Пріоритети та інструменти розвитку аграрного сектора в системі забезпечення економічної безпеки України

/ наукова
дисертація
Опис:
Урба С. І. Пріоритети та інструменти розвитку аграрного сектора в системі
забезпечення економічної безпеки України. – Кваліфікаційна наукова праця на
правах рукопису.
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук за
спеціальністю 08.00.03 – Економіка та управління національним господарством. –
Львівський національний університеті імені Івана Франка, Львів, 2019.
Дисертацію присвячено обґрунтуванню теоретико-методологічних засад
та розробленню практичних рекомендацій щодо розвитку та функціонування
аграрного сектора в системі економічної безпеки України.
У дисертаційній роботі досліджено концептуальні основи формування
системи економічної безпеки держави. Систематизовано підходи науковців до
тлумачення теоретико-змістовних характеристик поняття “економічна безпека
держави”, які об’єднано в такі групи: самостійний об’єкт дослідження,
компонента національної безпеки; стан національної економіки; сукупність
різнорівневих національних інтересів в економічній сфері; характеристика
інтегрованості умов, властивостей та чинників; критерій стабільності та
стійкості економічної системи; сукупність ознак захищеності економіки та її
складових від внутрішніх і зовнішніх загроз. Обґрунтовано систему
забезпечення економічної безпеки держави, яка включає суб’єкти та об’єкти
управління, внутрішні компоненти (види економічної безпеки), механізми (з
власними інструментами, засобами, заходами, важелями) та підсистеми
забезпечення.
Розкрито теоретичні основи та особливості функціонування аграрного
сектора економіки. Проведено аналіз наукових поглядів на тлумачення поняття
аграрного сектора, що дозволило виділити системний, структурний, ресурсно-
галузевий та територіальний підходи до розуміння його природи.
Сформульовaно aвторськe тлумaчeння його сутності як сектора національної
економіки із внутрішніми структурно-функціональними компонентами та
галузевими підкомплексами (рослинництво, тваринництво, пов’язані галузі 3
промисловості), функціонування яких закладає основи сталого розвитку
економіки через посилення продовольчої безпеки, нарощування експортного
потенціалу аграрної продукції й покращення соціально-економічного становища
сільських територій. Окреслено роль аграрного сектора у процесах забезпечення
економічної безпеки держави. Розроблено концептуальну модель
взаємоузгодження розвитку аграрного сектора економіки та системи
забезпечення економічної безпеки держави, що передбачає ефективне
використання аграрним сектором природно-ресурсного потенціалу держави та
формування передумов для підтримки функціональних і галузево-
структурних складових розвитку аграрного сектора системою економічної
безпеки держави. Ідентифіковано детермінанти впливу функціонування
аграрного сектора на економічну безпеку держави, які приводять до
трансформування стану і характеристик економічної безпеки, формують
механізми запобігання та протидії внутрішнім і зовнішнім загрозам.
Розглянуто концептуальні положення державної аграрної політики в
контексті забезпечення економічної безпеки держави. Сформульовано
теоретико-методологічні основи узгодження державної аграрної політики та
забезпечення економічної безпеки держави за рахунок вироблення спільних та
скоординованих між собою характеристик ключових елементів регулювання
– типологічних засад і умов, об’єктів та суб’єктів регулювання, цілей
державної політики, принципів, механізмів й інструментів реалізації
державної політики. Запропоновано заходи впливу аграрної політики на
забезпечення економічної безпеки держави.
Обґрунтовано методологічні засади дослідження розвитку аграрного
сектора в системі забезпечення економічної безпеки держави. Сформовано
послідовність формування методології дослідження розвитку аграрного сектора
в системі економічної безпеки держави на основі розробленої концептуальної
моделі, яка включає чотири блоки: 1) методологію дослідження аграрного сектора
економіки; 2) структурно-функціональний аналіз аграрного сектора економіки; 3)
прогнозування параметрів розвитку аграрного сектора економіки; 4) узагальнення 4
результатів та формування напрямів реалізації потенціалу розвитку аграрного
сектора в системі економічної безпеки держави.
Запропоновано методичний підхід до аналізування взаємозв’язків між
розвитком аграрного сектора і забезпеченням економічної безпеки держави,
який ґрунтується на побудові системи індикаторів, згрупованих за напрямами:
економічний та соціальний розвиток аграрного сектора, екологічна стійкість,
продовольча безпека. Це уможливило розрахунок інтегральних індексів
розвитку аграрного сектора і економічної безпеки держави та виявлення
тісноти взаємозв’язків між індикаторами, які формують їх значення.
Виявлено загрози економічній безпеці держави за умов дестабілізації
аграрного сектора, розвинуто методологічні підходи до класифікації загроз, а
саме наявні в економічній літературі традиційні підходи доповнено структурно-
функціональними загрозами, об’єднаними в групи за структурно-
функціональним змістом, впливом на розвиток економічних процесів,
недосконалістю інституційно-правового забезпечення, неефективним
використанням природно-ресурсного потенціалу, напрямами структурно-
галузевих дисбалансів, структурними характеристиками забезпечення
населення продовольством, руйнацією матеріально-технічного забезпечення,
низьким рівнем розвитку сільських територій.
Доведено, що низка елементів методології дослідження розвитку аграрного
сектора в системі забезпечення економічної безпеки держави можуть бути
запозичені із зарубіжного досвіду в цій сфері та адаптовані до вітчизняних умов.
Обґрунтовано необхідність прямих дотацій і субсидій, фінансово-кредитної
допомоги для розвитку інфраструктури сільських територій, компенсацій у разі
настання форс-мажорних обставин, регулювання ціноутворення, страхування
аграрних ризиків, диференціації податкових ставок і норм, регулювання структури
аграрного виробництва.
Продіагностовано сучасний стан та тенденції розвитку аграрного сектора
економіки України, його галузеві та регіональні особливості. Доведено, що на
сучасному етапі розвиток аграрного сектора економіки стримують обмеження, 5
які здебільшого характеризуються суттєвими недоліками його функціонування.
Серед них основними є: зміни у структурі власності земельного фонду, зниження
рівня розораності земель сільськогосподарського призначення, зміна динаміки
перерозподілу площ сільськогосподарських угідь серед діючих підприємств в
напрямку великих інтегрованих компаній-агрохолдингів, зменшення кількості
підприємств різних організаційно-правових форм господарювання тощо. У
дисертації за допомогою програмного забезпечення проведено групування
областей України за показниками розвитку галузей рослинництва та
тваринництва, в основу якого покладено кластерний аналіз, що базується на
застосуванні методу k-середніх з використанням Евклідової відстані між двома
спостереженнями. В результаті сформовано шість кластерів в кожній із галузей,
склад яких доводить, що регіональна диференціація результатів
сільськогосподарського виробництва визначається не тільки географічним
розташуванням та природно-ресурсним потенціалом, а й соціально-
економічними умовами господарювання. Аргументовано, що недостатня
ефективність функціонування галузей аграрного сектора суттєво впливає на
забезпечення макроекономічної ситуації в державі, розвиток підприємницького
потенціалу та посилення економічної безпеки держави.
У дисертації проведено інтегральне оцінювання розвитку аграрного
сектора економіки та еластичності його зв’язків з економічною безпекою
держави. Для здійснення такого оцінювання обрано 34 показники, які за своєю
природою об’єднано в такі групи: показники економічного і соціального
розвитку, екологічної стійкості та продовольчої безпеки. На основі використання
інструментарію багатофакторного динамічного регресійного моделювання
встановлено наявність статистично значущої залежності між показниками
розвитку аграрного сектора та рівнем економічної безпеки держави.
Проаналізовано ефективність державної аграрної політики в контексті
забезпечення економічної безпеки держави за такими функціональними
блоками, як стратегічний, організаційний, ресурсний, мотиваційний та
контролюючий. Встановлено, що державна політика, яка провадиться в Україні, 6
не характеризується ознаками системності, комплексності, виваженості та
послідовності, підтвердженням чого є недовиконання базових функцій
державного управління в аналізованій сфері.
Аргументовано, що важливим аспектом управління в сфері забезпечення
економічної безпеки держави є моделювання та прогнозування ключових
макроекономічних показників. Застосовано метод кореляційно-регресійного
аналізу з метою оцінювання впливу економічних факторів на розвиток галузі
рослинництва. Проведено моделювання й прогнозування виробництва основних
видів продукції тваринництва за допомогою сезонної ARIMA-моделі. Доведено,
що потенціал аграрного сектора України є основою формування державної стратегії
розвитку даного сектора економіки. Визначено пріоритетні напрями реалізації
потенціалу вітчизняного аграрного сектора економіки, до яких віднесено
збалансування виробничо-господарських елементів та покращення його
інвестиційної привабливості; формування інституційного базису регулювання
земельних відносин; стимулювання створення доданої вартості в аграрному
секторі економіки; розбудова об’єктів інфраструктурно-логістичного
забезпечення; покращення кадрового забезпечення аграрного сектора;
екологізація та становлення засад раціонального природокористування; охорона
земель сільськогосподарського призначення.
Запропоновано теоретико-методичні підходи до формування
інституційного забезпечення розвитку аграрного сектора національної
економіки, які ґрунтуються на концепції сталого розвитку та доповнені
інструментами державної політики з формування інституційно-правового й
інституційно-організаційного забезпечення за напрямами економічного,
соціального та екологічного розвитку. Сформульовано концептуальне бачення
інституційного забезпечення сталого розвитку аграрного сектора економіки
України, яке передбачає вдосконалення нормативно-правової бази щодо
розвитку системи сільськогосподарського дорадництва, підвищення
ефективності функціонування саморегульованих організацій в аграрному
секторі, удосконалення механізмів співпраці держави та бізнесу на основі 7
державно-приватного партнерства, розвитку дрібнотоварного аграрного
виробництва та системи аграрної логістики, підвищення ефективності
використання інструментів регулювання аграрного ринку.
Спроектовано можливості узгодження параметрів розвитку аграрного
сектора з економічними та соціально-екологічними аспектами зміцнення
продовольчої безпеки держави. Запропоновано дотримання принципів
забезпечення продовольчої безпеки, зокрема, самодостатності,
багатофункціональності, соціальної справедливості, незалежності, стабільності,
збалансованості та раціональності. Розроблено функціональну модель зміцнення
продовольчої безпеки України, що передбачає реалізацію інструментів за такими
функціональними блоками як: покращення фізичної доступності продовольства,
підвищення економічної доступності продуктів харчування, гарантування якості та
безпеки аграрної продукції.
Запропоновано науково-практичні рекомендації щодо підвищення
ефективності інвестиційно-інноваційного забезпечення аграрного сектора в
системі зміцнення економічної безпеки держави. Визначено стратегічні
пріоритети державної політики інвестиційно-інноваційної модернізації розвитку за
галузями рослинництва, тваринництва та переробної промисловості.
Виокремлено стратегічні, тактичні та оперативні цілі з реалізації пріоритетів
галузей вітчизняного аграрного сектора, а також упровадження його організаційно-
економічного інструментарію, орієнтованого на розбудову мережі регіонально-
індустріальних кластерів, покращення інтелектуально-кадрового забезпечення
інноваційної діяльності, розвиток її логістичної інфраструктури, покращення
лізингового забезпечення інноваційної модернізації, ведення точного землеробства
та екологізацію аграрного виробництва.
Для вдосконалення фінансового забезпечення розвитку аграрного сектора
в системі економічної безпеки України визначено заходи, які орієнтовані на
впровадження прозорих та ефективних програм бюджетно-грантового
фінансування стратегічних проектів, удосконалення банківського кредитування,
податково-фіскальної політики, активізації програм страхування комерційних та виробничо-господарських ризиків, диверсифікацію джерел залучення грошових
ресурсів.
Розроблено інструменти реалізації експортного потенціалу аграрного
сектора економіки, які поєднані між собою за такими напрямами: інституційно-
регуляторним, організаційно-економічним, виробничо-технологічним та
інформаційно-комунікаційним. Доведено, що комплексна імплементація
запропонованих інструментів реалізації експортного потенціалу аграрного
сектора економіки забезпечить формування ресурсних резервів для зростання
конкурентоспроможності вітчизняної економіки на світових ринках і дасть
змогу підвищити функціональну спроможність превентивних механізмів
захисту національних інтересів держави на геополітичній арені та сформує
передумови для зміцнення зовнішньоекономічної безпеки України.
Дисертаційна робота є самостійним дослідженням, в якому розроблено
нові теоретико-методологічні засади та науково-прикладні аспекти
обґрунтування пріоритетів й інструментів розвитку аграрного сектора в системі
забезпечення економічної безпеки України. Практичне значення одержаних
результатів полягає у тому, що основні наукові положення, висновки та
рекомендації, сформульовані у роботі, мають практичне спрямування та
можуть бути використані для підвищення ефективності формування і реалізації
державної аграрної політики в системі забезпечення економічної безпеки
держави. Впровадження результатів дисертаційного дослідження
підтверджується відповідними довідками.
Ключові слова: аграрний сектор економіки, сільське господарство,
потенціал аграрного сектора економіки, державна аграрна політика, економічна,
продовольча, зовнішньоекономічна безпека держави, система забезпечення
економічної безпеки держави.

Доступні формати:

PDF

читайте також:

Проектування електронного видання з детальним процесом оформлення титульних елементів Містобудування Західної України епохи бароко (сер. XVII ст. – кін. XVIII ст.) Внутрішній світ людини та його становлення Ботанічна лексика говірок Чорнобильської зони: реконструкція редуктивного ареалу Гендерно-психологічні аспекти української лірики ХХ століття Громадсько-політична діяльність Андрія Ніковського (1885–1942 рр.)

В бібліотеці зібрані всі книги українською мовою в електронному (txt, rtf, doc, pdf, fb2, epub, mobi, djvu) та паперовому форматі. Книжку можна безкоштовно скачати клікнувши на необхідний Вам формат для iPad, iPhone, Android, Kindle, Kobo та інших читалок або купити паперовий варіант тексту з доставкою по Україні. Сайт бібліотеки оптимізований для роботи на телефонах, смартфонах(айфон, анроїд) і планшетах. Потрібну книгу Ви можете легко знайти за допомогою пошуку.