Знайди книгу!

Опис:
Проблема взаємовідносин двох політичних центрів Монгольської імперії Каракоруму та Сарая середини ХІІІ ст. є досить дискусійним питанням в сучасній історіографії. З моменту утворення державного об’єднання Бату-хана, відомого пізніше як Золота Орда, особистий конфлікт Бату з великим монгольським каганом Гуюком переростає у відкриту війну,в яку були втягнуті й руські князі, у тому числі суздальські Олександр і Андрій Ярославич.
З 1249 р. в політиці князя Андрія Ярославовича простежуються певні тенденції щодо відносин із улусом Джучі. Складність ситуації в яку потрапив північно-східний князь поставила його перед вибором: або підтримати великого монгольського каана Гуюка в його прагненнях похитнути позиції Бату на Русі, або ж вибудувати дружні стосунки із золотоординським володарем та прийняти підданство Бату. Сподіваючись на підтримку з боку князів та бояр Андрій Ярославович прагне створити антизолотоординську коаліцію.
Заручившись підтримкою Гуюка, князь Андрій вважав, що досягне певної самостійності та відновить колишню могутність регіону. Проте, події 1252 р., відомі як «Неврюєва рать», ініційовані «групою Олександра», знищили усі сподівання князя. Вони ознаменували повну перемогу Олександра і прихильників його курсу, що стояли на позиціях примирення та покори золотоординському хану. Однак, це не так вказує на перемогу однієї групи над іншою, чи одного князя над другим в середині самої Північно-Східної Русі, як на переконливу перемогу Сараю над Каракорумом та знаменує початок нової епохи в історії Східної Європи.