Жебраки у руських містах XV — першої половини XVII ст.
Тетяна Гошко-Зайцева / історичнастаття
Опис:
Гошко Т. Жебраки у руських містах XV — першої половини XVII ст. / Т. Гошко // Україна в Центрально-Східній Європі. - 2017. - Вип. 17.
Історія жебраків слабо висвітлена у писемних джерелах, зазвичай
згадки про них представлені лише у текстах репресивного характеру.
Жебрацьке середовище ділилося на дві категорії: визнані і не визнані
міською владою. Одних контролювали і оподатковували, а інших висе-
ляли з міста. Хоч обидві ці групи зазнавали іншування з боку міщан, але
легалізоване жебрацьке середовище було необхідною складовою міського
соціуму, бо, приймаючи милостиню, давало шанс на спасіння від гріхів
тим, хто цю милостиню давав. Ставлення до жебраків зазнавало ево-
люції у часі. Перша така зміна відбулася у XIV ст., коли, за висловом
Жака Ле Гоффа, середньовіччя стає «світом домосідів» і вивітрюється
дух хрестових походів. Наступний етап еволюції у ставленні до жеб-
раків припадає на XVI ст., коли стала поширюватися протестантська
етика. Сеймові конституції Польського Королівства, як і державні
приписи в інших країнах пізнього середньовіччя, регламентували став-
лення суспільства до жебраків, намагалися захистити міста від їхнього
негативного впливу, обкладали їх податками, але ефект був незначним.
Частина жебраків, яка жила у містах, мала власне господартво і сім’ю,
у містах існували легалізовані жебрацькі інституції. Ставлення до жеб-
раків у міському середовищі було амбівалентним.
Ключові слова: міста, лузні люди, люди маргінесу, жебраки, воло-
цюги, милостиня, шпиталі, сеймові конституції, Польське Королівство,
Річ Посполита, руські землі, Львів.
Гошко Т. Жебраки у руських містах XV — першої половини XVII ст. / Т. Гошко // Україна в Центрально-Східній Європі. - 2017. - Вип. 17.
Історія жебраків слабо висвітлена у писемних джерелах, зазвичай
згадки про них представлені лише у текстах репресивного характеру.
Жебрацьке середовище ділилося на дві категорії: визнані і не визнані
міською владою. Одних контролювали і оподатковували, а інших висе-
ляли з міста. Хоч обидві ці групи зазнавали іншування з боку міщан, але
легалізоване жебрацьке середовище було необхідною складовою міського
соціуму, бо, приймаючи милостиню, давало шанс на спасіння від гріхів
тим, хто цю милостиню давав. Ставлення до жебраків зазнавало ево-
люції у часі. Перша така зміна відбулася у XIV ст., коли, за висловом
Жака Ле Гоффа, середньовіччя стає «світом домосідів» і вивітрюється
дух хрестових походів. Наступний етап еволюції у ставленні до жеб-
раків припадає на XVI ст., коли стала поширюватися протестантська
етика. Сеймові конституції Польського Королівства, як і державні
приписи в інших країнах пізнього середньовіччя, регламентували став-
лення суспільства до жебраків, намагалися захистити міста від їхнього
негативного впливу, обкладали їх податками, але ефект був незначним.
Частина жебраків, яка жила у містах, мала власне господартво і сім’ю,
у містах існували легалізовані жебрацькі інституції. Ставлення до жеб-
раків у міському середовищі було амбівалентним.
Ключові слова: міста, лузні люди, люди маргінесу, жебраки, воло-
цюги, милостиня, шпиталі, сеймові конституції, Польське Королівство,
Річ Посполита, руські землі, Львів.
Доступні формати:
PDFчитайте також:
В бібліотеці зібрані всі книги українською мовою в електронному (txt, rtf, doc, pdf, fb2, epub, mobi, djvu) та паперовому форматі. Книжку можна безкоштовно скачати клікнувши на необхідний Вам формат для iPad, iPhone, Android, Kindle, Kobo та інших читалок або купити паперовий варіант тексту з доставкою по Україні. Сайт бібліотеки оптимізований для роботи на телефонах, смартфонах(айфон, анроїд) і планшетах. Потрібну книгу Ви можете легко знайти за допомогою пошуку.