Знайди книгу!

Опис:
Редька С. І. Становлення тоталітарної політичної системи в
Україні у 20-ті роки ХХ сторіччя(на матеріалах Харківщини). −
Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук
за спеціальністю 07.00.01. – історія України.– Харківський національний
університет імені В. Н. Каразіна, Харків / Маріупольський державний
університет, Маріуполь, 2021.
У дисертаційному дослідженні комплексно розглянуто
проблему становлення інститутів тоталітарної політичної системи в Україні
на матеріалах Харківського регіону. На основі численних архівних
матеріалів, які вперше вводяться до наукового обігу, заповнено істотну
прогалину в уявленнях про хід подій, що відбувалися в партійних
осередках, у місцевих радах, профспілкових та комсомольських
організаціях.
Зокрема:
− проведено історіографічний аналіз наукової літератури за темою
обраного дослідження, визначено досягнення та недоліки, які заважали
вітчизняним дослідникам та представникам української наукової думки в
еміграціїоб’єктивно вивчати цю тему;
− показано перебіг дискусій в осередках щодо необхідності
впровадження елементів демократії в партійне життя;
−проаналізовано протистояння поміж «верхами»й«низами» партії
щодо матеріальних привілеїв;
− вивчено хід обговорення питань загальнопартійних дискусій в
осередках КП(б)У Харківщини;
− визначено механізми, способи та методи знищення елементів
демократизму в партійних осередках;
− проаналізовано кадрову політику в партійній організації губернії;






− розкрито механізми контролю партії над особистим життям своїх
членів;
− досліджено проведення чисток в осередках та їхню роль у
партійному житті;
− показано морально-етичні аспекти повсякденної поведінки рядових
комуністів та керівних партійних кадрів;
− висвітлено впровадження цензури губкомом та його втручання в
діяльність засобів масової інформації;
− вивчено прояви політичного догматизму в осередках;
− з’ясовані форми та методи втручання партійних органів в діяльність
місцевих рад, профспілок та комсомольських організацій;
− визначено вплив партійних структур на молодь через комсомольські
організації, боротьбу останніх із молодіжними організаціями
некомуністичного спрямування;
− з’ясованостосунки між губкомом комсомолу та осередками на
місцях.
Уточнено:
− ставлення комуністів місцевих осередків до необхідності
впровадження демократичних принципів у внутрішньопартійне життя.
Доповнено:
− знання про процеси, які відбувалися в партійних осередках,
місцевих радах, профспілкових та комсомольських організаціях завдяки
введенню автором до наукового обігу нових документів із фондів
Державного архіву Харківської області.
Набуло подальшого розвитку − висвітлення процесу підготовки
тапроведення виборів у місцеві ради.
Розширено знання про методи витіснення політичних опонентів
більшовиків з місцевих рад Харківщини на початку 1920-х рр.
Актуальність дослідження визначається потребами пошуку
оптимальної моделі соціально-економічного та політичного розвитку






України. Реалізація цього не можлива без усебічного наукового осмислення
вітчизняної історії, власних надбань та прорахунків. Необхідною умовою
демократичного розвитку України є формування нової політичної системи,
чіткий розподіл функцій та повноважень законодавчої, виконавчої та
судової влади, формування дієздатних політичних інститутів, створення
демократичного законодавства, подолання рудиментів догматично-
тоталітарної свідомості, утвердження загальнолюдських цивілізаційних
норм, принципів та орієнтацій.
У першому розділі подано історіографічний аналіз із визначеної
теми. Зокрема вказано, що в історичній літературі тоталітарна політична
система розглядається в масштабах колишнього Радянського Союзу та всієї
України в цілому, без достатнього аналізу на місцевому рівні. Комплексні
дослідження з означених проблем відсутні. Отже, поглибленого
дослідження потребують конкретні вияви та процес становлення
тоталітарного режиму, що відбувалися на місцях. Це й зумовило вибір теми
дисертаційного дослідження.
У другому розділі досліджено процес формування тоталітарних
засад внутрішньопартійного життя в Харківській організації КП(б)У. Уже в
перші роки існування радянської влади партійні організації Харківщини
створювались не на демократичних засадах, хоча в місцевих осередках
велися дебати про необхідність впровадження демократичних принципів.
Але організованої опозиції в губернській партійній організації не було.
Протистояння в осередках відбувалося поміж рядовими комуністами та
керівництвом партійних комітетів із приводу привілеїв у матеріальному
забезпеченні. Уже на початку 1920-х рр.умісцевих організаціяхбув
створений досить потужний партійний апарат, який міг втілити в життя
всірішення керівних органів та нейтралізувати прояви невдоволення. З
другої половини 1920-х років у партійних організаціях Харківщини
з’являється нетерпиме ставлення до інакомислення, єдність висувається на
перший план.Унаслідок тиску партійного апарату осередки були






деморалізовані та не могли чинити опір. Тому поступово припиняються
дебати про демократизацію, в організаціях панує однодумність та призови
до єдності, будь-яка критика придушується.
Третій розділ присвячений процесу створення та діяльності рад,
профспілок та комсомолу. Поглиблено розкрито хід підготовки та
проведення виборів у ради.Показано, що від самого початку процес виборів
перебував під повним партійним контролем. Виборців позбавляли виборчих
прав, а ради, які були непідконтрольні партії, переобираличи розпускали.
Ради не мали автономії у своїй діяльності. Їхня компетенція не була чітко
окреслена на законодавчому рівні. Вони не мали фінансової самостійності
та не могли самі розв’язувати кадрові питання. Як представницькі органи
народу не виконували своїх функцій,а були лише ширмою для легітимізації
діяльності партії. Уся реальна влада зосереджувалась у виконкомах, які
були виконавчими органами не обраних народом рад, а партійних комітетів.
Профспілки Харківщини не були незалежні. Вони перебували
під повним партійним керівництвомта не виконували основного свого
завдання – захисту прав трудящих – і стали засобом впливу партії на них.
Харківські профспілкизахищали інтереси не трудящих, а держави,
сприяючи зменшенню зарплатні, підвищенню норм праці та зменшенню
розцінок. Вони займалися непритаманними для них функціями, які не
стосувалися захисту прав трудящих.
Комсомол Харківщини створювався з ініціативи партійних
комітетів, а не молоддю, як самодіяльна та самокерована організація. З
початку його заснування втручання місцевих парткоміву його діяльність
було незначним. Мірою кількісного зростання комсомольських організацій
воно збільшується. Партійні комітети Харкова безпосередньо керували його
поточною роботою, перетворивши на засіб впливу на молодь. Комсомол
Харківщини як організація тоталітарного типу намагався монополізувати
вплив на молодь та за підтримки партії вів боротьбу з іншими юнацькими
організаціями.






Спроби побудувати диктатуру пролетаріату як вищу форму
демократії призвели до того, що в кінці 1920-х років була побудована
жорстока тоталітарна система, центральним елементом якої стає партія.
Вона підкорює собі всі інститути та організації.У тоталітарній системі не
може бути незалежних елементів, бо це може привести до її
розбалансування та знищення.
Практичне значення дисертації:результати дослідження можуть
бути використані політологами, істориками та іншими фахівцями для
подальшого дослідження тоталітаризму в СРСР та Україні. Практичне
значення визначається придатністю до використання в процесі сучасного
державотворення, політиками, партіями, громадськими організаціями,
державними інститутами,засобами масової інформації, що дає можливість
зрозуміти процеси, які відбуваються в політичному житті українського
суспільства. Це сприятиме прискоренню подолання тоталітарної спадщини
та посттоталітарних тенденцій соціально-економічного та політичного
розвитку України. Матеріали й висновки дослідження можуть бути
використані для створення праць, які узагальнюють історію України, у
підготовці наукових робіт, навчальних і методичних посібників, створення
спецкурсу з проблем тоталітаризму, під час підготовки краєзнавчої
літератури.
Ключові слова: тоталітаризм, Харківський регіон, комуністична
партія, місцеві ради, профспілки, комсомол, робітнича опозиція, партійні
чистки, партком, фракція, осередок.