Знайди книгу!

Опис:
Ткач В. М. Польська національна меншина Тернопільщини: соціально-
правовий та культурно-освітній аспекти (кінець ХХ–початок ХХІ ст.).
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук
за спеціальністю 07.00.01 – «Історія України». Тернопільський національний
педагогічний університет імені Володимира Гнатюка, Тернопіль, 2018.
У дисертації висвітлено результати цілісного аналізу соціально-
правової та культурно-освітньої діяльності польської національної громади
Тернопільської області в кінці ХХ–на початку ХХІ ст.
У першому розділі наукові праці поділено на сім груп. До першої групи
відносимо праці, пов’язані з національно-державним будівництвом; до другої
– політико-правового статусу національних товариств; до третьої –
особливостей міжнародних стандартів у реалізації національної політики; до
четвертої – наукові дослідження з українсько-польських відносин; до п’ятої –
праці, що вивчають питання розвитку національної культури, релігії та освіти
національних меншин; до шостої – проблеми етнодемографічних
характеристик; до сьомої – етнічних конфліктів та протиріч на
національному грунті.
У першій групі осмислено світовий досвід і становлення української
етнодержавознавчої думки. Особливо цінними є напрацювання Інституту
політичних і етнонаціональних досліджень НАН України ім. І. Ф. Кураса. У
роботі використані праці О. Рафальського, О. Майбороди, Г. Зеленько,
С. Римаренко, О. Кривицької, В. Котигоренко, О. Калакури та Л. Ковач.
Автори, на основі світового досвіду, напрацювали рекомендації формування
національної моделі розвитку етнополітики.
У дисертаційному дослідженні використані наукові роботи В. Євтуха,
Л. Нагорної, Ю. Алексєєва, С. Кульчицького, А. Слюсаренка, О. Власюка, 2
В. Крисаченка, М. Степико, І. Зварич, Н. Лозко, М. Ярмоленко, О. Антонюка
та В. Рогозинського, які представляють інші наукові установи і мають
напрацювання щодо осмислення етнічних процесів, котрі відбуваються в
Україні.
До другої групи увійшли праці науковців Інституту держави і права
ім. В. М. Корецького Ю. Шемшученко, В. Шаповала, І. Кресіної,
В. Денисова, О. Стойко та ін. Ці роботи спрямовані у напрямку
напрацювання правового статусу національних товариств та вироблення
політико-правових механізмів протидії етнополітичній дезінтеграції держави.
Досліджені у даному контексті праці Л. Рябошапко, О. Картунова,
В. Шишкіна, С. Шимона, Ю. Тихомирова, О. Уткіна, І. Попеску, О. Ємця,
О. Лановенко, П. Надолішнього, С. Василенко, М. Панчука, В. Кучера,
В. Наулка та М. Обушного. Наукова думка спрямована на гармонізацію
українського законодавства, що регулює міжнародні відносини, з
міжнародними нормативно-правовими актами.
Третю групу склали праці О. Антонюка та С. Римаренка. Науковці,
аналізуючи роботи зарубіжних дослідників, подають моделі формування
етнодержавознавчої думки країнами Європейського Союзу, США,
колишнього СРСР, Китаю та ін. Автори аналізують міжнародні підходи до
визначення терміна «національна меншина».
Четверта група історіографії дисертаційного дослідження відображена
працями О. Калакури, В. Сергійчука, М. Литвина, Л. Алексієвець, І. Ільчук та
О. Слободян. Автори здійснили історичні розвідки значного обсягу, в яких
проаналізовано особливості україно-польських відносин у ХХ–початку
ХХІ ст. Цікавими для дослідження є імена історичних постатей, які були
задіяні у процесах україно-польських відносин. До цієї групи належать
публікації польських авторів Є. Дамраша та Л. Карпальської, використані у
дослідженні.
Праці, які увійшли до п’ятої групи аналізують стан розвитку польської
культури в Україні на сучасному етапі. Тут можна виділити роботи 3
І. Оніщенка, О. Калакури, С. Римаренка, Т. Клинченко, Г. Ленгард,
О. Овчарука та І. Іванюка. Дослідженню розвитку римо-католицької церкви
присвятили свої публікаці В. Єленський, І. Ломака, О. Грицина, Н. Кочан та
М. Кирюшко.
Шосту групу «Особливості етнодемографічних характеристик»
історіографії склали праці Н. Макаренко, Д. Шелест і автора дисертаційного
дослідження.
Сьому групу «Етнічні конфлікти та протиріччя» розкривають наукові
розвідки О. Кривицької, В. Котигоренко, В. Газіна, О. Каліщук, І. Кресіної і
Н. Марчук. Автори класифікюють енічні конфлікти й аналізують протиріччя,
що можуть викликати протистояння на етнічному грунті.
Джерельна база дослідження складається з нормативно-правових актів
державних органів влади, архівних і документальних матеріалів, які за
характером інформації можна поділити на шість груп. Перша група –
нормативно-правові акти України та ЄС; друга – архівні матеріали
центральних і обласних державних архівів України; третя – опубліковані
документи й дані органів статистики; четверта – енциклопедії і довідники;
п’ята – періодичні видання: українсько- та польськомовні; шоста – українські
та польські Інтернет-видання.
Перша група дає перелік й аналіз формування правового поля держави,
яке покликане регулювати міжнаціональні відносини в державі.
Друга група охоплює документи двох центральних державних архівних
установ та Держаного архіву Тернопільської області. У дисертаційному
дослідженні використано 31 архівну справу, які зберігаються у 6 фондах.
Значну їх частину введено до наукового вжитку вперше. Науково-історичну
цінність становлять неопубліковані матеріали ф. Р-2 «Рада Міністрів УРСР»
та ф. 5252 «Державний комітет України у справах національностей та
міграції» ЦДАВО України. 4
Фонд 1 «Центральний Комітет Комуністичної партії України» ЦДАГО
України містить важливі матеріали, що розкривають процеси руйнування
держави Радянський Союз.
У Державному архіві Тернопільської області знаходимо матеріали, які
проливають світло на регіональні особливості, характерні в кінці 80-х–
початку 90-х рр. ХХ ст.
У фондах Р-1833 «Виконавчий комітет Тернопільської обласної ради
народних депутатів», 3536 «Тернопільська обласна державна адміністрація»
та 3537 «Представник Президента України в Тернопільській області» можна
ознайомитись із процесами, що відбувались у Тернопільській області до та
після проголошення незалежності України, під час налагодження перших
контактів місцевих поляків із РП.
Третя група містить матеріали довідників головного управління
статистики в Тернопільській області за даними переписів населення 1989 та
2001 рр.
Четверта група охоплює праці, що їх опублікували провідні наукові
установи держави – Інститут держави і права ім. В. М. Корецького
НАН України, Інститут політичних і етнонаціональних досліджень
ім. І. Ф. Кураса НАН України та Міжрегіональна академія управління
персоналом. До нашої уваги «Мала енциклопедія етнодержавознавства» і
«Малий етнополітичний словник». Значний матеріал міститься у 10-ти
томній Енциклопедії історії України Національної Академії Наук України.
До п’ятої групи належать матеріали «Бюлетеня Державного Комітету
України у справах національностей та міграції» і «Вісника
Держкомнацміграції України». У групі використані матеріали видань
центральних органів влади – «Урядовий кур’єр», «Голос України» та
«Відомості Верховної ради України». Із місцевих ЗМІ використані матеріали
місцевих газет «Тернопіль вечірній», «Свобода», «Вільне життя»,
«Чортківський вісник» та ін. Автор також дослідив матеріали
спеціалізованих наукових видань – «Український історичний журнал», 5
«Український географічний журнал», «Відродження», «Розбудова держави»,
«Віче».
Не менш важливі матеріали польської газети в Україні «Kurier
Galicyjski» й часопису Федерації польських організацій в Україні «Nasze
Drogi». У роботі досліджені й матеріали польських газет «Gazeta Krakowska»
і «Najwyzszy Czas!».
До теми діяльності національних меншин та міжнаціональних відносин
звертались Інтернет-газети «Українська правда» та ZIK («Західна
інформаційна корпорація»), які склали шосту групу. Сюди належать
матеріали із сайтів польських об’єднань «Товариства польської культури
імені ксьондза Броніслава Мірецького» з Підволочиська та «Польського
культурно-освітнього товариства імені блаженної Марцеліни Даровської» з
Бережан.
Проаналізовано кількісні та якісні показники польської громади
Тернопільської області. У таблицях 1–3 відображено динаміку зміни
чисельності поляків, порівняно статистичні дані за підсумками всесоюзного
перепису населення 1989 р. та всеукраїнського перепису 2001 р.
Досліджено особливості створення польських національно-культурних
товариств і охарактеризовано нормативно-правову базу держави та місцевих
органів виконавчої влади, яка покликана сприяти відродженню національних
меншин. Розкрито демографічні, культурно-історичні й соціально-економічні
характеристики, які впливають на формування польської громади. У
дослідженні значна увага приділена діяльності польських національно-
культурних товариств, які відіграли важливу роль у налагодженні зв’язків
між поляками області, – «Товариство відродження польської культури
Кременецького району ім. Ю. Словацького», «Культурно-освітнє товариство
Тернопільської області», «Українсько-Польське культурно-освітнє
товариство ім. А. Міцкевича» (м.Чортків) та ін. 6
Охарактеризовано історичну спадщину (пам’ятники, монументи,
могили, твори мистецтва, пам’ятки архітектури, наукові здобутки та
літературні твори), що збереглася до наших днів.
Розглянуто основні напрямки діяльності національно-культурних
товариств та роль дипломатичних місій РП в координації їхньої роботи.
Розкрито складні організаційні й матеріально-технічні питання, що
постали перед новоутвореними релігійними римо-католицькими громадами
та духовними навчальними закладами. Подано мережу римо-католицьких
релігійних організацій Тернопільської області.
Особливу увагу приділено ролі окремих осіб, які сприяли польському
«духовному ренесансу», а також обліку та збереженню храмів. На основі
отриманих результатів окреслено перспективи подальшого розвитку римо-
католицьких громад.
У дослідженні значна увага приділена зв’язкам поляків з історичною
батьківщиною та описано форми комунікацій окремих адміністративних
об’єднань Тернопільської області з містами, ґмінами РП, проаналізовано роль
польської національної меншини у налагодженні міжрегіональних зв’язків.
Досліджено стан і динаміку вивчення польської мови у
загальноосвітніх та вищих навчальних закладах області за роки незалежності
України. Подано мережу суботньо-недільних шкіл при польських
національно-культурних товариствах і римо-католицьких громадах в
окремих населених пунктах області. Висвітлено систему підготовки учителів
польської мови та вивчення історії РП і проведено якісний аналіз відповідних
підручників.
Висвітлено мережу польських національних етнографічних колективів,
утворених при національно-культурних товариствах та римо-католицьких
громадах. Охарактеризовано діяльність, репертуар і мистецькі жанри. Подано
програми відзначення державних свят України, де були задіяні польські
колективи. Найяскравішими колективами, які популяризують польське мистецтво
в Україні й за межами держави, є дитячий танцювальний ансамбль
«Барвінок» з Кременця та змішаний україно-польський молодіжний
камерний хор ім. Ю. Словацького, які мають у творчому доробку досвід
спільних виступів із знаними польськими гуртами.
Колективи «Арка» (Підволочиськ), «Медобори» (Старий Скалат) і
«Ластівочка» (Чортків) у своїй діяльності обмежуються концертами за
місцем проживання, через що не набули широкої популярності, але
виконують головне мистецьке завдання – духовне збагачення народу,
відродження народних традицій, обрядів, звичаїв та відзначення польських
державних свят (День Незалежності, День Конституції Польщі).
Проаналізовано внесок польської національної меншини
Тернопільщини через призму соціально-правових та культурно-освітніх
аспектів у розбудову незалежної України.
Ключові слова: Україна, Республіка Польща, українці, поляки,
національно-культурні товариства, римо-католицька громада, перепис
населення, генеральне консульство, костел, польська мова.