Знайди книгу!

Опис:
Ґілея: науковий вісник. Збірник наукових праць. – К., 2013. – Вип. 78 (11).


У статті висвітлено участь польських аристократів Потоцьких у роботі російських Державних Дум. Події кінця XVIII століття, що змінили геополітику Центрально-Східної Європи (ліквідація козацької автономії, поділи Речі Посполитої), зміцнили позицію Російської імперії на міжнародній арені й суттєво вплинули на історичну долю польського й українського народів. Польська шляхта, а тим більше аристократія, ще з часів Королівства Польського та Речі Посполитої мала досвід функціонування представницької станової демократії: від повітового до державного рівня (сеймики – сейм). Аристократи Потоцькі, які століттями входили до списку найзаможніших та найвпливовіших польських магнатів, мали досвід представницької участі у сеймиках та сеймах Речі Посполитої, натомість в Російській імперії такого досвіду вони набувають лише у Державних Думах на початку ХХ століття. Російські Державні Думи являли собою приклад короткотермінової спроби реалізації імперським урядом ідеї парламентаризму. У перших двох Думах (1906–1907 років) польські депутати від західних та південно-західних губерній Росії утворили «Територіальне коло». Найбільш активною та продуктивною була діяльність польських аристократів у І Державній Думі, коли вони послідовно вимагали скасування заборон та обмежень, запроваджених після 1863 року, що стосувалися правобережного дворянства польського походження. Не останню скрипку в «думському оркестрі» польських аристократів відігравали і представники роду Потоцьких (гербу «Пілява»), які займали вагоме місце в житті Правобережної України та Царства Польського.