Статуси головних дійових осіб українських весільних обрядів
Олександр Кухаренко / науковастаття
Опис:
Етнічна історія народів Європи: Збірник наукових праць. Випуск 65. – К., 2021.
Використання теорії переходів Ґеннепа є важливою складовою структурно-функціональних досліджень циклу весільних обрядів. З точки зору переходів головних дійових осіб від одного соціального статусу до іншого (парубок, дівка – наречений, наречена – молодий, молода – чоловік, жінка) обрядова структура поділяється на чотири етапи.
Установлено, що переходи відбуваються в кульмінаційних епізодах обрядів заручин, вінчання та комори, що являють собою точки найвищого рівня сакралізації реальності за рахунок енергії потойбіччя. Головною умовою для досягнення такого рівня є добросовісне виконання функціональних обов’язків усіх учасників обрядів. З отриманням головними дійовими особами нових статусів змінюються та розширюються їхні функції, а на інших учасників накладаються певні обов’язки, необхідні для виконання.
Кульмінацією всього великого циклу циклів є обряд комори та остаточний перехід до статусів чоловіка й жінки. При цьому початкові та кінцеві статуси є профанними, оскільки постійно існують в реальному житті. Статуси «наречений – наречена» та «молодий – молода» є тимчасовими, сакральними, бо існують в межах обряду. Але без них, без проведення обряду, без впливу сакралізації з потойбіччя неможливо здійснити перехід від початкових статусів парубка й дівки до остаточних – чоловіка й жінки.
Обряд комори, що є головним, кульмінаційним обрядом усього весільного циклу, під час проведення якого широко використовуються антиповедінкові дії, коли особисті й навіть інтимні стосунки стають надбанням громади, здійснює не лише перехід головних дійових осіб, а всіх без виключення учасників весільних обрядових дій. Відбувається вихід з обряду, а отже повернення профанних статусів, які існували до входу в обряд.
В українській мові терміни, що означають обрядові чи сакральні соціальні статуси, є однокореневими (наречений – наречена; молодий – молода; дружки – дрýжки), тоді як профанні статуси різняться між собою (чоловік – жінка; парубки – дівки).
Етнічна історія народів Європи: Збірник наукових праць. Випуск 65. – К., 2021.
Використання теорії переходів Ґеннепа є важливою складовою структурно-функціональних досліджень циклу весільних обрядів. З точки зору переходів головних дійових осіб від одного соціального статусу до іншого (парубок, дівка – наречений, наречена – молодий, молода – чоловік, жінка) обрядова структура поділяється на чотири етапи.
Установлено, що переходи відбуваються в кульмінаційних епізодах обрядів заручин, вінчання та комори, що являють собою точки найвищого рівня сакралізації реальності за рахунок енергії потойбіччя. Головною умовою для досягнення такого рівня є добросовісне виконання функціональних обов’язків усіх учасників обрядів. З отриманням головними дійовими особами нових статусів змінюються та розширюються їхні функції, а на інших учасників накладаються певні обов’язки, необхідні для виконання.
Кульмінацією всього великого циклу циклів є обряд комори та остаточний перехід до статусів чоловіка й жінки. При цьому початкові та кінцеві статуси є профанними, оскільки постійно існують в реальному житті. Статуси «наречений – наречена» та «молодий – молода» є тимчасовими, сакральними, бо існують в межах обряду. Але без них, без проведення обряду, без впливу сакралізації з потойбіччя неможливо здійснити перехід від початкових статусів парубка й дівки до остаточних – чоловіка й жінки.
Обряд комори, що є головним, кульмінаційним обрядом усього весільного циклу, під час проведення якого широко використовуються антиповедінкові дії, коли особисті й навіть інтимні стосунки стають надбанням громади, здійснює не лише перехід головних дійових осіб, а всіх без виключення учасників весільних обрядових дій. Відбувається вихід з обряду, а отже повернення профанних статусів, які існували до входу в обряд.
В українській мові терміни, що означають обрядові чи сакральні соціальні статуси, є однокореневими (наречений – наречена; молодий – молода; дружки – дрýжки), тоді як профанні статуси різняться між собою (чоловік – жінка; парубки – дівки).
Доступні формати:
PDFчитайте також:
В бібліотеці зібрані всі книги українською мовою в електронному (txt, rtf, doc, pdf, fb2, epub, mobi, djvu) та паперовому форматі. Книжку можна безкоштовно скачати клікнувши на необхідний Вам формат для iPad, iPhone, Android, Kindle, Kobo та інших читалок або купити паперовий варіант тексту з доставкою по Україні. Сайт бібліотеки оптимізований для роботи на телефонах, смартфонах(айфон, анроїд) і планшетах. Потрібну книгу Ви можете легко знайти за допомогою пошуку.