Від племінного союзу до князівського уділу: Бужеська волость у середньовіччі
Віталій Лясков / історичнастаття
Опис:
ISSN 2078-6107. Вісник Львівського університету. Серія історична. 2016. Випуск 52. С. 11–52
Охарактеризовано середньовічну Бужеську волость, територіальне ядро якої склалося
наприкінці І тис. н. е. у рамках формування племені бужан. На основі писемних джерел з’ясовано
етнокультурну приналежність бужан до волинської групи племен, що підтверджено
особливостями поховальної практики їх носіїв. Доведено потужні хорватські інфільтрації у
бужанське середовище, виражені конструктивними вирішеннями у будівництві опалювальних
споруд. Первісне територіальне ядро бужан становило скупчення поселень поблизу Неслухова
та Ріпнева, у VIII – на початку ХІ ст. зафіксовано появу селищ у басейні Полтви й внутрішні
міграційні потоки спрямувались вниз по течії Західного Бугу та його гідромережі. Кристалізація
ареалу розселення бужан відбувалась паралельно з потестарними процесами в їхньому середовищі
й остаточно оформилась в результаті спорудження в середині – наприкінці Х ст. городища
долітописного Бужеська. Адміністративне “облаштування” верхів’їв Західного Бугу, яке
впроваджувалося під князівським патронатом, довший час опиралося на племінний поселенський
простір як на звичну територіальну матрицю. Попри постійну конфронтацію між галицькими та
волинськими князями, можемо говорити про стабільний розвиток Бужеської волості, піком якого
стало “вокняжіння” тут у 1157–1168 рр. Ярополка Ізяславовича.
Ключові слова: Русь, Бужеська волость, Бужеськ, бужани, districtitus Busznensis, галицько-
волинське пограниччя, літопис, городище, поселення, ретроспективний метод.
ISSN 2078-6107. Вісник Львівського університету. Серія історична. 2016. Випуск 52. С. 11–52
Охарактеризовано середньовічну Бужеську волость, територіальне ядро якої склалося
наприкінці І тис. н. е. у рамках формування племені бужан. На основі писемних джерел з’ясовано
етнокультурну приналежність бужан до волинської групи племен, що підтверджено
особливостями поховальної практики їх носіїв. Доведено потужні хорватські інфільтрації у
бужанське середовище, виражені конструктивними вирішеннями у будівництві опалювальних
споруд. Первісне територіальне ядро бужан становило скупчення поселень поблизу Неслухова
та Ріпнева, у VIII – на початку ХІ ст. зафіксовано появу селищ у басейні Полтви й внутрішні
міграційні потоки спрямувались вниз по течії Західного Бугу та його гідромережі. Кристалізація
ареалу розселення бужан відбувалась паралельно з потестарними процесами в їхньому середовищі
й остаточно оформилась в результаті спорудження в середині – наприкінці Х ст. городища
долітописного Бужеська. Адміністративне “облаштування” верхів’їв Західного Бугу, яке
впроваджувалося під князівським патронатом, довший час опиралося на племінний поселенський
простір як на звичну територіальну матрицю. Попри постійну конфронтацію між галицькими та
волинськими князями, можемо говорити про стабільний розвиток Бужеської волості, піком якого
стало “вокняжіння” тут у 1157–1168 рр. Ярополка Ізяславовича.
Ключові слова: Русь, Бужеська волость, Бужеськ, бужани, districtitus Busznensis, галицько-
волинське пограниччя, літопис, городище, поселення, ретроспективний метод.
Доступні формати:
PDFчитайте також:
В бібліотеці зібрані всі книги українською мовою в електронному (txt, rtf, doc, pdf, fb2, epub, mobi, djvu) та паперовому форматі. Книжку можна безкоштовно скачати клікнувши на необхідний Вам формат для iPad, iPhone, Android, Kindle, Kobo та інших читалок або купити паперовий варіант тексту з доставкою по Україні. Сайт бібліотеки оптимізований для роботи на телефонах, смартфонах(айфон, анроїд) і планшетах. Потрібну книгу Ви можете легко знайти за допомогою пошуку.