Султан відповідає козакам: До історії двох грамот Мегмеда IV до Богдана Хмельницького (1650–1651)
Марина КравецьВєра Ченцова / історичнастаття
Опис:
Український археографічний щорічник. — Випуск 21/22. — Том 24/25. — Київ, 2018
Дискусія про те, чи Богдан Хмельницький і Військо Запорозьке прийняли
османське підданство, точиться вже дуже довгий час. Вивчаючи дипломатичні
зв’язки гетьмана з Високою Портою, історики базували свої спостереження та ви-
сновки на документах, серед яких важливе місце займають оригінали османських
грамот, адресованих Хмельницькому. Проте, хоч як дивно, обидві нині відомі оригі-
нальні грамоти від султана Мегмеда IV до українського гетьмана донині залишалися
більшою мірою недослідженими. Інколи їх неправильно датували, а часами навіть
плутали між собою. Дослідивши оригінали султанських грамот, які зберігаються в
Москві (рДаДа. – Ф. 89. – оп. 2. – № 26, 7–16 жовтня 1650 р. н. ст.) і в Варшаві
(AGAD. – Arch. Kor. Dz. kozacki. – K. 42. – № 27, 22 лютого – 3 березня 1651 р. н. ст.),
і порівнявши їх з чорновими проектами, опублікованими Яном рипкою, ми ототож-
нили текст московської грамоти з чернеткою, датованою 10 серпня 1650 р. н. ст., яка
досі вважалася невисланою. свідчення архівних документів про дипломатичні сто-
сунки між гетьманом, Портою і Московською державою дали нам змогу встановити
роль цих грамот у процесі перемовин про османське підданство, а також висловити припущення, яким чином одна з грамот опинилася в архіві московського Посоль-
ського приказу, тоді як друга, захоплена польськими військами під Берестечком,
потрапила до Варшави.
Ключові слова: Богдан Хмельницький, Мегмед IV, підданство, султанські гра-
моти (наме-і гюмаюн), гетьман, султан, палеографія, дипломатика, архіви, РДАДА,
AGAD.
Український археографічний щорічник. — Випуск 21/22. — Том 24/25. — Київ, 2018
Дискусія про те, чи Богдан Хмельницький і Військо Запорозьке прийняли
османське підданство, точиться вже дуже довгий час. Вивчаючи дипломатичні
зв’язки гетьмана з Високою Портою, історики базували свої спостереження та ви-
сновки на документах, серед яких важливе місце займають оригінали османських
грамот, адресованих Хмельницькому. Проте, хоч як дивно, обидві нині відомі оригі-
нальні грамоти від султана Мегмеда IV до українського гетьмана донині залишалися
більшою мірою недослідженими. Інколи їх неправильно датували, а часами навіть
плутали між собою. Дослідивши оригінали султанських грамот, які зберігаються в
Москві (рДаДа. – Ф. 89. – оп. 2. – № 26, 7–16 жовтня 1650 р. н. ст.) і в Варшаві
(AGAD. – Arch. Kor. Dz. kozacki. – K. 42. – № 27, 22 лютого – 3 березня 1651 р. н. ст.),
і порівнявши їх з чорновими проектами, опублікованими Яном рипкою, ми ототож-
нили текст московської грамоти з чернеткою, датованою 10 серпня 1650 р. н. ст., яка
досі вважалася невисланою. свідчення архівних документів про дипломатичні сто-
сунки між гетьманом, Портою і Московською державою дали нам змогу встановити
роль цих грамот у процесі перемовин про османське підданство, а також висловити припущення, яким чином одна з грамот опинилася в архіві московського Посоль-
ського приказу, тоді як друга, захоплена польськими військами під Берестечком,
потрапила до Варшави.
Ключові слова: Богдан Хмельницький, Мегмед IV, підданство, султанські гра-
моти (наме-і гюмаюн), гетьман, султан, палеографія, дипломатика, архіви, РДАДА,
AGAD.
Доступні формати:
PDFчитайте також:
В бібліотеці зібрані всі книги українською мовою в електронному (txt, rtf, doc, pdf, fb2, epub, mobi, djvu) та паперовому форматі. Книжку можна безкоштовно скачати клікнувши на необхідний Вам формат для iPad, iPhone, Android, Kindle, Kobo та інших читалок або купити паперовий варіант тексту з доставкою по Україні. Сайт бібліотеки оптимізований для роботи на телефонах, смартфонах(айфон, анроїд) і планшетах. Потрібну книгу Ви можете легко знайти за допомогою пошуку.