Тарнавка і Поріччя – юридики львівського домініканського монастиря Божого Тіла
Андрій Фелонюк / історичнастаття
Опис:
Львів: місто – суспільство – культура: Збірник наукових праць. – Львів: Львівський національний університет імені Івана Франка, 2016. – Том 10: Львів / Lwów / Lemberg як міські простори: уявлення, досвіди, практики / За ред. О. Аркуші, О. Вінниченка, М. Мудрого. – Частина 1. – (Вісник Львівського університету. Серія історична. – Спеціальний випуск’2016).
У центрі уваги автора – адміністративно-правовий статус, населення та
місцезнаходження Тарнавки і Поріччя – юридик львівських передмість XVII–
XVIII ст. Адміністративно-фінансова влада над їхніми мешканцями належала пріору
та синдику львівського домініканського монастиря Божого Тіла і двом війтівсько-
лавничим урядам (кожний складався з війта, чотирьох лавників і писаря). Усі
цивільно-правові відносини між мешканцями юридик відбувалися за згодою і волею
цих урядників. Контроль, головно за відчуженням нерухомості, був зумовлений
потребою зберегти цілісний адміністративно-правовий статус юридик, який був
запорукою стабільних чиншових оплат монастиреві. Кримінальне судочинство було
в компетенції бурґґрафа. Поріччя у другій половині XVIII ст. – заселеніша юридика
(18/22 оселі), тоді як Тарнавка нараховувала від 14 до 18 осель. За професійним
складом на юридиках переважали ткачі. Показовим свідченням цього є історичний
урбанонім (одонім) на території Поріччя – вулиця Ткацька, яка відома на картах від
1840-х років. За національно-конфесійною приналежністю мешканці юридик виразно
поділялися на поляків і українців, навіть лавниками обирали по двох представників
від цих громад. Важливим чинником національної-релігійної присутності українців
на Тарнавці була церква Різдва Богородиці, навколо якої гуртувалося „парафіяльне
суспільство” з її мешканців, а також сусідньої Зборовщини. Поріччя займало
компактну територію у північній частині Замкового передмістя, його обмежували
р. Полтва та інші юридики. Натомість малозаселена Тарнавка – просторово
розлегліша (до неї входив фільварок, із полями, лукою, пасовищем, городами,
ставком і млином), локалізувалася на східній периферії передмістя, межуючи зі
Знесінням і добрами василіанського монастиря Св. Івана Богослова.
Ключові слова: Тарнавка, Поріччя, юридика, Краківське (Замкове) передмістя,
домініканський монастир Божого Тіла, пріор, війт, лавник.
Львів: місто – суспільство – культура: Збірник наукових праць. – Львів: Львівський національний університет імені Івана Франка, 2016. – Том 10: Львів / Lwów / Lemberg як міські простори: уявлення, досвіди, практики / За ред. О. Аркуші, О. Вінниченка, М. Мудрого. – Частина 1. – (Вісник Львівського університету. Серія історична. – Спеціальний випуск’2016).
У центрі уваги автора – адміністративно-правовий статус, населення та
місцезнаходження Тарнавки і Поріччя – юридик львівських передмість XVII–
XVIII ст. Адміністративно-фінансова влада над їхніми мешканцями належала пріору
та синдику львівського домініканського монастиря Божого Тіла і двом війтівсько-
лавничим урядам (кожний складався з війта, чотирьох лавників і писаря). Усі
цивільно-правові відносини між мешканцями юридик відбувалися за згодою і волею
цих урядників. Контроль, головно за відчуженням нерухомості, був зумовлений
потребою зберегти цілісний адміністративно-правовий статус юридик, який був
запорукою стабільних чиншових оплат монастиреві. Кримінальне судочинство було
в компетенції бурґґрафа. Поріччя у другій половині XVIII ст. – заселеніша юридика
(18/22 оселі), тоді як Тарнавка нараховувала від 14 до 18 осель. За професійним
складом на юридиках переважали ткачі. Показовим свідченням цього є історичний
урбанонім (одонім) на території Поріччя – вулиця Ткацька, яка відома на картах від
1840-х років. За національно-конфесійною приналежністю мешканці юридик виразно
поділялися на поляків і українців, навіть лавниками обирали по двох представників
від цих громад. Важливим чинником національної-релігійної присутності українців
на Тарнавці була церква Різдва Богородиці, навколо якої гуртувалося „парафіяльне
суспільство” з її мешканців, а також сусідньої Зборовщини. Поріччя займало
компактну територію у північній частині Замкового передмістя, його обмежували
р. Полтва та інші юридики. Натомість малозаселена Тарнавка – просторово
розлегліша (до неї входив фільварок, із полями, лукою, пасовищем, городами,
ставком і млином), локалізувалася на східній периферії передмістя, межуючи зі
Знесінням і добрами василіанського монастиря Св. Івана Богослова.
Ключові слова: Тарнавка, Поріччя, юридика, Краківське (Замкове) передмістя,
домініканський монастир Божого Тіла, пріор, війт, лавник.
Доступні формати:
PDFчитайте також:
В бібліотеці зібрані всі книги українською мовою в електронному (txt, rtf, doc, pdf, fb2, epub, mobi, djvu) та паперовому форматі. Книжку можна безкоштовно скачати клікнувши на необхідний Вам формат для iPad, iPhone, Android, Kindle, Kobo та інших читалок або купити паперовий варіант тексту з доставкою по Україні. Сайт бібліотеки оптимізований для роботи на телефонах, смартфонах(айфон, анроїд) і планшетах. Потрібну книгу Ви можете легко знайти за допомогою пошуку.