Знайди книгу!

Опис:
2
АНОТАЦІЯ

Прокопов В. Ю. «Повсякденне життя членів ОУН та вояків УПА на
Закерзонні (1943–1947 рр.)» – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук за
спеціальністю 07.00.01 – історія України. – Дніпровський національний
університет імені Олеся Гончара, Дніпро, 2019

У дисертації розглядається повсякденне життя учасників руху ОУН і УПА на
Закерзонні. Воєнне повсякдення та воєнно-історична антропологія відкриває
широке поле міждисциплінарних дослідів на межі історії, антропології, військової
справи, психології. На основі широкого масиву джерел досліджено вплив воєнного
повсякдення на практики та уявлення комбатантів, що важливо для розуміння
взаємозв’язку матеріальних умов та внутрішньо-психологічних установок.
Комплексне дослідження повсякденних практик та уявлень учасників визвольного
руху дає можливість зрозуміти події Другої світової війни та складність відносин
між історичними акторами на Закерзонні середини 1940-х рр. Закерзонський
відтинок боротьби УПА часто залишається поза увагою дослідників. Закерзоння
було особливим регіоном, оскільки виступало міжетнічним та міждержавним
прикордонням. На його прикладі є можливість дослідити партизанське та
підпільне повсякдення, а також ставлення до інонаціонального населення, в першу
чергу сусідів – поляків та євреїв.
Підкреслено, що повсякденна історія, умови життя на війні, особливо
іррегулярних армій, залишаються досі мало актуалізованими в історіографії. Вони
вивчаються переважно описово та у науково-популярному форматі. Дисертація
базується на архівних, опублікованих документах, мемуарах, щоденниках, усних
свідченнях та фото. Джерельна база є репрезентативною і дозволяє провести
дослідження повстанського повсякдення. Цей масив матеріалів дасть змогу
комплексно висвітлити проблематику роботи. 3
Простежено, що матеріальні умови, які переходили часом в екстремальні,
суттєвим чином впливали на повсякденні практики виживання вояків
партизанських військових формувань. Автор доводить, що постійна бойова
стресова ситуація підвищувала рівень релігійності та забобонність серед вояків.
Проаналізовані уявлення повстанців про смерть, які формувались під впливом
реалій війни та націоналістичної ідеології. Окреслено культуру харчування відділів
УПА та підпільної мережі ОУН на Закерзонні, різні випадки та варіанти здобуття
їжі. Досліджено харчовий раціон повстанської армії та його варіацій.
Класифіковано варіанти повстансько-підпільного меню на Закерзонні.
Описані основні типи одягу та одностроїв вояків УПА і підпільників ОУН.
Охарактеризовано способи заготівлі та отримання одностроїв вояками УПА на
Закерзонні. Описані випадки виготовлення власного одягу. Розглянуто питання
влаштування постоїв вояками УПА та членами підпілля ОУН на Закерзонні.
Досліджено житлові умови повстанців за різноманітних обставин партизанської
війни, особливості будування Закерзонських криївок та специфіку тривалого
проживання у них.
Вивчено гігієнічні умови учасників визвольного руху на Закерзонні. Описано
основні проблеми повстанських гігієнічних процедур. Досліджено хвороби
повстанців на Закерзонні. Проаналізовано недуги та бойові поранення в умовах
партизанської війни, а також випадки фізичного та психічного виснаження і апатії.
Окреслена проблематика побуту лікарів та санітарів. Описано, яким чином
українські комбатанти Закерзоння намагались лікуватися та зберігати здоров’я.
Простежені основні практики дозвілля та відпочинку учасників визвольного
руху на Закерзонні. Описані варіанти проведення повстанського дозвілля.
Охарактеризовано різноманітні свята у підпільному середовищі, особливості їх
відзначення. Проаналізовано уявлення повстанців про них.
Зроблено узагальнений нарис про повсякденні релігійні практики членів
ОУН та вояків УПА на Закерзонні. Розкриваються контексти, у яких вояки
звертались до вищих сил та проявляли свою віру. Досліджено, наскільки сильними 4
були прояви забобонності в умовах партизанської війни. Коротко окреслена
зовнішня релігійність вояків.
У розрізі історичної антропології розглянуто ставлення до смерті
українських повстанців та підпільників Закерзоння у 1943–1947 рр. Описані та
проаналізовані повсякденні практики поховання та вшанування полеглих вояків
УПА та ОУН. Проаналізовані ритуали увічнення «полеглих героїв» у свідомості та
повсякденному житті повстанців. З’ясовано, як поводились із загиблими
стрільцями в специфічних умовах партизанської війни. Досліджено переживання
українських повстанців смертельної небезпеки, їх усвідомлення феномену
смертності. Визначені внутрішньо-психологічне ставлення до «доброї» та
«поганої» смерті у повстансько-підпільному середовищі.
Досліджено ментальні стереотипи членів ОУН та УПА на Закерзонні (1944–
1947 рр.) щодо представників польської та єврейської національностей. До
мемуарних джерел українських повстанців та підпільників застосовується
інструментарій контент-аналізу для виявлення внутрішніх, прихованих,
завуальованих чи непомітних при звичайному дослідженні ставлень членів
українського визвольного руху до поляків та євреїв. Автору вдалось провести
процедури контент-аналізу, виявити основні категорії: нейтральне, позитивне та
негативне. Зроблений аналіз та інтерпретація отриманих даних. Для історичної
спадщини руху УПА і ОУН притаманне неоднозначне ставлення до неї з боку
інших націй. Часто історія повстанців стає причиною тривалих історичних
заполітизованих баталій, їм приписують ненависницьке ставлення до
представників інших національностей, особливо до поляків та євреїв. Ця теза
активно використовується в антиукраїнській пропаганді. Тому, ми прагнемо
дослідити цю тематику з середини й основні категорії (позитивні, негативні та
нейтральні згадки про інші нації) обрані саме з цієї причини. Додатково ці
категорії можуть мати підкатегорії та відтінки ставлень, про що йдеться у
відповідних підрозділах дисертації.
Зроблено висновок, що внутрішнє ставлення членів ОУН і УПА до євреїв
було у загальній масі нейтральним. Позитивних та негативних ставлень майже порівну, на рівні 14 % та 16 % відповідно. Ставлення до поляків було переважно
негативним: 55 % негативних контекстів, 2 % позитивних і 43 % нейтральних. З
цього видно, що поляки в уявленні націоналістів були супротивниками.
Автор приходить до висновку, що переважна частина матеріального
забезпечення руху ОУН і УПА на Закерзонні залежала від місцевого населення – в
першу чергу українського. Цивільні, незважаючи на конфліктні ситуації з
комбатантами, загалом підтримували партизанський рух й допомагали харчами,
житлом, одягом тощо. Автор вперше в історіографії дослідив ставлення повстанців
до поляків та євреїв за допомогою контент-аналізу мемуарів. Було виявлено, що
позитивне та негативне ставлення до євреїв було пропорційно рівним. Натомість
поляки вважались переважно супротивниками, і лише незначна частина згадок про
них у спогадах є позитивною, що є доволі показовим, бо проявляється специфіка
міжетнічного прикордоння, яким було Закерзоння.
Вивчення практик виживання людини в екстремальних умовах партизанської
боротьби відтворило образ повсякдення та психології звичайного члена підпілля
ОУН чи вояка сотень УПА. Підкреслено, що екстремальні умови війни суттєвим
чином впливають на повсякденні практики виживання вояків партизанських
військових формувань. Дійсність і побут війни, постійний стан бойового стресу
відповідно накладають свій відбиток на світосприйняття комбатантів.

Ключові слова: ОУН, УПА, Закерзоння, історія повсякдення, воєнно-
історична антропологія, підпілля, повстанці, Польща, контент-аналіз.