Тюремне ув’язнення у Гетьманщині середини ХVІІІ ст. як фільтр від незнайомців (за матеріалами Стародубського полку)
А. Л. Сапронов / історичнастаття
Опис:
СТОРІНКИ ІСТОРІЇ. ЗБІРНИК НАУКОВИХ ПРАЦЬ. № 46 (2018)
У даній статті було проаналізовано випадки арешту у Стародубському полку в 1763–1764 рр. осіб, котрі не мали документів. Дослідження «безпашпорства» доводить мобільність ранньомодерного соціуму та ефективність дій влади щодо запобігання несанкціонованої зміни місця проживання. У пошуках кращої долі мешканці Гетьманщини, Російської імперії та Польської держави сім’ями чи самотужки намагалися перетнути територію Стародубського полку і знайти нову домівку. Далеко не кожна спроба змінити місце проживання увінчувалась успіхом. Місцева влада й російські військові арештовували осіб, котрі не мали документів, і відправляли їх до полкової в’язниці у м. Стародуб. Окрім самих утікачів до полкового секвестру іноді потрапляли їхні поводирі. В статті підрахувано загальну кількість арештантів секвестру та їхню статеву структуру. З’ясовано, що безпаспорство у 1763–1764 рр. було найчастішою підставою для арешту. На території Стародубського полку кількість ув’язнених за цей злочин становила понад третину від загальної кількості. На думку автора, це було пов’язано з прикордонністю Стародубщини. Під час ув’язнення арештантів допитували про причини відсутності документів, чи скоювали вони інші порушення, їхнє попереднє місце проживання та інше. Зазвичай після короткого слідства у Стародубському секвестрі безпаспортних повертали додому, де рішення про їхню подальшу долю приймала місцева влада. У деяких випадках порушникам з Польських земель дозволяли оселитися на території полку. Спираючись на результати дослідження, автор приходить до думки, що в’язницю в Гетьманщині варто розглядати як своєрідний фільтр від чужинців та злодіїв.
СТОРІНКИ ІСТОРІЇ. ЗБІРНИК НАУКОВИХ ПРАЦЬ. № 46 (2018)
У даній статті було проаналізовано випадки арешту у Стародубському полку в 1763–1764 рр. осіб, котрі не мали документів. Дослідження «безпашпорства» доводить мобільність ранньомодерного соціуму та ефективність дій влади щодо запобігання несанкціонованої зміни місця проживання. У пошуках кращої долі мешканці Гетьманщини, Російської імперії та Польської держави сім’ями чи самотужки намагалися перетнути територію Стародубського полку і знайти нову домівку. Далеко не кожна спроба змінити місце проживання увінчувалась успіхом. Місцева влада й російські військові арештовували осіб, котрі не мали документів, і відправляли їх до полкової в’язниці у м. Стародуб. Окрім самих утікачів до полкового секвестру іноді потрапляли їхні поводирі. В статті підрахувано загальну кількість арештантів секвестру та їхню статеву структуру. З’ясовано, що безпаспорство у 1763–1764 рр. було найчастішою підставою для арешту. На території Стародубського полку кількість ув’язнених за цей злочин становила понад третину від загальної кількості. На думку автора, це було пов’язано з прикордонністю Стародубщини. Під час ув’язнення арештантів допитували про причини відсутності документів, чи скоювали вони інші порушення, їхнє попереднє місце проживання та інше. Зазвичай після короткого слідства у Стародубському секвестрі безпаспортних повертали додому, де рішення про їхню подальшу долю приймала місцева влада. У деяких випадках порушникам з Польських земель дозволяли оселитися на території полку. Спираючись на результати дослідження, автор приходить до думки, що в’язницю в Гетьманщині варто розглядати як своєрідний фільтр від чужинців та злодіїв.
Доступні формати:
PDFчитайте також:
В бібліотеці зібрані всі книги українською мовою в електронному (txt, rtf, doc, pdf, fb2, epub, mobi, djvu) та паперовому форматі. Книжку можна безкоштовно скачати клікнувши на необхідний Вам формат для iPad, iPhone, Android, Kindle, Kobo та інших читалок або купити паперовий варіант тексту з доставкою по Україні. Сайт бібліотеки оптимізований для роботи на телефонах, смартфонах(айфон, анроїд) і планшетах. Потрібну книгу Ви можете легко знайти за допомогою пошуку.