Проблема розмежування місіонерських сфер впливу латинських церковних діоцезів на пост-аварському просторі першої половини ІХ ст.
Остап Кардаш / історичнастаття
Опис:
Українсько-угорські етюди. Вип. 3. / За ред. Л.В.Войтовича. Львів: Інститут українознавства ім. Івана Крип’якевича НАН України, 2019. 306 с.
Стаття присвячена основним аспектам єпархіального роз-
межування місіонерських теренів Латинської Церкви на землях
колишнього Аварського каганату впродовж першої половини ІХ
ст. На основі аналізу актового матеріалу з канцелярії Каролінгів
згаданого хронологічного проміжку, а також окремих археологіч-
них джерел автор реконструює лінії розмежування Зальцбурзько-
го архієпископства, Пассауського й Реґенсбурзького єпископств,
а також Аквілейського патріархату на території історичної
Паннонії, Карантанії, Східної марки й на землях північніше Ду-
наю – у Моравії та Нітранському князівстві (Nitrava), об’єдна-
них 833 р. у Великоморавську державу. Напротивагу висновкам
більшості попередників, окреслені фронтири місіонерської діяльно-
сті духівництва згаданих церковних діоцезів на означених землях
розглядаються не як двовимірні лінійні кордони, а саме як природ-
ні бар’єри та почасти контактні зони євангелізаційного та цер-
ковно-інституалізаційного сподвижництва ченців із Зальцбурга,
Пассау, Реґенсбурга й Аквілеї. Їхня місіонерська практика, знач-
ною мірою, накладалася на багатьох ділянках пост-аварського
простору, незважаючи на попередні єпархіальні розмежування,
які, вочевидь, стали адміністративною необхідністю, але завше
порушувалися і носили умовний характер. Найкраще це помітно
на прикладі, власне, Моравії та Нітрави, обійнятих з початку
ІХ ст. активною місіонерською працею духівництва баварських
діоцезів і, зокрема, Аквілейського патріархату.
Українсько-угорські етюди. Вип. 3. / За ред. Л.В.Войтовича. Львів: Інститут українознавства ім. Івана Крип’якевича НАН України, 2019. 306 с.
Стаття присвячена основним аспектам єпархіального роз-
межування місіонерських теренів Латинської Церкви на землях
колишнього Аварського каганату впродовж першої половини ІХ
ст. На основі аналізу актового матеріалу з канцелярії Каролінгів
згаданого хронологічного проміжку, а також окремих археологіч-
них джерел автор реконструює лінії розмежування Зальцбурзько-
го архієпископства, Пассауського й Реґенсбурзького єпископств,
а також Аквілейського патріархату на території історичної
Паннонії, Карантанії, Східної марки й на землях північніше Ду-
наю – у Моравії та Нітранському князівстві (Nitrava), об’єдна-
них 833 р. у Великоморавську державу. Напротивагу висновкам
більшості попередників, окреслені фронтири місіонерської діяльно-
сті духівництва згаданих церковних діоцезів на означених землях
розглядаються не як двовимірні лінійні кордони, а саме як природ-
ні бар’єри та почасти контактні зони євангелізаційного та цер-
ковно-інституалізаційного сподвижництва ченців із Зальцбурга,
Пассау, Реґенсбурга й Аквілеї. Їхня місіонерська практика, знач-
ною мірою, накладалася на багатьох ділянках пост-аварського
простору, незважаючи на попередні єпархіальні розмежування,
які, вочевидь, стали адміністративною необхідністю, але завше
порушувалися і носили умовний характер. Найкраще це помітно
на прикладі, власне, Моравії та Нітрави, обійнятих з початку
ІХ ст. активною місіонерською працею духівництва баварських
діоцезів і, зокрема, Аквілейського патріархату.
Доступні формати:
PDFчитайте також:
В бібліотеці зібрані всі книги українською мовою в електронному (txt, rtf, doc, pdf, fb2, epub, mobi, djvu) та паперовому форматі. Книжку можна безкоштовно скачати клікнувши на необхідний Вам формат для iPad, iPhone, Android, Kindle, Kobo та інших читалок або купити паперовий варіант тексту з доставкою по Україні. Сайт бібліотеки оптимізований для роботи на телефонах, смартфонах(айфон, анроїд) і планшетах. Потрібну книгу Ви можете легко знайти за допомогою пошуку.