Суспільно-політична позиція Григорія Голоскевича
Леонід МогильнийОлеся Лященко / історичнастаття
Опис:
Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Історія. вип. 2 (141). – 2019
Наприкінці ХІХ – початку ХХ ст. в середовищі української інтелігенції сформувалася думка про особистий внесок
кожного для становлення своєї Батьківщини у сфері науки і культури. Одним із тих, хто відгукнувся на подібний не-
офіційний заклик, став Григорій Костянтинович Голоскевич. До 1917 р. він працював у петербурзькому видавництві
"Друкар", потім, переїхавши у серпні 1917 р. до Києва, увійшов до складу Української Центральної Ради та вступив до
Української Партії Соціалістів-Федералістів на чолі з С. Єфремовим, підтримував Українську Народну Республіку у бо-
ротьбі проти більшовиків. У дослідженні проаналізовано еволюцію поглядів Г. Голоскевича протягом революційних
подій та боротьби за незалежність 1917–1920-х рр. Установлено його автономістські переконання, які він сприйняв у
результаті роботи з представниками української громади Петербурга та участі в українському національному русі.
Поступово, як і більшість учасників українського національного руху, Г. Голоскевич прийшов до необхідності ство-
рення української держави, яка могла б остаточно розв'язати національні, соціальні, економічні та науково-освітні про-
блеми українського народу. Одним зі шляхів такого самоствердження стала наукова робота вченого в галузі мовознав-
ства. Прихованою сторінкою діяльності Г. Голоскевича стала його участь у підпільних антибільшовицьких об'єднан-
нях, зокрема Братстві Української Державності (БУД), яке прагнуло відновити УНР. Установлено, що учасники БУД
намагалися стати координаційним центром національного руху на території Київщини, засуджували більшовицьку по-
літику воєнного комунізму, з недовірою і обережністю ставилися до НЕПу й політики українізації. В українській і зару-
біжній історіографії тема дослідження до цього часу практично не розглядалася, тому питання суспільно-політичних
поглядів діячів українського національного руху є надзвичайно актуальним, зважаючи на те, що персоналії так званого
"другого плану в українському русі" майже не отримали наукового висвітлення.
Ключові слова: Голоскевич Григорій, Українська Центральна Рада, Єфремов Сергій, Братство української державно-
сті, мовознавство.
Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Історія. вип. 2 (141). – 2019
Наприкінці ХІХ – початку ХХ ст. в середовищі української інтелігенції сформувалася думка про особистий внесок
кожного для становлення своєї Батьківщини у сфері науки і культури. Одним із тих, хто відгукнувся на подібний не-
офіційний заклик, став Григорій Костянтинович Голоскевич. До 1917 р. він працював у петербурзькому видавництві
"Друкар", потім, переїхавши у серпні 1917 р. до Києва, увійшов до складу Української Центральної Ради та вступив до
Української Партії Соціалістів-Федералістів на чолі з С. Єфремовим, підтримував Українську Народну Республіку у бо-
ротьбі проти більшовиків. У дослідженні проаналізовано еволюцію поглядів Г. Голоскевича протягом революційних
подій та боротьби за незалежність 1917–1920-х рр. Установлено його автономістські переконання, які він сприйняв у
результаті роботи з представниками української громади Петербурга та участі в українському національному русі.
Поступово, як і більшість учасників українського національного руху, Г. Голоскевич прийшов до необхідності ство-
рення української держави, яка могла б остаточно розв'язати національні, соціальні, економічні та науково-освітні про-
блеми українського народу. Одним зі шляхів такого самоствердження стала наукова робота вченого в галузі мовознав-
ства. Прихованою сторінкою діяльності Г. Голоскевича стала його участь у підпільних антибільшовицьких об'єднан-
нях, зокрема Братстві Української Державності (БУД), яке прагнуло відновити УНР. Установлено, що учасники БУД
намагалися стати координаційним центром національного руху на території Київщини, засуджували більшовицьку по-
літику воєнного комунізму, з недовірою і обережністю ставилися до НЕПу й політики українізації. В українській і зару-
біжній історіографії тема дослідження до цього часу практично не розглядалася, тому питання суспільно-політичних
поглядів діячів українського національного руху є надзвичайно актуальним, зважаючи на те, що персоналії так званого
"другого плану в українському русі" майже не отримали наукового висвітлення.
Ключові слова: Голоскевич Григорій, Українська Центральна Рада, Єфремов Сергій, Братство української державно-
сті, мовознавство.
Доступні формати:
PDFчитайте також:
В бібліотеці зібрані всі книги українською мовою в електронному (txt, rtf, doc, pdf, fb2, epub, mobi, djvu) та паперовому форматі. Книжку можна безкоштовно скачати клікнувши на необхідний Вам формат для iPad, iPhone, Android, Kindle, Kobo та інших читалок або купити паперовий варіант тексту з доставкою по Україні. Сайт бібліотеки оптимізований для роботи на телефонах, смартфонах(айфон, анроїд) і планшетах. Потрібну книгу Ви можете легко знайти за допомогою пошуку.