhone, Android, Kindle, Kobo та інших читалок або купити паперовий варіант тексту з доставкою по Україні. Сайт бібліотеки оптимізований для роботи на телефонах, смартфонах(айфон, анроїд) і планшетах. Потрібну книгу Ви можете легко знайти за допомогою пошуку.