Розвиток системи підтримки експортної діяльності аграрних компаній

/ наукова
дисертація
Опис:
Кузьмінов М.В. Розвиток системи підтримки експортної діяльності
аграрних компаній. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних
наук за спеціальністю 08.00.02 – світове господарство і міжнародні
економічні відносини. – ДВНЗ «Київський національний економічний
університет імені Вадима Гетьмана» (29 – міжнародні економічні
відносини), Київ, 2018.
Дисертацію присвячено комплексному дослідженню розвитку
системи підтримки експортної діяльності аграрних компаній в умовах
трансформації глобальної економічної системи та обґрунтуванню
пріоритетних напрямів її модернізації в інституційному середовищі
України на основі адаптації успішного зарубіжного досвіду.
Узагальнено теоретичні основи формування багаторівневої системи
підтримки експорту, досліджено відповідні мотивації і політики в умовах
регіональної та глобальної регулятивної уніфікації, проаналізовано
взаємодію форм та інструментів підтримки експорту аграрних компаній,
визначено особливості мегарегіонального аграрного протекціонізму в
глобальній торговельній системі.
Здійснено компаративний міжкраїновий аналіз аграрного експорту,
розглянуто моделі його підтримки в країнах з різним рівнем розвитку;
проведено оцінку ефективності інструментів експортної підтримки
аграрних компаній.
Визначено галузеві і геостратегічні пріоритети розвитку аграрного
експорту України, проаналізовано експортну діяльність українських
аграрних компаній на світовому ринку, охарактеризовано
євроінтеграційний потенціал підтримки експорту сільськогосподарської
продукції України, обґрунтовано напрями модернізації системи державної
підтримки експорту аграрних компаній України. 3
Наукова новизна одержаних результатів полягає у виявленні
передумов, факторів і особливостей розвитку систем підтримки аграрного
експорту в умовах становлення глобальної економіки. Нові наукові
результати, які одержані особисто автором, що характеризують новизну
проведеного дослідження, полягають у такому:
вперше:
– у межах сучасної глобалізаційної парадигми обґрунтовано
концепцію підтримки експорту аграрних компаній, яка базується на
принципах ефективності, емерджентності, конкурентності,
недискримінаційності, інтегрованості, збалансованості та диференціації
залежно від рівня розвитку економіки; реалізація її функцій (регулюючої,
стимулюючої, захисної) забезпечує синергію взаємодії форм та
інструментів у стійких багаторівневих нелінійних торгово-економічних
відносинах, її організаційно-інституційні засади охоплюють всі рівні
(корпоративний, локальний, регіональний, субрегіональний, національний,
міждержавний, наднаціональний та глобальний) і реалізуються у взаємодії
суб’єктів (органи державної влади та міжнародні організації) та об’єктів
(агротрейдери, сільськогосподарські компанії різних організаційно-
правових форм, інфраструктура) за участю громадянською суспільства
(асоціації агротрейдерів-експортерів, аграрних виробників-експортерів
тощо); створення платформи для взаємного діалогу між ними забезпечує
ефективні взаємозв’язки між стейкхолдерами та уникнення конфлікту
інтересів у прийнятті рішень і визначенні заходів з їх реалізації шляхом
впровадження: багаторівневої ієрархічної моделі стимулювання аграрного
експорту з використанням комерційної адвокації, рекурсивності державно-
приватного партнерства; ідентифікації зовнішніх загроз та несприятливої
кон’юнктури світового аграрного ринку; страхування ризиків експортної
діяльності аграрних компаній; забезпечення конкурентного фінансування,
стимулювання розробки і впровадження інформаційно-інноваційних
технологій у діяльності експорто-орієнтованих аграрних компаній; 4
інформаційна підтримка експортної діяльності зарубіжними,
загальнонаціональними, регіональними та локальними інституціями
(торгові дома, торговельно-економічні місії, логістичні центри);
дотриманням стандартів якості в агровиробничих та логістичних мережах;
удосконалено:
– методику оцінки ефективності системи підтримки експортної
діяльності аграрної компанії в країнах з різним рівнем економічного
розвитку за рахунок включення системних індикаторів ефективності
заходів та інструментів із моніторингом дотримання міжнародних
зобов’язань у рамках колективних угод та інваріантності імперативу
сталого розвитку засобами статистичного, економетричного та сценарного
аналізу; це дало змогу розвинути методологічні підходи до модернізації
системи підтримки експортної діяльності аграрних компаній на
національному рівні з урахуванням мегатрендів глобального економічного
розвитку (транснаціоналізація, регіоналізація, мережевізація,
технологізація, екологізація), дуалізму просування національних товарів і
захисту від дискримінаційних або недружніх заходів з боку іноземних
партнерів, білатеральності побудови зовнішньоекономічних відносин,
пріоритетності національних стратегій розвитку аграрного сектору та
сільських територій;
– інституційно-регулятивні, економічні, соціальні, інформаційні
інструменти підтримки експортної діяльності аграрних компаній шляхом
їх розмежування для розвинених країн та країн з ринками, що формуються
за критеріями, які відображають: по-перше, рівень структурної залежності
їх економік від сільського господарства; по-друге, роль аграрного експорту
як стимулу економічного зростання та джерела доходів населення; по-
третє, вразливість аграрного експорту від кон’юнктури на зовнішніх
товарних ринках; по-четверте, залежність від стану виробничої,
транспортної та торговельної інфраструктури; по-п’яте, ймовірність 5
настання комерційних та політичних ризиків, у тому числі виникнення
криз і воєнних конфліктів;
– обґрунтування пріоритетних євроінтеграційних напрямів
модернізації системи підтримки експортної діяльності аграрних компаній
України з адаптацією успішного зарубіжного досвіду формування таких
систем на основі підтримки аграрного експорту через відповідний
інституційно-регулятивний механізм використання переваг виходу на
ринок ЄС аграрних компаній: імплементацію норм Угоди про асоціацію із
впровадженням європейських директив і регламентів у сфері вантажних
перевезень, інформатизації транспорту, інформування споживачів про
харчові продукти та їхню безпечність, безпеку та гігієну кормів тощо;
гармонізацію митного регулювання (спрощення й автоматизація митного
оформлення та прозорості діяльності митниці); впровадження комплексної
підтримки захисту довкілля; акцентовано увагу на необхідності, з одного
боку, розвитку взаємовигідного державно-приватного партнерства та
створення платформи для взаємного діалогу між експортерами та іншими
стейкхолдерами, а з другого – приєднання не тільки до європейських, а й
до глобальних конвенцій, які сприяють аграрному експорту;
набули подальшого розвитку:
– визначення глобальних детермінант активізації міжкраїнової
взаємодії на світовому аграрному ринку: невирішеність проблем голоду і
продовольчої безпеки; флуктуація кон’юнктурних параметрів внаслідок
змін клімату; науково-технологічний прогрес та інноватизація аграрного
виробництва, транспортування та зберігання аграрної продукції; розвиток
багатосторонньої (СОТ) та регіонально-інтеграційної торговельної
взаємодії країн світу (зони преференційної та вільної торгівлі, митні та
економічні союзи); безпрецедентна диджиталізація міжнародної торгівлі та
функціонування товарних і фінансових ринків; політична турбулентність;
– характеристика національних стратегій розвитку аграрного
експорту для країн з ринками, що формуються (наступальні, 6
експансіоністські захисні; локальні, регіональні, глобальні) за ключовою
якісною ознакою: а) які підвищують добробут та якість життя населення
(зростання обсягів агровиробництва, доходів вітчизняних агропідприємств
та агротрейдерів, стандартів якості аграрної продукції на всіх стадіях
виробничо-логістичного циклу, валютних надходжень та економічного
зростання країни); б) які знижують доходи національних агровиробників,
поглиблюють структурні дисбаланси в економічній системі у разі
погіршення кон’юнктури на світовому аграрному ринку, провокують
валютні та боргові кризи;
– оцінка ключових чинників розвитку аграрного експорту для
країн з різним рівнем розвитку завдяки побудові економетричної моделі на
основі вибіркової сукупності 100 спостережень за загальносвітовими
показниками 2004–2015 рр. у межах групи методів непрямої підтримки
експорту аграрних компаній, що, зокрема, демонструє відмінності
кореляційного взаємозв’язку частки агропродовольчого експорту в
товарному експорті країн із високим, середнім і низьким рівнями розвитку
з індексами продуктивності тваринництва, врожайності зернових, що дає
змогу поглибити перспективний аналіз секторальної диспозиції груп країн
на світовому аграрному ринку.
Практичне значення одержаних результатів полягає у можливості
використання наукових розробок і практичних рекомендацій для
удосконалення системи підтримки експорту аграрних компаній та
агротрейдерів на світовому ринку органами державного та регіонального
управління зовнішньоекономічною діяльністю, професійними та
громадськими організаціями.
Узагальнення зарубіжного досвіду підтримки експорту у разі виходу
аграрних підприємств на ринок ЄС з рекомендаціями щодо розвитку
державно-приватного партнерства використано Уманською районною
державною адміністрацією Черкаської області (довідка № 01-9/927 від
02.01.2017). Окремі результати дослідження та пропозиції автора знайшли застосування в практичній діяльності приватно-орендного
сільськогосподарського підприємства «Уманський тепличний комбінат» у
процесі розробки та обґрунтування стратегії виходу на міжнародний ринок
сільськогосподарської продукції (довідка № 663 від 15.07.2016).
Аналітичні оцінки з визначення і обґрунтування географічних пріоритетів
розвитку експорту сільськогосподарської продукції та потенціалу
використання засобів його державної підтримки використано ТОВ
«Прометей» у формуванні планів виробництва та збуту
сільськогосподарської продукції (довідка № 147 від 12.09.2016). Науково
обґрунтовані положення і рекомендації стосовно застосування тарифних і
нетарифних інструментів у форматі вимог Світової організації торгівлі
використовуються у діяльності Приватного акціонерного товариства
Уманський «Агрошляхбуд» (довідка № 217 від 02.09.2016).
Основні положення дисертації використано у навчальному процесі
ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима
Гетьмана» під час викладання курсів «Глобальна економіка», «Міжнародна
економічна діяльність України» (довідка від 29.09.2017).
Ключові слова: глобальна торговельна система, аграрні компанії,
аграрний бізнес, аграрний експорт, система підтримки експорту, спільна
аграрна політика ЄС, аграрний протекціонізм.

Доступні формати:

PDF

читайте також:

Проектування електронного видання з детальним процесом оформлення титульних елементів Містобудування Західної України епохи бароко (сер. XVII ст. – кін. XVIII ст.) Внутрішній світ людини та його становлення Ботанічна лексика говірок Чорнобильської зони: реконструкція редуктивного ареалу Гендерно-психологічні аспекти української лірики ХХ століття Громадсько-політична діяльність Андрія Ніковського (1885–1942 рр.)

В бібліотеці зібрані всі книги українською мовою в електронному (txt, rtf, doc, pdf, fb2, epub, mobi, djvu) та паперовому форматі. Книжку можна безкоштовно скачати клікнувши на необхідний Вам формат для iPad, iPhone, Android, Kindle, Kobo та інших читалок або купити паперовий варіант тексту з доставкою по Україні. Сайт бібліотеки оптимізований для роботи на телефонах, смартфонах(айфон, анроїд) і планшетах. Потрібну книгу Ви можете легко знайти за допомогою пошуку.