Знайди книгу!

Опис:
Ярцун Ю. О. Повсякденне життя шляхти Київської губернії (кін. ХVІІІ
– 60-ті рр. ХІХ ст.). – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук
(доктора філософії) за спеціальністю 07.00.01 «Історія України» (032 –
Історія та археологія). – Уманський державний педагогічний університет
імені Павла Тичини, Умань, 2018.
Актуальність обраної теми дисертаційної роботи зумовлена тим, що
дослідження процесів, які характеризували повсякдення шляхти як провідної
соціо-економічної, суспільно-політичної і культурної верстви Київської
губернії визначеного періоду, сприятиме, на наш погляд, комплексному
вивченню історії регіону, розумінню специфіки модернізаційних змін на цих
теренах.
Наукова новизна роботи полягає в тому, що на основі широкої
джерельної бази вперше здійснюється спроба комплексної реконструкції
повсякденного життя шляхти, яке обмежене територіально Київською
губернією та хронологічно – періодом від інкорпорації Правобережної
України Російською імперією до 60-х рр. ХІХ ст.
У першому розділі «Історіографія, джерельна база і методологічні
засади дослідження» встановлено, що тематиці присутності шляхти на
українських землях присвячено ряд вітчизняних та зарубіжних праць.
Джерельну базу дослідження представляють неопубліковані раніше архівні
документи, матеріали тогочасних періодичних видань, опубліковані спогади
сучасників і статистичні матеріали.
Історіографічний огляд та аналіз джерел дослідження засвідчив
наявність широкої бази для розкриття різних аспектів повсякденного життя
шляхти на теренах Київської губернії у визначений період. При цьому,
дисертант наголошує, що ще не здійснено комплексного дослідження з даної
теми. 3

Методологічну основу дослідження склав загально-науковий
системний підхід із використанням принципів системності, об’єктивності та
історизму.
Відповідно до поставлених завдань використано комплекс
загальнонаукових (аналізу, синтезу, порівняння та опису) та спеціально-
історичних (хронологічний, історико-географічний, біографічний,
просопографічний, історичної реконструкції) методів дослідження.
У другому розділі «Шляхта Київської губернії в суспільно-
політичній системі Російської імперії (кін. XVIII – 60-ті рр. ХІХ ст.)»
наголошено, що Російська імперія, інкорпорувавши величезні території
колишньої Речі Посполитої, впродовж ХІХ ст. намагалась так організувати
тут управління, аби перетворити ці землі на органічну частину держави, а її
мешканців, зокрема і правобережну шляхту, – на покірних підданих.
Адміністративна перебудова Південно-Західного краю, як офіційно було
названо ці території, зводилась до підпорядкування єдиному центру, замість
воєводств створювались губернії.
Уніфікація до загальнодержавних стандартів торкнулась усіх сфер
життя мешканців Київської губернії. Судова сфера, діловодство, освіта
зазнали великих змін в бік зросійщення, національні польські риси,
притаманні цим сферам, поступово стирались, стаючи все більш
російськими, а, відтак, більш бюрократизованими, обростали потужним
чиновницьким апаратом.
Зросійщення традиційно стало головною зброєю уряду в боротьбі з
проявами польського національного духу та сепаратизму. Ключовими в
справі зросійщення були польські повстання – Листопадове та Січневе, які
ставали каталізаторами серйозних змін у житті краю. Після кожного
повстання антипольські настрої набували характеру істерії, поляків
замінювали на державних посадах росіянами, зросійщувалася освіта,
польська молодь повною мірою не допускалась до отримання вищої освіти. 4

У третьому розділі «Громадсько-політичний простір
повсякденного життя шляхти Київської губернії у ХІХ ст.» з’ясовано, що
ХІХ ст. змінило характер громадсько-політичної активності правобережної
шляхти. Самостійна Річ Посполита перестала існувати, а життя шляхти стало
регулюватись законотворчістю Російської імперії. Чоловіча частина
шляхетської спільноти Київської губернії була більш заангажована в
громадсько-політичне життя, ніж жіноча, однак поступово ситуація
змінювалася на користь останніх. Можливості громадсько-політичного життя
були обмежені імперською політикою. Натомість підготовка та розгортання
Листопадового та Січневого повстань відкрили широкі можливості для
підпільної суспільної діяльності, до якої долучились не тільки чоловіки, а й
жінки та молодь. Особливе місце у ній належало католицькому духовенству,
в якого з офіційною владою були свої рахунки. Маючи переважно
шляхетське коріння, католицьке духовенство було нерозривно пов’язане зі
шляхетським загалом, справляло на нього значний вплив та відповідало на
повстанські заклики в основному активною підпільною допомогою.
У четвертому розділі «Приватний та публічний простір
повсякденного життя шляхти Київської губернії у ХІХ ст.» дисертантом
досліджено такі сфери приватного та публічного життя, як сімейно-шлюбні
відносини, побут, мода, організація дозвілля, охорона здоров’я тощо.
Зазначено, що зосередження уваги на визначених аспектах повсякдення
дозволило більш комплексно вивчити особливості функціонування
приватного та публічного простору в середовищі шляхти у зазначений
період.
У ході порівняння побуту дрібної та великої шляхти вказано на
відмінності у внутрішньому та зовнішньому облаштуванні житла, смакових
перевагах. Здійснено опис кухні як традиційного місця панування жінки.
Окрім того, здійснено дослідження особливостей проведення буднів та свят,
щоденне меню і приурочене до особливих подій. Виявлено, що результатом
наступу російським урядом на шляхетські привілеї стає все більш помітне 5

уподібнення побуту дрібної шляхти з побутом українського селянства.
Збереження шику і розмаху звичного укладу життя вимагало лояльного
ставлення представників шляхетського соціуму до урядової політики.
Мода – відображення епохи. Одяг, як ні що інше, втілює прагнення,
пріоритети і смаки цілих поколінь. Зʼясовано, що мода в середовищі шляхти
у ХІХ ст. формувалася під впливом загальноєвропейських процесів:
винаходи та відкриття в науці, панування реалізму в мистецтві, революції,
повстання. Так, під впливом боротьби за відновлення Речі Посполитої дещо
змінювалося значення одягу. Традиційний стрій (як чоловіків, так і жінок)
змінював кольори разом із прикрасами, які також отримували нове смислове
значення, став виразником самостійницьких прагнень своїх власників.
Дозвілля шляхти Київської губернії у ХІХ ст. визначалося багатьма
чинниками, головними серед яких виділено економічний стан (багаті-бідні),
місце проживання (місто-село), стать, вік, близькість до Києва як духовного,
культурного, освітнього та економічного центру (контрактова ярмарка,
Університет святого Володимира, театр і таке інше). На тлі політичних,
соціально-економічних та культурних перетворень дозвілля зазнало помітних
трансформацій, які змінили стиль життя шляхти, формований протягом
декількох століть.
Шляхта як соціальний стан зазнала суттєвого поглиблення соціальної
неоднорідності внаслідок репресивної політики російського уряду, що,
безумовно, стало причиною різниці між дозвіллям багатої, збіднілої та
декласованої шляхти. Ще одним наслідком польських національно-
визвольних повстань було взяття під контроль дозвілля шляхти, за яким вівся
таємний нагляд, а це призвело до замкнутості та послаблення товариських
взаємодій. З цього часу дозвілля набирало політичного забарвлення, і в
ньому зʼявився новий елемент – конспірація.
Попри всю прогресивність ХІХ ст. у сфері медицини, хвороби, їх
лікування, смерть залишались справою суто домашньою, приватною, навіть
інтимною. В середовищі шляхти ще продовжували панувати упередження
щодо причин хвороб, які часто пов’язували з гріхом і спокутою. Така позиція
стосовно здоров’я та хвороб підкріплювалася релігійними віруваннями і
забобонами. Релігійність, яку ще не похитнули буремні події наступного
ХХ ст., була в питаннях здоровʼя причиною непохитної віри у всесилля Бога,
а не лікарів. Це дещо гальмувало розвиток медицини на теренах Російської
імперії і було причиною досить високого рівня смертності.
Підсумовуючи основні результати проведеного дослідження, дисертант
дійшла висновків, що після інкорпорації Правобережної України Російською
імперією повсякденне життя місцевої шляхти зазнало серйозних
трансформацій, зумовлених як зовнішніми (урядові стратегії
адміністративно-правової, соціальної, культурної та освітньої уніфікації
регіону, зросійщення), так і внутрішніми (модернізація шляхетського
суспільства) чинниками. У зазначений період відбулася еволюція
традиційних повсякденних практик правобережної шляхти, яка охопила як
громадсько-політичну так і приватну та публічну сфери життя.
Ключові слова: шляхта, ХІХ століття, Київська губернія, мемуарна
література, повсякденне життя, приватне життя, громадське життя, дозвілля,
Листопадове повстання, Січневе повстання.