Знайди книгу!

Опис:

СIВЕРЯНСЬКИЙ ЛIТОПИС
науковий журнал
2020 №1 (151)

Метою статті є висвітліти питання розбудови Чернігівського кафедраль-
ного Борисоглібського монастиря наприкінці XVII – на початку XVIII ст., а також
уточніти місцезнаходження Чернігівського колегіуму та бурси-гуртожитку.
Методологія дослідження базувалася на проблемно-хронологічному методі в
питанні структурування матеріалу. Провідним методом дослідження можна
визнати історико-генетичний, завдяки якому трактування історичних подій
та термінів відбувалося з огляду на досліджувану епоху. Наукова новизна. На
основі залучених писемних, картографічних, археологічних джерел доведено, що
чернігівським архієпископом Іоаном Максимовичем за сприяння та фінансової
допомоги гетьмана Івана Мазепи були побудовані основні кам’яні споруди
монастиря: трапезна, дзвіниця, приміщення колегіуму, бурса-гуртожиток, келії,
муровані стіни. Висновки. Всі основні монастирські споруди були кам’яними:
могутня дзвіниця з товщиною стін до 3 м, двоповерхова трапезна з церквою
Всіх Святих, шість шкільних приміщень Чернігівського колегіуму, бурса-
гуртожиток, архієрейські келії-палати, двоповерхові келії для ченців. Монастир
був обнесений кам’яною огорожею. Під час забудови монастиря враховувалося
його розташування у північно-західній частині Чернігівської фортеці, й тому
основні споруди, а саме трапезну, дзвіницю, келії та шкільні приміщення
звели вздовж північних фортечних валів. Цей міцний цегляний монастирський
корпус з товстими стінами та могутньою дзвіницею був фактично північною
фортечною стіною, яка мала захищати найбільш вразливу ділянку з північної
напольної сторони біля центральних воріт на підступах до фортеці. Таким
чином, монастир був перетворений на значну кам’яну твердиню на території
Чернігівської фортеці, яка мала дерев’яно-земляні укріплення та переважно
дерев’яну забудову.
Ключові слова: кафедральний Борисоглібський монастир, гетьман Іван
Мазепа, архієпископ Іоан Максимович, Чернігівський колегіум, дзвіниця, трапезна,
бурса, келії.