Знайди книгу!

Опис:
Бондарчук А. О. Журнал «Огонек» як джерело дослідження процесу
демонтажу радянського тоталітаризму. – Кваліфікаційна наукова праця на правах
рукопису.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук
(доктора філософії) за спеціальністю 07.00.06 – «історіографія, джерелознавство
та спеціальні історичні дисципліни». Черкаський національний університет імені
Богдана Хмельницького, Черкаси, 2018.

У дисертації на основі структурного та проблемно-тематичного аналізу
історичної публіцистики журналу «Огонек» 1986–1991 рр. досліджені
інформативні можливості матеріалів тижневика для вивчення процесу
демонтажу радянського тоталітаризму. В роки перебудови засоби масової
інформації набули відкритості і гласності. Це виявлялося, насамперед, у
зростанні кількості інформаційних видань, журналів і газет, орієнтованих на
об’єктивний виклад і характеристику соціальних процесів, які відбувалися в
країні, а також історичних фактів недавнього минулого. В результаті, у пресі все
частіше почали з’являтися матеріали, які правдиво висвітлювали історичні
факти, що раніше розцінювалося як відступ від комуністичної ідеології. Журнал
«Огонек» займав особливе місце в перебудовчій пресі, отримавши звання
«рупору перебудови».
Автором проведено ґрунтовний аналіз історіографії теми, який засвідчує,
що на сьогодні вивчення журналу «Огонек» як історичного джерела
здійснювалося переважно російськими дослідниками. Вони зосереджували увагу
на формах подачі матеріалу, структурі і форматі тижневика, літературній критиці
та есеїстиці на сторінках видання, охороні історичних пам’яток і духовної
спадщини, поверненні забороненої літератури, реабілітації творчої інтелігенції.
Проблематика журналу «Огонек» як джерела дослідження демонтажу 3

радянського тоталітаризму дотепер не була предметом спеціального історичного
дослідження.
У період, коли Радянський союз стояв на порозі змін та зрушень в
демократичному напрямку, головним редактором журналу «Огонек» був
А. Софронов. Його погляди повністю співпадали з політикою партії: на сторінках
журналу друкувалася інформація про передовиків та «ударників» праці,
перенасичені радянською пропагандою публікації про трудові будні робітників і
колгоспників. Помітним є підвищений вжиток комуністичної фразеології.
Зокрема часто використовувалися такі вислови, як «робітники ідеологічного
фронту», «соціалістичний спосіб життя», «буржуазна ідеологія і мораль»,
«більшовик», «меншовик», «дружба народів», «великі будови комунізму»,
«буржуазний космополітизм» та ін. Також мало місце і навмисне створення
негативного образу США, як найбільшого ворога Радянського Союзу.
Разом з цим у дисертації досліджено зміни в редакторській політиці
журналу, що відбулися в добу перебудови. Автор стверджує, що передумовами
для кардинальних зрушень у виданні слугували скасування режиму цензури і
тотального контролю над пресою з боку держави, а також обрання нового
редактора, яким став В. Коротич. Перш за все спостерігається зміна тематики
матеріалів журналу: замість політичних зведень, нарисів про «ударників»
праці публікуються аналітичні статті про проблеми в різних сферах життя,
активно обговорюються ідеї перебудови. Журнал «Огонек» був
віддзеркаленням нової політики країни. На його сторінках обґрунтовувалася
необхідність перебудови, впровадження демократичних новацій в
повсякденне життя. Таким чином тижневик перетворювався в авторитетного
і правдивого співрозмовника для всіх верств суспільства. В. Коротич
працював над створенням формату журналу демократичного спрямування
відповідно до запитів суспільства.
У роботі зазначається про особливу актуальність, якої набула історична
тематика в «Огоньку». На сторінках тижневика розкривалася історична
правда, яка замовчувалася десятиліттями, публікувалися архівні документи, 4

раніше заборонені рукописи, проводилися інтерв’ю, бесіди з відомими
істориками, політологами, економістами, літераторами. Багато уваги
приділялося роботі з читацькими листами в рубриці «Слово читача. Пошта
Огонька». Жертви, які під страхом смерті були змушені довгі роки мовчати,
починали писати листи в журнал, щоб на підставі власного досвіду
розповісти про трагедію епохи. Вони говорили про те, як розкуркулювали їх
сім’ї, як приходилося виживати в умовах бідності та голоду, як зникали їхні
батьки в період репресій, про постійне відчуття страху на якому трималася
радянська влада.
Здійснений автором аналіз історичної публіцистики «Огонька»,
дозволив дослідити найбільш гострі проблеми, що обговорювалися в
тижневику і сприяли демонтажу радянського тоталітаризму. Однією з
найважливіших тем стало розкриття історичної правди про жахи сталінської
репресивної машини. Простежується тенденція до розвінчування культу
особи Й. Сталіна в уявленнях радянських людей. Його фігура дедалі більше
набувала рис кривавого тирана. У журналі публікувалися статті присвячені
внутрішньопартійній боротьбі в 1920-х рр. і альтернативним варіантам
будівництва соціалізму, критиці «адміністративно-командної системи»,
політичним репресіям 1930-х рр. Ефектом інформаційної бомби виявилися
публікації на тему Голодомору. Зокрема в журналі розглядалися такі важливі
аспекти як сутність голоду, його причини, демографічні наслідки.
Друкувалися спогади самих жертв та очевидців трагедії.
На думку дисертанта, не менш важливою є проблема десакралізації
Жовтневої революції та більшовиків-ленінців. Нові уявлення про минуле
будувалися на зміненій оцінці зв’язків між сталінізмом і революцією.
Сталінська диктатура втрачала свою винятковість, виступаючи всього лише
неминучим наслідком Жовтневих подій. Засудження сталінізму
перетворилося на засудження більшовизму. Таким чином, Жовтнева
революція стала об’єктом радикальної критики, її оголосили першопричиною 5

всіх трагедій, які пережила країна, та позбавили соціального масштабу,
перетворюючи в пересічний державний переворот.
З-поміж інших тематичних блоків дисертант виокремлює примусову
колективізацію та індустріалізацію, репресії військових кадрів, безглузді
втрати в Другій світовій війні та невдале командування, осмислення
хрущовських реформ і епохи «відлиги».
Джерелознавчий аналіз публікацій журналу «Огонек» показав, що
історичні матеріали журналу «Огонек» є важливим інформативним джерелом
для вивчення процесу демонтажу радянського тоталітаризму.
Окрему увагу в дисертації приділено впливу публікацій тижневика на
формування нової суспільної свідомості читачів. «Огонек» значно
активізував свою просвітницьку діяльність щодо встановлення історичної
правди й утвердження духовних та моральних цінностей. Через
публіцистичні матеріали тижневика читачі дізнавалися про реальні події
минулого та сучасності, вчилися адекватно оцінювати дійсність. Про
зростаючий інтерес до журналу свідчило збільшення тиражу видання, а
розуміння і громадську підтримку редакційних поглядів підтверджувала
значна кількість листів від читацької аудиторії. Радикально змінилися
суспільна атмосфера та погляди громадськості на владні структури
(характерним стало критичне ставлення до Комуністичної партії та її
минулого), місце і роль особи в історії, на історичний процес в цілому.
Історичні оцінки у публікаціях тижневика перетворювалися на засіб
формування історичної пам’яті та нової свідомості громадян.
У дисертаційній роботі, з одного боку, виявлено, систематизовано й
досліджено історичні публікації журналу «Огонек» як джерельний комплекс,
а з другого – розкрито інформаційний потенціал виявлених публікацій,
документів і матеріалів, для дослідження процесу демонтажу радянського
тоталітаризму, окреслено можливість їх залучення до нових наукових праць,
спрямованих на поглиблене вивчення взаємин історичної науки і суспільства,
історії та політики, механізмів затребуваності історичного знання громадянами в періоди кардинальних суспільних зрушень та ролі
періодичної преси у вирішенні цієї проблеми.
Ключові слова: журнал «Огонек», періодична преса, тематика публікацій,
перебудова, гласність, демократизація, суспільна свідомість, сталінські репресії,
радянський тоталітаризм.