Роль інститутів громадянського суспільства в контексті євроінтеграційних процесів України

/ наукова
дисертація
Опис:
Костенко А. М. Роль інститутів громадянського суспільства в контексті
євроінтеграційних процесів України. – Кваліфікаційна праця на правах рукопису.
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора політичних наук за
спеціальністю 23.00.02 «Політичні інститути та процеси» (052 – Політологія). –
Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича, МОН України,
Чернівці, 2020.
Дисертація присвячена визначенню й теоретико-методологічному
обґрунтуванню ролі інститутів громадянського суспільства (ІГС) у контексті
євроінтеграційних процесів України. Громадянське суспільство розглядається як
соціальний феномен у трьох взаємозв’язаних вимірах: теоретичному (дискурси та
концептуальні моделі громадянського суспільства); політико-ідеологічному
(сучасні ідеологічні підходи) та практичному (практики громадянського
суспільства). Авторкою проаналізовано й структуровано сучасні теоретичні
концепції громадянського суспільства, що дозволило в межах дослідження
виділити: широкий (певний етап розвитку будь-якого суспільства, який
характеризується з точки зору його самоорганізації, ступеня розвитку демократії,
реалізації прав і свобод людини і громадянина, виконання громадянами своїх
політичних обов’язків); соціокультурний (особливий соціокультурний простір, у
якому формується система недержавних суспільних інститутів і відносин, що
створюють можливість і умови кожній людині реалізувати свої права,
задовольняти свої потреби); комунікативний (соціальне партнерство між
суспільством і капіталом, сферою бізнесу і громадськими вільними асоціаціями як
однієї з основ громадянського суспільства) й глобальний (формування глобальної
мережі взаємно визнаних неформальних традицій і формальних правил
(дипломатичний протокол, посольства, багатосторонні договори, міжнародне
право)) підходи до його вивчення.
Теоретичні засади дослідження процесів європейської інтеграції згруповано
в «економічний» і «політичний» напрями: ринковий (лібералізм); ринково-3

інституційний (неолібералізм); структурний (структуралізм); неокейнсіанський
(дирижизм); федералізм; функціоналізм; неофункціоналізм; новий
інституціоналізм; а також концепції «багатошвидкісної Європи», «європейського
меню», «змінних геометрій»; «Європи концентричних кіл» тощо.
З’ясовано, що поняття «громадяни» та «інститути громадянського
суспільства» наділені державою визначеною правосуб’єктністю, поняття
«громадськість» охоплює соціально активних громадян та інститути
громадянського суспільства, які не мають чітко окресленої правосуб’єктності, а
категорія «громадянське суспільство» – є об’єднавчою щодо попередніх категорій.
Інтеграція є складним, багатостороннім і часто суперечливим явищем. З
одного боку, вона створює умови для формування міждержавних чи наддержавних
політичних інститутів, спрямованих на вирішення спільних проблем, а з іншого –
може призвести до протистояння різних соціально-політичних сил, партій й
держав. Наголошено, що євроінтеграція України є процесом впровадження
узгоджених реформ у політичній, економічній, соціальній, культурній та інших
сферах суспільного життя, спрямованих на розбудову ринкової економіки,
демократії та зміцнення громадянського суспільства з метою входження до складу
ЄС. Втім така політика має бути систематично здійснюваною та забезпечувати
функціонування та розвиток українського суспільства. Забезпечення ефективної
взаємодії інститутів громадянського суспільства з державою можливе шляхом
інформування, консультування, діалогу, партнерства та контролю на кожному з
етапів політичного циклу (розробка, реалізація та вивчення політики). Аналіз ролі
ІГС в контексті євроінтеграційних процесів здійснено за допомогою авторської
методики, шляхом аналізу системи обраних індикаторів на рівні планування, дії та
впливу/наслідків. Роль ГС розглядається як функції і діяльність ІГС у напрямі
просування євроінтеграційних реформ шляхом застосування механізмів впливу
(інформування, консультування, діалог, партнерство).
Аналіз джерельної бази дослідження ролі ІГС у євроінтеграційних процесах
України дозволив здійснити узагальнення основних напрямів євроінтеграційних 4

реформ та розробити методику оцінки організаційної та фінансової спроможності
ГС на національному, регіональному та локальному рівнях шляхом фіксації їх
кількісних та якісних характеристик.
В роботі здійснено оцінку виконання Національної стратегії сприяння
розвитку громадянського суспільства в Україні на 2016 - 2020 рр. на
національному, регіональних та локальному рівнях та визначено її вплив на процес
інституціоналізації громадянського суспільства. Встановлено низку успішних
прикладів підтримки та співпраці органів публічної влади з інститутами
громадянського суспільства. Поряд з цим було відзначено, що чимало завдань
регіональних програм і планів мають декларативний характер, не містять
безпосередніх заходів, строків виконання та чітко визначених відповідальних
виконавців, а також не підкріплені ресурсним і, зокрема, інформаційним
забезпеченням. Розглянуто механізми розподілу відповідальності за проведення
інформаційної політики з питань європейської інтеграції (у тому числі й
фінансової) між органами державної влади та зацікавленими ГО, міжнародними
донорами і бізнес-структурами, що закладені в Концепції реалізації державної
політики у сфері інформування та налагодження комунікації з громадськістю з
актуальних питань європейської інтеграції України та Стратегії комунікації у сфері
європейської інтеграції на 2018 - 2021 рр. У зв’язку з цим проаналізовано механізми
інформаційно-комунікаційної діяльності Платформи громадянського суспільства,
Центрів європейської інформації, Євроклубів, завданнями яких є інформування
громадськості щодо євроінтеграційних процесів України та здійснення
просвітницької роботи з різними цільовими групами.
У рамках дослідження також було вивчено й систематизовано комунікативні
інструменти, які використовують інститути громадянського суспільства в
контексті європейської інтеграції шляхом аналізу проведення громадських слухань
(насамперед парламентських, зокрема в Комітеті з євроінтеграції); теле,- та
радіодебатів, Інтернет-конференцій, електронних консультацій; визначено
ефективність телефонних «гарячих ліній» органів центральної влади тощо. 5

Проаналізовано використання інструментів діалогових форм участі – колегій при
центральних органах виконавчої влади; громадських рад; експертних рад; робочих
груп, експертних груп, міжвідомчих робочих груп; спеціалізованих рад; дорадчих
комітетів та інших. Визначено особливості їх роботи, оцінено її результативність
та зроблено акцент на головних недоліках та недопрацюваннях, запропоновано
шляхи їх подолання. Розглянуто інструменти партнерства між інститутами
громадянського суспільства та органами державної влади й місцевого
самоврядування – Ініціатива «Партнерство «Відкритий Уряд», Реанімаційний
Пакет Реформ, впровадження партиципаторних бюджетів та соціального
замовлення на місцевому рівні. Систематизовано та проаналізовано існуючі форми
громадського контролю: громадська експертиза, громадське розслідування,
громадський аудит, громадський моніторинг, контрольна перевірка тощо.
Здійснено оцінку реалізації органами державними влади України положень 8 сфер
Угоди про Асоціацію між Україною та ЄС, в результаті чого розроблені науково-
практичні рекомендації органам державної влади.
Теоретичні результати дослідження можуть бути використані для
подальшого аналізу механізмів впливу ІГС на євроінтеграційні процеси за
допомогою авторської методики шляхом аналізу системи індикаторів на рівні
планування, дії та впливу/наслідків в інших державах, яка може стати в пригоді як
науковцям, так і практикуючим політикам та громадським діячам. Наукові
результати, отримані в дисертаційній роботі, можуть бути використані суб’єктами
внутрішньої політики, насамперед – у практичній діяльності органів державної
влади та місцевого самоврядування для здійснення оцінки ефективності взаємодії
між органами влади та ІГС на національному, регіональному та локальному рівнях
та використання кращих її практик.
Отримані результати можуть становити також науково-практичний інтерес
для аналітичних центрів, громадських організацій, міжнародних організацій та
інституцій при проведенні, зокрема, моніторингу виконання Угоди про асоціацію
України з ЄС; оцінки виконання Національної стратегії сприяння розвитку 6

громадянського суспільства в Україні, Стратегії комунікації у сфері європейської
інтеграції тощо. Отримані результати можуть посприяти кращому визначенню й
більш адекватному вибору комунікативних, діалогових і партнерських
інструментів інститутів громадянського суспільства в контексті впровадження
євроінтеграційних реформ.
Результати дослідження можуть бути використані у навчальному процесі,
зокрема у викладанні таких дисциплін, як: політологія, громадянське суспільство,
сучасні політичні теорії, інтеграційні процеси на пострадянському просторі, історія
та теорія європейської інтеграції, при розробці відповідних їм навчально-
методичних комплексів, спецкурсів, у підготовці навчальних посібників.
Ключові слова: інститути громадянського суспільства, євроінтеграційні
реформи, механізми інформування, громадське консультування, діалогові форми,
інструменти партнерства, громадський контроль, громадська дипломатія.

Доступні формати:

PDF

читайте також:

Проектування електронного видання з детальним процесом оформлення титульних елементів Містобудування Західної України епохи бароко (сер. XVII ст. – кін. XVIII ст.) Внутрішній світ людини та його становлення Ботанічна лексика говірок Чорнобильської зони: реконструкція редуктивного ареалу Гендерно-психологічні аспекти української лірики ХХ століття Громадсько-політична діяльність Андрія Ніковського (1885–1942 рр.)

В бібліотеці зібрані всі книги українською мовою в електронному (txt, rtf, doc, pdf, fb2, epub, mobi, djvu) та паперовому форматі. Книжку можна безкоштовно скачати клікнувши на необхідний Вам формат для iPad, iPhone, Android, Kindle, Kobo та інших читалок або купити паперовий варіант тексту з доставкою по Україні. Сайт бібліотеки оптимізований для роботи на телефонах, смартфонах(айфон, анроїд) і планшетах. Потрібну книгу Ви можете легко знайти за допомогою пошуку.