Знайди книгу!

Опис:
Кисленко Г. О. Скляне та кам’яне намисто пізніх сарматів Дунайсько-
Донського степу. – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук за
спеціальністю 07.00.04 «Археологія». – Одеський національний університет
ім. І. І. Мечникова, Київ, 2020.
Дисертаційне дослідження має джерелознавчий характер і присвячується
систематизації та узагальненню такої категорії поховального інвентарю, як
намистини, що походять з жіночих пізньосарматських поховань Дунайсько-
Донського степу.
В дисертаційній роботі узагальнено наукові доробки, що присвячені
систематизації намистин. Викладається історія вибору дослідниками
типоутворюючих ознак для систематизації. Продемонстровано, що
дореволюційні систематики базувалися на емпіричних ознаках. В 1930-х рр.
А. В. Арциховським започатковується «морфологічний» напрям систематизації.
В противагу йому виникає «технологічна археологія». І вже в 1950 році була
запропонована перша «технологічна» класифікація. Не зважаючи на наявний
досвід систематизації намистин в 50-60-х рр. ХХ ст. з’являються роботи, які не
містять класифікаційних схем. Дотримуючись вектору «технологічної
археології» вже наприкінці 50-х рр. ХХ ст. виникають перші досвіди синтезу
«технологічної» та «морфологічної» систематик. Паралельно з технікою
виробництва починає вивчатись і хімічний склад скляних виробів. На
сучасному етапі дослідження намистин співіснують як «морфологічні», так і
«техніко – морфологічні» систематизації.
Аналіз досліджень виявив, що в радянській та пострадянській традиції
вивчення намистин укорінився примат матеріалу та технології виробництва, як
ознак групування та типоутворення. Однак для розробки питань хронології
побутування намистин в культурі вони є ледь значущим. Адже в більшості
випадків намистини є предметом імпорту і потрапляння їх в культуру-


3



реципієнт навряд чи корелюється з ознаками технології виробництва.
Вірогідним є те, що носія культури при виборі намистин цікавили їх колір та
форма. Які, здається, можуть грати головну роль типоутворюючих ознак. Дана
теза була покладена в основу запропонованої в роботі систематизації.
В дисертації викладається обґрунтування критеріїв для побудови
типологічних рядів намистин, як найчисельніших знахідок у жіночих
пізньосарматських похованнях. Кінцеві типологічні ряди мають градаційний
характер і вибудовуються в залежності від подібностей та відмінностей форм
намистин. Роль типоутворюючої ознаки відіграла форма. Типи позначаються
арабськими цифрами та поєднуються в класи (позначаються римськими
цифрами), які вибудовувалися на основі кольорів сучасного колірного спектра.
Усього виділено 10 класів: І. Безбарвні (Б); ІІ. Білі (Біл); ІІІ. Чорні (Чор); IV.
Червоні (Чер); V. Помаранчеві (П); VI. Жовті (Ж); VII. Зелені (З); VIII. Блакитні
(Блак); IX. Сині (С); X. Фіолетові (Ф). В результаті серед монохромних
намистин було виділено 93 типи (п’ять типів безбарвних намистин, шість типів
намистин білого кольору, дев’ять типів – чорного, дев’ять типів – червоного, 15
типів – помаранчевого, 12 типів – жовтого, 12 типів – зеленого, дев’ять типів –
блакитного, 12 типів – синього, чотири типи – фіолетового), які було датовано
спираючись на супутній поховальний інвентар та об’єднано в хронологічні
ланцюжки.
Описується процес створення хроноланцюгів, який складався з декількох
етапів. На першому етапі дослідження з загальної кількості поховань були
відібрані комплекси, в кожному з яких були присутні мінімально два типи
намистин. На другому етапі були відібрані ті типи намистин, котрі представлені
як мінімум у двох комплексах вибірки. Наступний етап дослідження полягав у
порівнянні з відібраних поховань наборів типів намистин у парах поміж собою.
Це дозволило виокремити дві групи ланцюжків: ланцюжки другої половини ІІ –
першої половини ІІІ ст. та ланцюжки другої половини ІІ – ІV ст. Що доводить
спроможність намистин відігравати роль регіонально-хронологічних маркерів в
жіночих пізньосарматських похованнях.


4



Спираючись на схему розташування намистин щодо скелета були
виокремлені три групи поховань, де намистини були знайдені в області грудної
клітки, зап’ясть, ніг. Аналіз місць розташування намистин у похованнях
виявив, що найпоширенішою схемою є розташування намистин в області
грудної клітки. Менш поширеним виявилось місцезнаходження намистин в
області ніг. Такими, що зустрічаються рідко, є схеми розташування намистин в
області зап’ясть.
Прослідковуються колірні гами композицій намистин у жіночих
пізньосарматських похованнях, для чого були підраховані в кількісному та
відсотковому співвідношенні намистини кожного кольору сучасного колірного
спектра. В результаті підрахунків серед поховань утворились чотири групи, які
розрізняються характером колірних композицій намистин: а) монохромія, б)
двоколірна, в) триколірна, г) поліхромія.
Хронологічні та географічні закономірності поширення намистин за
окремими кольорами виявити не вдалось. Інша ситуація вийшла при аналізі
колірних сполучень, які дозволили виокремити регіонально-хронологічні групи
колірних композицій намистин у похованнях.
Результати дисертаційного дослідження можна використовувати для
підготовки спецкурсів та лекцій, написання спеціальних й узагальнюючих
праць з археології, створення тематичних експозицій музеїв та реконструкцій
традиційного пізньосарматського костюма. Розроблена типологія та система
хронологічних ланцюжків типів намистин допоможе датувати жіночі
пізньосарматські поховання та співвідносити їх з хронологічними періодами
існування пізньосарматської культури.
Ключові слова: пізньосарматська культура, намистини, особисті
прикраси, колір, колірні гами, маркери, датування.