Знайди книгу!

Опис:
Приходько М.М. Українська Держава часів гетьмана Павла
Скоропадського у контексті європейської геополітики – Кваліфікаційна
наукова праця на правах рукопису.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук
за спеціальністю 07.00.01– «історія України». – Вищий навчальний заклад
Національний педагогічний університет імені М.П. Драгоманова.
Міністерство освіти і науки України. – Київ, 2019.
У дисертаційному дослідженні здійснено аналіз передумов, чинників та
факторів впливу на процеси формування дипломатичної служби Гетьманату
П. Скоропадського; оцінку внеску дипломатичного корпусу в становлення
Української Держави в 1918 р.
Основні акценти в дослідженні розставлено таким чином, щоб якомога
всебічно та критично підійти до перегляду оцінки зовнішньої політики
Гетьманату П. Скоропадського, процесів формування та функціонування
його дипломатичного корпусу, основних здобутків Української Держави
часів Гетьманату, її місця в геополітичному просторі повоєнної Європи.
Класичний погляд, який сформувався за часів панування комуністичної
ідеології, не є об’єктивним з позиції історичного надбання Гетьманату П.
Скоропадського в процесі державотворення України як самостійного
суб’єкта міжнародного права в системі міжнародних відносин, що склалася
після Першої світової війни. Дисертантом зроблено спроби об’єктивувати
внесок та історичне значення дипломатичної служби Гетьманату П.
Скоропадського в процеси визнання Української Держави, її відтворення
після періоду панування Російської імперії, визнання української
національної ідентичності провідними країнами Західного світу та Європи,
становлення вітчизняних традицій державного управління в сфері зовнішніх
справ.
У дисертаційному дослідженні розкриваються нові погляди на процеси
формування історіографії процесів формування дипломатичної служби 3

Гетьманату П. Скоропадського, реалізації його зовнішньополітичної та
зовнішньоекономічної стратегій. Робиться акцент на дослідженнях
закордонних учених, українських науковців, що працювали в імміграції,
критичній оцінці подій періоду Гетьманату П. Скоропадського, зробленій в
новітній вітчизняній історіографії.
Проаналізовано історіографію досліджень діяльності дипломатичної
служби Гетьманату П. Скоропадського проблемно-хронологічним та
предметним способами, шляхом поділу всіх джерел на окремі групи. Така
класифікація дала змогу розкрити чинники формування не лише зовнішньої
політики Гетьманату П. Скоропадського, але й ретроспективних оцінок його
внеску в процеси становлення Української Держави, зроблені в різні періоди
появи наукових досліджень. Зокрема розкрито вплив дослідників
народницької школи на саму якість оцінки діяльності Гетьманату П.
Скоропадського та його значення в історії державотворення України після
Першої світової війни.
Виокремлено періодизацію історіографії дослідження діяльності
дипломатичного корпусу Гетьманату П. Скоропадського, що дало змогу
визначитися із роллю певних уроків та деяких діячів в процеси встановлення
традицій міждержавних відносин України з країнами Європи та США.
Оцінка факторів зовнішнього середовища, зроблена сучасниками Гетьманату
П. Скоропадського та безпосередніми діячами періоду Української Держави,
дає змогу більш об’єктивно, ніж це було раніше, розкрити зміст окремих
геополітичних стратегій та геоекономічних напрямів зовнішньої політики
Гетьманату П. Скоропадського. Підхід до Брестських угод як до угод, що
мають економічні наслідки для встановлення системи міжнародних відносин
в повоєнній Європі, по-новому розкриває значення дипломатичного корпусу
Гетьманату П. Скоропадського в становленні міждержавних економічних
відносин України та країн Європи. Досліджено витоки сучасної
проблематики кримського питання, його місце в системі міжнародних
відносин та геополітичної стратегії Гетьманату П. Скоропадського. 4

Проведено оцінку джерельної бази дослідження з позиції часу та
об’єктивності інформації, викладеної в джерелах. Крім того, здійснено
ґрунтовний критичний аналіз праць інших науковців з проблематики
дисертаційного дослідження. Визначено основні проблемні аспекти в оцінці
джерельної бази та наукової літератури. Проведено групування і
класифікацію джерел та історіографії дослідження з метою розкриття
основних проблемних аспектів функціонування дипломатичної служби
Гетьманату П. Скоропадського, на які зверталася увага та які залишилися
поза науковим дискурсом.
Важливе місце в дисертаційному дослідженні посіли історичні
передумови та геополітичні чинники зовнішньополітичного курсу П.
Скоропадського. Визначено основні передумови існування Української
Держави. Розкрито наслідки Брестських угод для Української Держави та
значення дипломатичної служби Гетьманату П. Скоропадського в їх
реалізації, зокрема в питаннях ратифікації всіма сторонами-підписантами.
Дисертантом визначено окремо економічні передумови міжнародних
відносин України з країнами Четверного союзу та з нейтральними
державами. Окремо приділено увагу відносинам України з іншими країнами-
учасниками системи Брестських угод.
Досліджено вплив політики УНР на Українську Державу напередодні
встановлення гетьманства в Україні. Зокрема виокремлено основні
стратегічні напрями зовнішньої політики уряду УНР та узагальнено досвід
встановлення міжнародних відносин УНР. Зроблено акцент на помилках та
подано нову оцінку спроб уряду УНР забезпечити суверенітет Української
Держави.
Дисертантом розкрито основні напрями стратегії формування
дипломатичного корпусу Гетьманату П. Скоропадського з урахуванням
основних напрямів внутрішньої економічної політики. Доведено зв'язок між
геополітичною стратегією Гетьманату П. Скоропадського та 5

внутрішньополітичними процесами, що стали рушійною силою при
формуванні відносин із Росією.
Проведено аналіз нормативно-правового, інституційного та
організаційного забезпечення процесу формування дипломатичної служби
гетьманської держави. Визначено основні особливості та умови формування
законодавчого забезпечення та правових традицій під час створення нового
правового підґрунтя для реалізації зовнішньоекономічної стратегії
Гетьманату П. Скоропадського. Доведено, що на час повалення УНР існувала
реальна потреба створення належного корпусу державної служби, зокрема,
заснованого на забезпеченні зовнішньополітичних потреб Української
Держави. Обґрунтовано необхідність переоцінки діяльності Міністерства
закордонних справ Української Держави та формування нового
концептуального підходу до визначення його ролі в процесах становлення
державного суверенітету.
Проведено аналіз внеску кожного з очільників Міністерства
закордонних справ часів Гетьманату П. Скоропадського на основі
досліджених джерел, а також критичних та аналітичних праць закордонних і
вітчизняних дослідників, що перебували в імміграції. Зроблено спробу
надати нову оцінку діяльності окремих міністрів закордонних справ. Зокрема
визначено основні недоліки зовнішньополітичного курсу Української
Держави, проаналізовано найважливіші програми міністрів закордонних
справ, особливо Д. Дорошенка та Г. Афанасьєва. Вперше зроблено оцінку
внеску останнього на процеси державотворення за часів Гетьманату П.
Скоропадського, досліджено та розкрито стратегічні наслідки його діяльності
на посту міністра закордонних справ у процеси українсько-американських
відносин. Простежено основну стратегію діяльності всього дипломатичного
корпусу Гетьманату П. Скоропадського з огляду на цілі політики самого
Гетьмана, особливо в умовах переорієнтації з пронімецького вектора на
вектор, що тяжів до країн Антанти. 6

Значну увагу в роботі присвячено аналізу діяльності окремих
дипломатичних місій Української Держави в різних країнах. Зокрема
простежено динаміку зміни лояльності країн Четверного союзу до
українського питання під тиском дипломатичного корпусу України.
Проведено аналіз діяльності дипломатичного корпусу в країнах нейтральних,
а також сусідніх із Україною. Визначено основні особливості та риси
функціонування дипломатичних місій та представництв в державах,
створених на теренах Російської імперії. Окремо простежено вплив
дипломатичного корпусу, що функціонував у Берліні, на процеси визнання
Української Держави Росією та підписання мирного договору із
більшовицьким режимом.
Важливим кроком на шляху всебічного дослідження процесів
становлення дипломатичного корпусу Гетьманату П. Скоропадського стало
визначення місця дипломатичного корпусу в політичній боротьбі Гетьмана із
опозиційними силами. Особливо досліджувалося питання закордонної
діяльності місій та консульств Української Держави і їх протистояння із
політичними іммігрантами у Відні та Берліні. У такий спосіб було розкрито
основні недоліки політики Гетьманату П. Скоропадського по відношенню до
країн Четверного союзу. Втім, через аналіз діяльності дипломатичного
корпусу стало можливим по-новому оцінити і внесок Гетьманату П.
Скоропадського в процеси міжнародного визнання Української Держави на
перших етапах існування Брестських угод.
У дисертаційному дослідженні розкрито геоекономічну складову
стратегії зовнішньої політики Гетьманату П. Скоропадського. Досліджено
економічний зміст Брестських угод, а також проведено дослідження ролі
міждержавних фінансово-економічних угод, укладених між Україною та
країнами Четверного союзу. Доведено суттєві перемоги Гетьманату П.
Скоропадського у зовнішньоекономічній політиці на прикладі українсько-
німецьких і українсько-австрійських угод, зокрема щодо репарацій та
утримання військ Четверного союзу. 7

Охарактеризовано економічну складову геополітичної стратегії Уряду
П.Скоропадського. Досліджено роль дипломатичного корпусу Гетьманату П.
Скоропадського в процесах встановлення економічних зв’язків із новими
державами (нейтральними країнами та державами, сусідніми із Україною).
Загалом, висновок стосовно відсутності далекоглядного стратегічного
бачення Гетьманатом проблем розвитку економіки України в період після
Першої світової війни. Значну увагу приділено аналізу помилок Уряду П.
Скоропадського та, зокрема, окремих дипломатичних представництв і місій в
процесі реалізації Українською Державою власного суверенітету.
По-новому здійснено перегляд економічної складової відносин між
Україною та країнами, що були створені на теренах Російської імперії.
Доведено вплив Гетьманату П. Скоропадського на процеси
внутрішньополітичної боротьби національних урядів із більшовицьким
режимом на Кубані, у Фінляндії, Всевеликому війську Донському. Зроблено
акцент на спробах Гетьманату П. Скоропадського перенести протистояння із
більшовицькою Росією на територію цих країн, фактично створивши
буферну зону між Україною та Росією в умовах відсутності власної армії.
Остання проблематика посідає важливе місце в дослідженнях двосторонніх
відносин України та Німеччини, а також України і Австро-Угорщини.
Вагомим досягненням дисертаційного дослідження слід вважати
доведення дисертантом доцільності і раціональності використання
фінансових ресурсів Української Держави на утримання та розширення
мережі дипломатичних представництв. Проведено ґрунтовний аналіз якості
організаційного та інституційного забезпечення державного апарату
Гетьманату П. Скоропадського та організаційної складової державної служби
в зовнішньополітичному відомстві.
Розкрито внесок дипломатичного корпусу та спецслужб Гетьманату в
реалізації геополітичної стратегії П. Скоропадського. Зокрема зроблено
акцент на діяльність окремих дипломатичних консульств та представництв
Української Держави в країнах Четверного союзу в контексті протистояння
Гетьманату П. Скоропадського і більшовицького режиму Росії.
У дисертаційному дослідженні логічно і ґрунтовно простежується
еволюція зовнішньополітичних та зовнішньоекономічних поглядів
Української Держави за часів Гетьманату П. Скоропадського. Дисертантом
досліджено причини зміни стратегічного вектора, а також вплив різних
історичних та геополітичних чинників на діяльність зовнішньополітичного
відомства Української Держави. Розкрито не лише вплив окремих діячів
періоду Гетьманату П. Скоропадського на стратегічні пріоритети у зовнішній
політиці, але зроблено висновок щодо наслідків такої діяльності та її
історичного значення. Здійснено переоцінку впливу гетьмана П.
Скоропадського на процеси становлення відносин Української Держави із
окремими країнами Європи. Розкрито основні передумови формування
зовнішньополітичних традицій Української Держави і, зокрема, у її
відносинах із країнами Західної Європи та США.
Ключові слова: Гетьманат П. Скоропадського, зовнішньоекономічна
стратегія, зовнішня політика, Українська Держава, дипломатична служба,
дипломатичний корпус, система міжнародних зв’язків, Брестські угоди,
Четверний союз.