Від захоплення кочівниками до відмови від Steppenfixierung: парадокси угорської історіографії у вивченні печенігів, узів та половців
Микола Мельник / історичнастаття
Опис:
Українсько-угорські етюди. Вип. 3. / За ред. Л.В.Войтовича. Львів: Інститут українознавства ім. Івана Крип’якевича НАН України, 2019. 306 с.
Одним з проявів національного пробудження народів Цен-
тральної Європи стала поява національних історіографій. Ключо-
вими питаннями, які ставили перед собою представники угорської
історіографії, було походження угорців, набуття ними батьків-
щини, початки історії угорців в Європі, співжиття з іншими на-
родами.
Найраніші писемні джерела з історії угорців (Gesta Hungarorum
та ін.) тісно пов’язували цей народ з іншими кочівниками, які у
свій час подолали шлях з Азії до Європи - печенігами, узами, ку-
манами. У ХІХ - на поч. ХХ ст. важливим фактором, який зумо-
вив увагу до кочівників, був політичний. Угорщина була оточена
слов’янськими та германськими народами, зростання пангерма-
нізму та панславізму, національне відродження румунів загрожу-
вали ізоляцією угорців.
Тому представники угорської політичної еліти були зацікавле-
ні у контактах з Туреччиною та глобальним Сходом, а науковці
небезпідставно шукали коріння угорців на Сході, вивчали історію
угорців у зв’язку з історією інших кочівників, цікавилися не лише
угро-фінськими, але й тюркськими мовами, візантійськими та
східними джерелами до історії угорців, печенігів, куманів. Під-
креслювався войовничий характер кочівників порівняно з «мир-
ними» народами, які мешкали на Півночі Європи (саамі, фінами,
комі та ін.). Так виникло явище угорського туранізму.
Успіхи угорської історіографії 19- першої половини 20 ст. у
вивченні минулого неугорських кочівників в Угорщині (П. Хорват,
Д. Феєр, Л. фон Селаї, П. Гунфалв’ї, Д. Паулєр, Д. Дьярфаш,
Я. Єрнеї, Б. Кошані, І. Поланьї, Я. Бєліцкі, І. Кнєжа, Л. Мада-
раші, Д. Мішкольці, Д. Місарош), залишених ними археологічних
пам’яток (Д. Надь, Д. Н. Кішлегі, Д. Кальман,Н. Феттіх), мови,
західних, візантійських і східних джерел (Г. Куун, М. Кмошко, З.
Гомбоц, Д. Немет,Г. Фехер, Д. Моравчик, Д. Дьйорфі, Л. Рашонь,
М. Дьйоні) у немалій мірі пов’язані з захопленням кочівниками,
яке панувало в угорській історіографії в той час.
Після поразки Угорщини у Другій світовій війні, і, особливо,
після поразки повстання 1956 р,. політичні обставини змусили де-
яких угорських вчених (Е. Лєдерер, І. Бертеньї, А. Барта)писати
про негативну роль кочівників та германських народів і позитив-
ну роль слов’ян в історії Угорщини. Попри це, навіть в соціаліс-
тичний період угорська археологія, медієвістика, сходознавство
та візантиністика мала значні успіхи у вивченні історії печенігів,
узів та половців в історії Угорщини та Європи взагалі (К. Цегле-
ді, А. Рона-Таш, І. Зімоньї, І. Ердеї, А. Палоці-Хорват, Г. Хатха-
зі,Л. Шельмеці, Д. Крішто).
Падіння Берлінського муру, вступ Угорщини до ЄС принесло
певні зміни в загальній тенденції ставлення угорських істориків
до кочового минулого угорців та до кочівників, які супроводжу-
вали угорців на історичному шляху. Один з провідних угорських
археологів, Чонад Балінт, заявив про потребу відмовитися від
Steppenfixierung, зацикленості на кочівниках, і більше звертати
уваги на європейську складову угорської історії. Політичні тен-
денції у гуманітарних студіях Угорщини не применшують важли-
вої ролі, яку відіграють угорські сходознавці, історики та архео-
логи у вивченні пізніх кочівників Східної Європи.
Ключові слова: угорська історіографія, печеніги, узи, кумани.
Українсько-угорські етюди. Вип. 3. / За ред. Л.В.Войтовича. Львів: Інститут українознавства ім. Івана Крип’якевича НАН України, 2019. 306 с.
Одним з проявів національного пробудження народів Цен-
тральної Європи стала поява національних історіографій. Ключо-
вими питаннями, які ставили перед собою представники угорської
історіографії, було походження угорців, набуття ними батьків-
щини, початки історії угорців в Європі, співжиття з іншими на-
родами.
Найраніші писемні джерела з історії угорців (Gesta Hungarorum
та ін.) тісно пов’язували цей народ з іншими кочівниками, які у
свій час подолали шлях з Азії до Європи - печенігами, узами, ку-
манами. У ХІХ - на поч. ХХ ст. важливим фактором, який зумо-
вив увагу до кочівників, був політичний. Угорщина була оточена
слов’янськими та германськими народами, зростання пангерма-
нізму та панславізму, національне відродження румунів загрожу-
вали ізоляцією угорців.
Тому представники угорської політичної еліти були зацікавле-
ні у контактах з Туреччиною та глобальним Сходом, а науковці
небезпідставно шукали коріння угорців на Сході, вивчали історію
угорців у зв’язку з історією інших кочівників, цікавилися не лише
угро-фінськими, але й тюркськими мовами, візантійськими та
східними джерелами до історії угорців, печенігів, куманів. Під-
креслювався войовничий характер кочівників порівняно з «мир-
ними» народами, які мешкали на Півночі Європи (саамі, фінами,
комі та ін.). Так виникло явище угорського туранізму.
Успіхи угорської історіографії 19- першої половини 20 ст. у
вивченні минулого неугорських кочівників в Угорщині (П. Хорват,
Д. Феєр, Л. фон Селаї, П. Гунфалв’ї, Д. Паулєр, Д. Дьярфаш,
Я. Єрнеї, Б. Кошані, І. Поланьї, Я. Бєліцкі, І. Кнєжа, Л. Мада-
раші, Д. Мішкольці, Д. Місарош), залишених ними археологічних
пам’яток (Д. Надь, Д. Н. Кішлегі, Д. Кальман,Н. Феттіх), мови,
західних, візантійських і східних джерел (Г. Куун, М. Кмошко, З.
Гомбоц, Д. Немет,Г. Фехер, Д. Моравчик, Д. Дьйорфі, Л. Рашонь,
М. Дьйоні) у немалій мірі пов’язані з захопленням кочівниками,
яке панувало в угорській історіографії в той час.
Після поразки Угорщини у Другій світовій війні, і, особливо,
після поразки повстання 1956 р,. політичні обставини змусили де-
яких угорських вчених (Е. Лєдерер, І. Бертеньї, А. Барта)писати
про негативну роль кочівників та германських народів і позитив-
ну роль слов’ян в історії Угорщини. Попри це, навіть в соціаліс-
тичний період угорська археологія, медієвістика, сходознавство
та візантиністика мала значні успіхи у вивченні історії печенігів,
узів та половців в історії Угорщини та Європи взагалі (К. Цегле-
ді, А. Рона-Таш, І. Зімоньї, І. Ердеї, А. Палоці-Хорват, Г. Хатха-
зі,Л. Шельмеці, Д. Крішто).
Падіння Берлінського муру, вступ Угорщини до ЄС принесло
певні зміни в загальній тенденції ставлення угорських істориків
до кочового минулого угорців та до кочівників, які супроводжу-
вали угорців на історичному шляху. Один з провідних угорських
археологів, Чонад Балінт, заявив про потребу відмовитися від
Steppenfixierung, зацикленості на кочівниках, і більше звертати
уваги на європейську складову угорської історії. Політичні тен-
денції у гуманітарних студіях Угорщини не применшують важли-
вої ролі, яку відіграють угорські сходознавці, історики та архео-
логи у вивченні пізніх кочівників Східної Європи.
Ключові слова: угорська історіографія, печеніги, узи, кумани.
Доступні формати:
PDFчитайте також:
В бібліотеці зібрані всі книги українською мовою в електронному (txt, rtf, doc, pdf, fb2, epub, mobi, djvu) та паперовому форматі. Книжку можна безкоштовно скачати клікнувши на необхідний Вам формат для iPad, iPhone, Android, Kindle, Kobo та інших читалок або купити паперовий варіант тексту з доставкою по Україні. Сайт бібліотеки оптимізований для роботи на телефонах, смартфонах(айфон, анроїд) і планшетах. Потрібну книгу Ви можете легко знайти за допомогою пошуку.