Знайди книгу!

Опис:
Бабенко А. О. Поетика прози Сергія Жадана. – Кваліфікаційна наукова
праця на правах рукопису.
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії за
спеціальністю – 035 – Філологія. – Київський національний університет імені
Тараса Шевченка. Міністерство освіти і науки України, Київ, 2021.
У дисертації вперше в українському літературознавстві представлено
системне дослідження поетики прози Сергія Жадана; систематизовано
методологічні підходи в її вивченні, на основі чого запропоновано й
обґрунтовано першу в історії української літератури періодизацію прози автора.
У роботі визначено особливості поетики прозових творів автора на двох рівнях:
жанровому й ідейно-тематичному, що здійснено у контексті аналізу специфіки
творчих інтерпретацій Сергієм Жаданом жанрів оповідання, повісті, роману.
Також дослідження містить аналіз сюжетів і образів у оповіданнях, повістях,
романах письменника; формування у них урбанізму; характеристику понять
симулякру, рефлексії, кризи особистості.
У роботі зазначається, що у художньому світогляді Сергія Жадана
домінують виклики літератури постмодернізму. Поетика прозових творів митця
– це поетики авангардизму та постмодернізму в усіх їх виявах, насамперед як
заперечення тоталітаризму і соцреалізму, відмова від канонів, вульгаризована
гра, урбанізм, пошуки нового естетичного світогляду, авторського стилю –
індивідуального й епатажного. Особливості поетики прози Жадана визначаються
домінуванням на рівні всіх складників текстів постмодерного світогляду і
світовідчуття, буття покоління, сформованого наприкінці ХХ–поч. ХХІ ст.
Запропоновано авторську періодизацію прози митця, проте це не означає, що
вона є замкнутою. Письменник продовжує творити й очевидним є те, що будуть
нові етапи у його творчих пошуках. Визначальною рисою поетики автора є її
статичність, певна незмінність. Натомість періодизація його творчості базується
на хронологічних періодах. Перший період охоплює 2003–2004 рр. і


4



характеризується рисами становлення й утвердження автора як прозаїка (збірка
оповідань «Біг Мак», повість «Депеш Мод»). Головні риси – урбанізм, місто з
визначальним образом вокзалу, що втілює риси ментально-національні,
суспільно-політичні, «духовна безпритульність» героїв. Другий період охоплює
2005–2013 рр., характеризується пошуком нових ідей і тем у новому суспільстві
– після Помаранчевої революції кінця 2004 р., репрезентує портрет нового
українського суспільства («Anarchу in the UKR», «Ворошиловград», збірки «Гімн
демократичної молоді», «Блок НАТО», нове видання «Біг Мак та інші історії», «І
мама ховала це у волоссі»). Третій період починається 2014 р. і триває донині.
Він репрезентує нову воєнну (військову) прозу, в центрі якої – питання
міжрегіонального і міжлюдського порозуміння, державної єдності України
(«Месопотамія», «Інтернат», збірка оповідань «Біг Мак. Перезавантаження»,
доданий до перевидання роману «Anarchу in the UKR» «Луганський щоденник»).
Спостережено, що оповідання Сергія Жадана репрезентують здебільшого
постмодерні тлумачення образів та ідей. У збірці «Біг Мак» кожен твір є
автономною частиною, але всі об’єднані темою урбанізму, інтересом до міста як
об’єкту художніх студій митця. У збірці «Гімн демократичної молоді» подано
художнє осмислення проблем і негараздів тогочасного бізнесу через систему
неоднозначних і багатошарових образів і сюжетів, які пояснюють назву, під
якою всі об’єднані. Оповідання-есеї Сергія Жадана, об’єднані назвою «Блок
НАТО», позначені публіцистичністю поетики. Досліджено, що для великої прози
митця характерним є розмивання кордонів між повістю і романом. Він не є
прихильником використання класичного жанру повісті чи роману. Жадан
створив так звані жаданівські типи повісті й роману. Повість «Депеш мод»
представляє біографію епохи через біографію оповідача, що є виразником
авторських емоцій, його внутрішнього світу й екзистенції, ствердженням певної
свободи від обов’язків, батьківської опіки, родинних зв’язків, освіти, роботи.
Твір «І мама ховала це у волоссі» вважаємо повістю з огляду на ляпідарний
(стислий) сюжет, нешироку систему образів, специфіку їх репрезентації.
«Anarchy in the UKR» кваліфікуємо як повість, оскільки сюжет базується на


5



одній сюжетній лінії – розповіді про поїздку на Схід України. Система образів
цілком відповідає повістевій. Доданий до повісті в останньому виданні
«Луганський щоденник» є її своєрідним продовженням. Специфіка
трансформації жанру полягає у розвитку в ньому рис нарису. У концепції роману
«Ворошиловград» синтезовано натуралістичний, кримінально-авантюрний,
філософсько-екзистенційний, реалістичний, романтичний, ліричний дискурси.
Твір «Месопотамія» є унікальною романною формою – романом-потоком, де
представлено дев’ять історій і дев’ять чоловічих імен – назв їхніх же біографій.
У романі «Інтернат» інтернат втілює Донбас і все українське постколоніальне
суспільство з його невкоріненістю, настороженістю, відірваністю від суспільства,
країни. У прозових творах Сергія Жадана місто є специфічним просторовим
образом. Урбанізований простір міста супроводжує митця в його мандрах
історичними шляхами, на тлі яких репрезентовано зміни у суспільній свідомості,
трансформування моральних законів. Урбаністичний хронотоп прози
характеризується розмаїттям фрагментарно представлених міст й історичних
архітектурних пам’яток, атрибутами якого стали: мапа, кордон, вокзал, дорога,
острів, материк, різні країни, Україна, Харків тощо. Творчість митця – це ключ
для розуміння впливу урбаністичних, постколоніальних, постчорнобильських
процесів на внутрішній і зовнішній світи людини. Загалом поетика прози Сергія
Жадана - специфічне трактування і застосування автором жанрів оповідання,
повісті, роману, що відповідає постмодерним естетиці та світогляду. Поетика
прози митця витримана у дусі українського постмодернізму, з урахуванням тих
кардинальних змін, які відбуваються в Україні з 90-х рр. і завершуючи
сучасністю. Водночас поетика прози автора тяжіє до загальноєвропейських форм
постмодернізму з його пошуками цілісності та місії особистості.
Ключові слова: поетика, проза, Сергій Жадан, жанр, урбанізм, топос міста,
ідентичність, симулякр, рефлексія.