Сеймик Київського воєводства і сейм 1645 року
Петро Кулаковський / історичнастаття
Опис:
Український археографічний щорічник. Нова серія. Випуск 23-24 (2020)
Петро Кулаковський (Острог). Сеймик Київського воєводства і сейм
1645 року
У статті досліджується один зі складових елементів парламентаризму в Речі
Посполитій – передсеймовий сеймик Київського воєводства 1645 р. Паралельно
розглядаються тенденції, характерні для шляхетського самоврядування цього воє-
водства в період т. зв. “Золотого спокою”. Встановлено, що на політичній арені
Київщини в той час конкурували між собою три угруповання: католицьке на чолі з
воєводою Я. Тишкевичем, протестантське, де лідером виступав підкоморій Ю. Не-
мирич, та православно-консервативне, представлене частиною старовинних київ-
ських панських родів (Вороничі, Проскури-Сущанські, Тиші-Биковські та ін.).
Робота житомирського сеймика кінця 1630-х – початку 1640-х років вирізнялася
гострим протистоянням перших двох партій і балансуванням між ними третього
угруповання. До початку 1645 р. Я. Тишкевичу та його прихильникам, акцентувавши
увагу королівського двору на належності факції Ю. Немирича до переслідуваної в
країні протестантської течії – аріанізму, вдалося сильно скоротити її представниць-
кі можливості на сеймах і трибуналах. Апогеєм цього процесу стало недопущення
членів угруповання Ю. Немирича на передсеймовий сеймик 1645 р. Це не могло не
відбитися на представництві воєводства на сеймі та змісті інструкції, отриманої
послами від цього шляхетського з’їзду. Позиція сеймика стала більш прокоролівською
(що відповідало настроям католицької партії) і меншою мірою враховувала регіо-
нальні інтереси. Порівняльний аналіз низки інструкцій сеймиків Малопольської
провінції на сейм 1645 р. демонструє поступове зближення в цілому ряді питань
позиції житомирського сеймика з аналогічними інституціями власне коронних воє-
водств (Краківського, Люблінського) і віддалення від волинського, який традиційно
вважався свого роду орієнтиром для шляхетських з’їздів інших українських воє-
водств, зокрема й Київського. Подібні турбулентні процеси лише видимо демон-
стрували відносну консолідацію політичних сил у Речі Посполитій. Тим часом, сейм
1645 р., що закінчився без ухвалення конституцій, унаочнив відсутність єдиної
платформи бачення зовнішньої та внутрішньої політики у центру та регіонів.
Ключові слова: сеймик, сейм, інструкція, сеймикові факції, король, сенат, по-
сольська ізба.
Український археографічний щорічник. Нова серія. Випуск 23-24 (2020)
Петро Кулаковський (Острог). Сеймик Київського воєводства і сейм
1645 року
У статті досліджується один зі складових елементів парламентаризму в Речі
Посполитій – передсеймовий сеймик Київського воєводства 1645 р. Паралельно
розглядаються тенденції, характерні для шляхетського самоврядування цього воє-
водства в період т. зв. “Золотого спокою”. Встановлено, що на політичній арені
Київщини в той час конкурували між собою три угруповання: католицьке на чолі з
воєводою Я. Тишкевичем, протестантське, де лідером виступав підкоморій Ю. Не-
мирич, та православно-консервативне, представлене частиною старовинних київ-
ських панських родів (Вороничі, Проскури-Сущанські, Тиші-Биковські та ін.).
Робота житомирського сеймика кінця 1630-х – початку 1640-х років вирізнялася
гострим протистоянням перших двох партій і балансуванням між ними третього
угруповання. До початку 1645 р. Я. Тишкевичу та його прихильникам, акцентувавши
увагу королівського двору на належності факції Ю. Немирича до переслідуваної в
країні протестантської течії – аріанізму, вдалося сильно скоротити її представниць-
кі можливості на сеймах і трибуналах. Апогеєм цього процесу стало недопущення
членів угруповання Ю. Немирича на передсеймовий сеймик 1645 р. Це не могло не
відбитися на представництві воєводства на сеймі та змісті інструкції, отриманої
послами від цього шляхетського з’їзду. Позиція сеймика стала більш прокоролівською
(що відповідало настроям католицької партії) і меншою мірою враховувала регіо-
нальні інтереси. Порівняльний аналіз низки інструкцій сеймиків Малопольської
провінції на сейм 1645 р. демонструє поступове зближення в цілому ряді питань
позиції житомирського сеймика з аналогічними інституціями власне коронних воє-
водств (Краківського, Люблінського) і віддалення від волинського, який традиційно
вважався свого роду орієнтиром для шляхетських з’їздів інших українських воє-
водств, зокрема й Київського. Подібні турбулентні процеси лише видимо демон-
стрували відносну консолідацію політичних сил у Речі Посполитій. Тим часом, сейм
1645 р., що закінчився без ухвалення конституцій, унаочнив відсутність єдиної
платформи бачення зовнішньої та внутрішньої політики у центру та регіонів.
Ключові слова: сеймик, сейм, інструкція, сеймикові факції, король, сенат, по-
сольська ізба.
Доступні формати:
PDFчитайте також:
В бібліотеці зібрані всі книги українською мовою в електронному (txt, rtf, doc, pdf, fb2, epub, mobi, djvu) та паперовому форматі. Книжку можна безкоштовно скачати клікнувши на необхідний Вам формат для iPad, iPhone, Android, Kindle, Kobo та інших читалок або купити паперовий варіант тексту з доставкою по Україні. Сайт бібліотеки оптимізований для роботи на телефонах, смартфонах(айфон, анроїд) і планшетах. Потрібну книгу Ви можете легко знайти за допомогою пошуку.