Становлення і розвиток племінної справи в тваринництві УСРР/УРСР в 30-х – першій половині 80-х рр. ХХ ст. в інтелектуальному просторі професора М.А. Кравченка

/ наукова
дисертація
Опис:
Шульга В. П. Становлення і розвиток племінної справи в тваринництві
УСРР/УРСР в 30-х – першій половині 80-х рр. ХХ ст. в інтелектуальному просторі
професора М.А. Кравченка. – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису.
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора історичних наук за
спеціальністю 07.00.07 – історія науки й техніки. – Національна наукова
сільськогосподарська бібліотека НААН, Київ, 2019.
Гарантом продовольчої безпеки та стабільності народногосподарського
комплексу України, дієвим важелем забезпечення його конкурентоспроможності
на внутрішньому і зовнішньому ринках є подальший розвиток племінної справи,
основна мета якої полягає у виведенні нових і вдосконаленні наявних порід і
типів сільськогосподарських тварин на основі племінного добору та підбору,
оцінки племінної цінності, використання вдосконалених методів розведення та ін.
У розвиток племінної справи в УСРР/УРСР 30-х – першої половини 80-х рр.
ХХ ст. значний внесок зробив доктор сільськогосподарських наук, професор
Микола Антонович Кравченко (1909–1986). Запроваджені ним наукові підходи,
зокрема системна теорія породи, методичні основи управління генеалогією
породи, селекція на довічну продуктивність, обґрунтування концепції
використання тварин з рекордною продуктивністю, використання міжпородного
схрещування як результативного прийому реконструкції вітчизняного генофонду,
сприяли становленню сучасної селекції сільськогосподарських тварин.
Історіографічний аналіз наукових праць з племінної справи в тваринництві
досліджуваного періоду, внеску професора М. А. Кравченка та його наукової
школи в розроблення її теоретичних, методологічних та інституціональних засад
засвідчив, що дана проблема залишається недостатньо дослідженою. Серед
історичних праць з проблеми, що досліджується, виділили три підгрупи за
хронологічним принципом. До першої з них включили узагальнюючі наукові
праці, написані в 20-х – першій половині 40-х рр. ХХ ст. До другої віднесено
студії, проведені в другій половині 40-х – 80-х рр., тоді як дослідження 3

пострадянського періоду виділили в третю групу. За результатами дослідження
історіографія пострадянського періоду є найбільш чисельною і змістовною.
Містить більш систематизований, ніж у попередній період, фактичний матеріал з
еволюції теоретичних і методологічних засад племінної справи, внеску окремих
учених у розроблення основ селекційно-племінної роботи. Однак, відсутнє цілісне
науково-історичне узагальнення здобутків галузевих науково-дослідних установ і
вищих навчальних закладів, пов’язаних з діяльністю М.А.Кравченка та його
наукової школи. Належним чином не осмислені його творчі пошуки, не окреслені
шляхи використання його наукових розробок на сучасному етапі розвитку
тваринництва. Це висуває на перший план необхідність проведення спеціального
дослідження з вивчення його ролі в розвитку галузевої наукової думки в
УСРР/УРСР 30-х – першої половини 80-х рр. ХХ ст.
Джерельна база дослідження охоплює опубліковані та неопубліковані
документи центральних державних архівів України, м. Києва, галузевих архівів,
наукові праці вчених у тваринництві, періодичні видання та інші матеріали, що дало
змогу розв’язати поставлені дослідницькі завдання. У пропонованому дослідженні
введено до наукового обігу низку маловідомих документів, матеріалів
періодичних видань. Комплексно використано загальнонаукові, міждисциплінарні
та історичні методи, методи джерелознавчого та термінознавчого аналізу.
Виділено періоди становлення та розвитку племінної справи в УРСР
досліджуваного періоду. Встановлено, що період 1930–1941 рр. позначився
одержавленням і централізацією галузі племінного тваринництва, формуванням
первинної мережі племінних господарств і розплідників, запровадженням базових
елементів племінної справи. Період 1944–1957 рр. пов’язаний з відновленням і
розширенням організаційної структури племінної служби. Для періоду 1958–1969
рр. характерне реформування системи племінної справи на основі організації
принципово нових одиниць – племінних заводів і державних станцій з племінної
роботи та штучного осіменіння. Періоди 1970–1978, 1979–1980 рр. пов’язані з 4

переведенням галузі тваринництва на промислову основу, пошуком нових, більш
ефективних організаційних структур племінної служби.
Виявлено основні тенденції і закономірності розвитку селекційної науки
досліджуваного періоду. Виділено два періоди селекції великої рогатої худоби
молочного та комбінованого напрямів продуктивності. Перший період (1930–
1965) позначився домінуванням чистопородного розведення та ввідного
схрещування з породами вітчизняної та зарубіжної селекції. Другий період (1966–
1970) повʼязаний з розробленням та реалізацією програм виведення вітчизняних
спеціалізованих порід і типів великої рогатої худоби.
Встановлено, що однією із тенденцій розвитку селекційної науки в
УСРР/УРСР досліджуваного періоду було становлення галузі м’ясного
скотарства. Упродовж 30 – 60-х рр. проблема виробництва яловичини
вирішувалася на основі промислового схрещування. Для 70-х – першої половини
80-х рр. було характерне розроблення та реалізація програм виведення
вітчизняної м’ясної худоби на основі складного відтворного схрещування зі
спеціалізованими м’ясними породами зарубіжної селекції. Виявлено основні
тенденції і закономірності розвитку селекційної науки досліджуваного періоду.
Виділено два періоди селекції великої рогатої худоби молочного та
комбінованого напрямів продуктивності. Перший період (1930–1965) позначився
домінуванням чистопородного розведення та ввідного схрещування з породами
вітчизняної та зарубіжної селекції. Другий період (1966–1970) пов'язаний з
розробленням та реалізацією програм виведення вітчизняних спеціалізованих
порід і типів великої рогатої худоби.
Встановлено, що період формування наукового світогляду М. А. Кравченка
пов’язаний з його навчанням на зоотехнічному факультеті КСГІ та в аспірантурі
ТСГА; виробничою діяльністю у системі Наркомату радгоспів Башкирської АРСР
та викладацькою роботою в БСГІ. На становлення його наукового світогляду
визначальний вплив здійснили фундаментальні наукові праці відомих учених у
галузі тваринництва: А. О. Малігонова, О. І. Смирнова, О. П. Бондаренка, 5

Ю. Ф. Лискуна, Д. А. Кисловського, М. М. Завадовського. Виділено основні
наукові пріоритети М. А. Кравченка в період формування наукового світогляду:
фізіологія сільськогосподарських тварин, розробка типових раціонів годівлі
свиней, породне районування в скотарстві, формування засад селекційно-
племінної роботи, перспективне планування. Як основний здобуток цього періоду
розглядали захист його кандидатської дисертації, в якій учений вперше
сформулював принципи ведення селекційно-племінної роботи в умовах
конкретного племінного господарства.
Виділено два періоди наукової та педагогічної діяльності М. А. Кравченка.
Перший охопив період 1936–1965 рр. і позначився домінуванням педагогічної,
науково-організаційної, науково-виробничої форм діяльності. Встановлено
пріоритетні напрями його наукових розробок: теорія племінного добору і підбору,
лінійне розведення і генеалогічний аналіз, індивідуальний розвиток тварин,
селекційно-племінне вдосконалення симентальської та білоголової української
порід та ін. Як основний здобуток цього періоду розглядали захист докторської
дисертації, в якій вперше викладено принципи і положення лінійного розведення
як основної форми племінної роботи в тваринництві.
Пріоритетними формами наукової діяльності професора М. А. Кравченка в
період 1966–1986 рр. були: науково-організаційна, педагогічна, науково-дослідна.
Домінуючими напрямами його наукових розробок були акліматизація зарубіжних
порід великої рогатої худоби, виведення вітчизняної м’ясної худоби, теорія
племінного добору і підбору, лінійне розведення, генеалогічний аналіз та ін. Як
основний здобуток цього періоду розглядали розроблення організаційних і
наукових основ становлення галузі спеціалізованого м’ясного скотарства в УРСР.
Систематизовано творчий доробок М. А. Кравченка за такими напрямами:
теорія породи та породотворення; цілеспрямоване вирощування
сільськогосподарських тварин; основи племінного добору та підбору тварин;
оптимізація системи лінійного розведення та методичні основи управління
генеалогією породи; оцінка племінної цінності тварин; планування та організація 6

племінної справи; селекційно-племінна робота з симентальською та білоголовою
українською породами; обґрунтування схем і методик виведення вітчизняної
м’ясної худоби; біологічні основи формування рекордної продуктивності тварин;
шляхи та методи збереження і раціонального використання генофонду тварин.
Аналіз наукових пошуків професора М. А. Кравченка засвідчив, що він є
автором багатьох теоретичних розробок, які знайшли широке практичне
застосування в галузі тваринництва України. Учений розвинув системну
концепцію породи, розробив основні принципи та положення розведення за
лініями та родинами в тваринництві, які ґрунтуються на усвідомленні цілісності
породи. Для узгодження племінної роботи з лініями та родинами обґрунтував
п’ять типів лінійно-родинного підбору, запропонував схеми та варіанти їх
застосування в умовах конкретних племінних господарств.
Встановлено, що М. А. Кравченко довів загальногосподарське значення
проблеми індивідуального розвитку та управління довічною продуктивністю
тварин. Розробив систему спрямованого вирощування молодняку, що ґрунтується
на усвідомленні цілісності тваринницького організму. Конкретизував такі поняття
індивідуального розвитку тварин, як «вибірковість», «динамічність»,
«індивідуальність». Актуалізував проблему старіння та довічної продуктивності
тварин. Окреслив систему заходів, що дозволяють подовжити терміни
експлуатації сільськогосподарських тварин. М. А. Кравченком конкретизовано
поняття «скороспілість» у м’ясному скотарстві, вдосконалено її класифікацію.
Введено поняття «довгорослість» як здатність давати високі прирости впродовж
тривалого періоду. Запропоновано систематику м’ясних порід великої рогатої
худоби із урахуванням показників скороспілості та довгорослості.
Доведено пріоритетність наукових пошуків М. А. Кравченка з вивчення
ефективності застосування цілеспрямованого інбридингу як ефективного прийому
селекційно-племінної роботи. Учений обґрунтував, що споріднені спаровування є
надійним джерелом отримання тварин з рекордною продуктивністю. Виділив
шість основних типів цілеспрямованих споріднених спаровувань, довів найбільшу 7

ефективність застосування комплексного інбридингу у племінному тваринництві.
Розробив формулу обчислення генетичної подібності тварини з її загальним
предком при споріднених спаровуваннях, запропонував спосіб обчислення його
коефіцієнта і частки предків у родоводах тварин.
Запроваджені М. А. Кравченком наукові підходи, зокрема системна теорія
породи, методичні основи управління генеалогією породи, селекція на довічну
продуктивність, обґрунтування ефективності використання тварин із рекордною
продуктивністю, з’ясування механізму індивідуального розвитку тварин,
використання міжпородного схрещування як результативного прийому
реконструкції вітчизняного генофонду, сприяли становленню сучасних концепцій
селекції сільськогосподарських тварин.
Обґрунтовано, що професор М. А. Кравченко є методологом племінної
справи в тваринництві. Особливого значення в системі селекційно-племінної
роботи набули розроблені ним: методика побудови племінної роботи в
конкретних умовах, методика побудови перехресно-групових родоводів, методика
аналізу генеалогічних поєднань, методика вивчення і практика використання
розведення за лініями, методика організації племінної роботи в племінних
заводах. М. А. Кравченко є розробником програми, методичних рекомендацій зі
створення нової породної групи м’ясної худоби, методики створення української
м’ясної породи великої рогатої худоби. М. А. Кравченко є автором заводської
лінії Вірного 8308 ЧС-925 в симентальській породі, придніпровського та
чернігівського внутрішньопородних типів, української м’ясної породи.
Виділено складові його творчого доробку, які доцільно використовувати як
теоретичний і методологічний базис для розроблення сучасної стратегії ведення
галузі: 1) теорія породи та породотворення; 2) теорія племінного добору та
підбору; 3) система лінійного розведення та методи генеалогічного аналізу; 4)
біологічні основи формування рекордної продуктивності сільськогосподарських
тварин; 5) методи оцінки племінної цінності; 5) шляхи та методи збереження і
раціонального використання племінних ресурсів та ін. 8

Доведено, що М. А. Кравченку належить визначальний внесок у
становленні організаційних основ племінної справи в УРСР. Учений розробив
принципи формування племінної бази симентальської породи як основи для
ефективного налагодження селекційно-племінної роботи. Координував діяльність
25-ти племінних заводів, 49-ти племінних радгоспів і більше ніж 600 племінних
ферм. Проводив систематичний аналіз динаміки якісного складу племінних стад,
встановлював бажаний тип тварин для подальшого розведення, розробляв
систематику маточних стад, оцінював лінії, родини, визначав найбільш ефективні
методи парування. Розробив основи перспективного планування, удосконалив
принципи породного районування та породної стандартизації.
Обґрунтовано вагомий внесок М. А. Кравченка в становленні дослідної
справи у тваринництві УРСР. Учений сприяв здобуттю відділом племінної роботи
ЦДСШО статусу одного із провідних галузевих науково-дослідних осередків в
УРСР. Здійснював наукове керівництво окремими науковими темами з
селекційно-племінного вдосконалення симентальської та білоголової української
порід великої рогатої худоби. Розробив ефективні заходи їх породного
вдосконалення за умов чистопородного розведення, що включали систему
лінійного розведення, цілеспрямований добір і підбір кращих племінних тварин з
урахуванням поєднуваності ознак, оцінку племінної цінності та ін.
Як одну із форм творчих пошуків М. А. Кравченка, що здійснювалася у
контексті розвитку племінної справи в тваринництві, розглядали його педагогічну
діяльність. Учений ініціював організацію однієї з перших в УРСР кафедру
розведення сільськогосподарських тварин при КВІ та зоотехнічного факультету
УСГА, доклав зусиль до здобуття ними статусу провідних галузевих науково-
освітніх центрів УРСР. Сприяв активізації навчального процесу, підготовці
навчально-методичної літератури, розгортанню комплексних наукових
досліджень з племінної справи в тваринництві на їх базі. Підготував одноосібно та
у співавторстві низку підручників, посібників, програм і методичних вказівок з
курсу розведення сільськогосподарських тварин та виробничої практики для
зоотехнічних факультетів сільськогосподарських ВНЗ.
Професором М. А. Кравченком засновано на базі КВІ наукову школу,
підготовлено 5 докторів і 32 кандидати наук. На основі контент-аналізу
встановлено, що періодом найбільшої творчої активності наукової школи є 1971–
1975 рр., коли було захищено найбільше дисертаційних робіт. Виділено основні
напрями діяльності наукової школи: теорія породи та породотворення,
племінного добору та підбору, лінійного розведення та генеалогічного аналізу,
індивідуального розвитку сільськогосподарських тварин. Представниками
наукової школи проведено дослідження з селекційно-генетичного вдосконалення
симентальської породи, виведення на її основі спеціалізованих молочних і
м’ясних порід, добре пристосованих до розведення в умовах різних регіонів
УРСР. Як найбільші здобутки наукової школи розглядали розроблення системи
лінійного розведення, основ перспективного планування в тваринництві, які
отримали поширення в селекційно-племінній практиці УРСР. Учнями та
послідовниками М. А. Кравченка розроблено науково-методичні та організаційні
основи розвитку вищої фахової освіти та дослідної справи у тваринництві УРСР.
Важливим напрямом наукової діяльності професора М. А. Кравченка була
популяризація досягнень вітчизняних і зарубіжних учених у галузі тваринництва.
Встановлено, що М. А. Кравченко доклав зусиль до становлення вітчизняної
аграрної біографістики, підготував особисто низку біографічних нарисів,
присвячених відомим ученим у галузі тваринництва. Учений був редактором
науково-виробничого журналу «Соціалістичне тваринництво», державних
племінних книг та каталогів симентальської і білоголової української порід, що
висвітлювали вітчизняні селекційні досягнення.
Ключові слова: історія сільськогосподарської науки, зоотехнічна наука,
тваринництво, племінна справа, селекція сільськогосподарських тварин,
зоотехнічна освіта, сільськогосподарська дослідна справа, наукова школа,
М. А. Кравченко.

Доступні формати:

PDF

читайте також:

Проектування електронного видання з детальним процесом оформлення титульних елементів Містобудування Західної України епохи бароко (сер. XVII ст. – кін. XVIII ст.) Внутрішній світ людини та його становлення Ботанічна лексика говірок Чорнобильської зони: реконструкція редуктивного ареалу Гендерно-психологічні аспекти української лірики ХХ століття Громадсько-політична діяльність Андрія Ніковського (1885–1942 рр.)

В бібліотеці зібрані всі книги українською мовою в електронному (txt, rtf, doc, pdf, fb2, epub, mobi, djvu) та паперовому форматі. Книжку можна безкоштовно скачати клікнувши на необхідний Вам формат для iPad, iPhone, Android, Kindle, Kobo та інших читалок або купити паперовий варіант тексту з доставкою по Україні. Сайт бібліотеки оптимізований для роботи на телефонах, смартфонах(айфон, анроїд) і планшетах. Потрібну книгу Ви можете легко знайти за допомогою пошуку.