Роль та функції органів станового представництва у чеських землях за правління династії Ягеллонів (1471–1526 рр.)
Ярослав Андрусяк / історичнастаття
Опис:
Наукові праці історичного факультету Запорізького національного університету. — Запоріжжя: ЗНУ, 2015. — Вип. 42. — 348 с.
Протягом XIV – XV ст. відбувалося формування королівської ради. Вона стала головним органом
державного управління у Чеському королівстві в період правління династії Ягеллонів (1471 – 1526).
Велику роль відігравали і земські з’їзди. Окрім земського з’їзду діяли і територіальні з’їзди. Кожна
територія мала свої особливості. Наступним важливим державним органом був Земський суд.
Більшість посад займали пани, рицарі мали право обіймати лише посаду найвищого земського писаря
та бургграфа Градецького краю. У Моравії найвищу посаду обіймав земський гетьман. У Лужицях –
фойт (fojt – васал короля наділений повноваженнями), а у Силезії королівський гетьман. Щодо
королівських міст, то вони керувалися міським правом. Відмітимо, що далі рада розділялася на вужчу і
розширену. Таким чином, основною рисою органів станового представництва було обмеження
королівської влади і надання великого значення королівським з’їздам на яких досить вузьке коло вищої
шляхти вирішувало фінансові, внутрішньо та зовнішньополітичні питання.
Ключові слова: Ягеллони, Чеське королівство, Моравія, Силезія, Лужиці, станова монархія, органи
станового представництва, королівська рада, з'їзди, права, привілеї.
Наукові праці історичного факультету Запорізького національного університету. — Запоріжжя: ЗНУ, 2015. — Вип. 42. — 348 с.
Протягом XIV – XV ст. відбувалося формування королівської ради. Вона стала головним органом
державного управління у Чеському королівстві в період правління династії Ягеллонів (1471 – 1526).
Велику роль відігравали і земські з’їзди. Окрім земського з’їзду діяли і територіальні з’їзди. Кожна
територія мала свої особливості. Наступним важливим державним органом був Земський суд.
Більшість посад займали пани, рицарі мали право обіймати лише посаду найвищого земського писаря
та бургграфа Градецького краю. У Моравії найвищу посаду обіймав земський гетьман. У Лужицях –
фойт (fojt – васал короля наділений повноваженнями), а у Силезії королівський гетьман. Щодо
королівських міст, то вони керувалися міським правом. Відмітимо, що далі рада розділялася на вужчу і
розширену. Таким чином, основною рисою органів станового представництва було обмеження
королівської влади і надання великого значення королівським з’їздам на яких досить вузьке коло вищої
шляхти вирішувало фінансові, внутрішньо та зовнішньополітичні питання.
Ключові слова: Ягеллони, Чеське королівство, Моравія, Силезія, Лужиці, станова монархія, органи
станового представництва, королівська рада, з'їзди, права, привілеї.
Доступні формати:
PDFчитайте також:
В бібліотеці зібрані всі книги українською мовою в електронному (txt, rtf, doc, pdf, fb2, epub, mobi, djvu) та паперовому форматі. Книжку можна безкоштовно скачати клікнувши на необхідний Вам формат для iPad, iPhone, Android, Kindle, Kobo та інших читалок або купити паперовий варіант тексту з доставкою по Україні. Сайт бібліотеки оптимізований для роботи на телефонах, смартфонах(айфон, анроїд) і планшетах. Потрібну книгу Ви можете легко знайти за допомогою пошуку.