Знайди книгу!

Опис:
Моісєєв Д.А. Середньовічна будівельна кераміка Південно-Західного
Криму як об’єкт культурної спадщини. – Кваліфікаційна наукова праця на
правах рукопису.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук
(доктора філософії) за спеціальністю 26.00.05 – Музеєснавство.
Пам’яткознавство. – Центр пам’яткознавства НАН України і Українського
товариства охорони пам’яток історії і культури. – Київ, 2019.
Дисертація є першим комплексними дослідженням середньовічної
будівельної кераміки Південно-Західного Криму, як джерела із вивчення
культурної спадщини. Використана методика вивчення, яка включає в себе
зведення в одній системі типологізації усіх рис виробів: як технологічних, так і
морфологічних. Така система опису будівельної кераміки є універсальною і
придатна для використання з подібною результативністю для вивчення
матеріалу різних географічних і історичних ареалів, які так чи інакше пов’язано
з Античною (римською) технологією виробництва будівельної кераміки.
Середньовічна будівельна кераміка Південно-Західного Криму досліджувалась
за використанням технолого-морфологічної типології, яка зробила її надійним
хроноіндікатором. Такий підхід з позиції охорони пам’яток, дозволяє
реконструювати еволюцію будівельних технологій, що є важливим здобуттям
пам’яткоохоронної справи.
Наукова новизна дисертаційного дослідження полягає у тому, що уперше:
локалізовано і типологізовано середньовічну будівельну кераміку Південно-
Західного Криму у межах усього Південно-Західного Криму; вивчено специфіку
історичного і технологічного розвитку центрів виробництва середньовічної
будівельної кераміки Південно-Західного Криму; відтворено технологію
виробництва будівельної кераміки, у тому числі й вирішено питання
інтерпретації рельєфних міток; хронологізовано середньовічну будівельну
кераміку Південно-Західного Криму з точністю до чверті сторіччя для деяких 3

груп; відкрито торговий і технологічний обмін будівельною керамікою між
Кримом і окремими регіонами Причорномор’я і Середземномор'я.
Практичне значення дослідження полягає у тому, що воно вирішує
головне питання охорони культурної спадщини Криму за умов її масштабного
знищення й обмеженої можливості впливу держави на реальну ситуацію на
місцях – фіксацію того, що збереглося на сьогодні. Отримано результати, що
дають можливість зробити важливий крок у справі охорони культурної
спадщини і збереження старовинних черепичних дахів. Остання обставина
особливо важлива в контексті руйнацій, що було вчинено на дахах Ханського
палацу. Спеціальна методологія дослідження будівельної кераміки, яка була
розроблена для вивчення технологій виробництва черепиці, робить із цього
матеріалу репрезентативне археологічне джерело. Це, у свою чергу, дозволяє
якісно краще використовувати археологічні дані у вивчення пам’яток археології.
Конкретно це стосується уточнення хронології, фіксації економічних зв’язків у
Криму та з іншими регіонами Причорномор’я і Середземномор'я.
Під час роботи над дисертацією було реконструйовано розвиток методики
дослідження будівельної кераміки, визначено основні тенденції, які призводили
до зниження інформативності цієї джерельної групи.
Початок досліджень будівельної кераміки Південно-Західного Криму
пов’язано з роботами М.І. Рєпнікова і А.Л. Якобсона, які у першій половині ХХ
ст. починають системне дослідження пам’яток середньовічної доби в Криму і
вводять у науковий обіг систематизований середньовічний матеріал. Як
результат у 70 рр. ХХ ст. – на початку ХХІ ст. формується школа вивчення
будівельної кераміки із відносно схожими методологічними засадами
опрацювання матеріалу. На жаль в результаті цих досліджень про будівельну
кераміку формується уява як матеріал із слабко визначеною хронологією
існування. Нова генерація наукових доробків, які було репрезентовані з кінця
першого десятиліття ХХІ ст. і до сьогодення – це переосмислення надбання
попередників і перехід до системної фіксації усіх ознак будівельної кераміки, 4

що дає можливість звужувати хронологію деяких груп матеріалу до періоду в
чверть століття.
Незважаючи на достатньо довге вивчення будівельної кераміки
Античності, Середньовіччя і Нового часу напрацювань з цієї проблеми у
пам’яткознавчих дослідженнях не має. Яскравішим наслідком такого стану
речей стало знищення комплексу даху XVIII–XIX ст. Біюк Хан Джамі (Велика
ханська мечеть) у Ханському палаці у м. Бахчисарай під час «реставраційних»
(ремонтних) робіт у 2016–2017 рр.
При підготовці дисертації виявлено і досліджено широке коло джерел,
переважна більшість з яких є археологічними. Для досягнення необхідного
результату й отримання релевантних даних було детально (із графічною
фіксацією) опрацьовано 1391 фрагментів будівельної кераміки. Загальна
кількість вивченого матеріалу склала 35890 фрагментів. Цей комплекс
будівельної кераміки походить із фондових колекцій Алуштинського історико-
краєзнавчого музею, Бахчисарайського музею-заповідника, Херсонеського
заповідника, Московського об’єднаного музея-заповідника, Таганрогського
історико-краєзнавчого музею, Цимлянського і Волгодонського музеїв.
Методологічні засади дослідження дозволили розглянути використану
сукупність джерел за трьома напрямками: 1. Вивчення технологічних
особливостей середньовічної будівельної кераміки Південно-Західного Криму,
технологій її виробництва і локалізації гончарних центрів, які їх
використовували. 2. Вивчення особливості морфологічної будови будівельної
кераміки, її загальної еволюції і побудованій на цьому хронології. 3. Вивчення
взаємодії черепиці з конструктивними елементами даху і особливостями його
конструкцій.
У дисертаційному досліджені звертається увага на ключовий підхід до
опрацювання будівельної кераміки – технологічно-морфологічну типологію. Її
використання дозволяє розглядати цю групу історичних джерел як
високоінформативну. Завдяки використанню такої методики, стає можливим: 5

виділення із сукупності археологічного матеріалу продукції кількох гончарних
центрів, та визначення етапів генези їх виробів за зміною зовнішнього вигляду
та складу формувальної маси; виокремлення імпортів, які поставлялися до
Криму у різні історичні періоди; датування деяких груп археологічного
матеріалу з точністю до чверті сторіччя.
В цілому, на думку автора, в історії виробництва середньовічної
будівельної кераміки Південно-Західного Криму можна виділити наступні
хронологічні періоди: поява виробництва будівельної кераміки на варварській
периферії Херсонесу у гірських районах Південно-Західного Криму (т.з. «країна
Дорі») у V–VI ст.; формування місцевої традиції виготовлення будівельної
кераміки із використанням «тилового» способу у VІІІ – першій половині Х ст.;
існування виробництва будівельної кераміки у Південно-Західному Криму у
контексті Причорноморських і Середземноморських будівельних традицій у
другій половині Х – першій половині ХІІІ ст.; архаїзація і регіоналізація
будівельної кераміки Південно-Західного Криму у другій половині ХІІІ – ХV ст.
Для кожного з цих етапів розглядаються напрямки еволюції технології
виробництва і зміни у морфологічній будові виробів. В цілому можна сказати,
що еволюція технологій виготовлення будівельної кераміки у Південно-
Західному Криму мала досить жваві темпи розвитку аж до регіоналізації і
занепаду міжрегіональних зв’язків із Причорноморським регіоном в цілому у
середині ХІІІ ст., коли вона набуває рис архаїзації і припинення розвитку як
такого.
Ретельний опис, фіксація матеріалу й проведений експеримент дозволили
максимально детально вивчити особливості форми черепиці і її кріплення на
покрівельних конструкціях у різні історичні періоди. Археологічний
експеримент по виготовленню такої черепиці дав можливість відтворити
технологію її виробництва, яку можна використовувати при проведенні
музеєфікації, реконструкції й реставрації нерухомих пам’яток культурної
спадщини Південно-Західного Криму Античності, Середньовіччя і Нового часу. Розробки автора можуть успішно використовуватися в музеєфікації,
реконструкції і реставрації нерухомих пам’яток культурної спадщини більш
широкого географічного регіону (дахи із черепиці-«татарки» Ак-Кермана), за
умови дотримання репрезентованого методологічного підходу у зборі
фактичних відомостей, використання традиційних будівельних матеріалів й
оригінальних технологій.
Ключові слова: будівельна кераміка, черепиця, кераміда, каліптер,
плінфа, покрівельні конструкції, технологія, гартівня, класифікація, Південно-
Західний Крим, Античність, римські технології, Візантія, охорона пам’яток,
реставрація, музеєфікація.