Знайди книгу!

Опис:
Іванов О. В. Зовнішня політика і дипломатія Мао Цзедуна:
історичний аспект (1945–1976рр.). – Кваліфікаційна наукова праця на правах
рукопису.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук
(доктора філософії) за спеціальністю 07.00.02 «Всесвітня історія». – ПВНЗ
«Міжнародний класичний університет імені Пилипа Орлика» Міністерства
освіти і науки України; Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН
України, Інститут народознавства НАН України, Миколаїв, 2017.

З величезної кількості напрямів всесвітньої історії зовнішня політика,
дипломатія будь – якої країни завжди викликає небезпідставний інтерес
широкого кола науковців і громадськості, а якщо це стосується однієї з
найпотужніших держав світу – Китаю та ще за часів Мао Цзедуна, ця
зацікавленість стає потрійною. Дисертація присвячена аналізу доволі складної,
протирічної, заплутаної, а інколи і непередбаченої зовнішньополітичної
діяльності та дипломатії Мао Цзедуна періоду 1945–1976 років.
Наукова новизна одержаних здобувачем результатів полягає, насамперед,
у тому, що було проаналізовано загальну картину зовнішньополітичної сфери
КНР за правління Мао Цзедуна у контексті «холодної війни» між США та
СРСР, зокрема, геополітичної біполярності світу та побудови Берлінської стіни;
введення до наукового обігу великої кількості англомовних джерел дозволяє
ознайомитися з науковою думкою «Західного світу» впродовж 1949–1976 рр.
стосовно політичного культу Мао Цзедуна: детально розглянуто одну з
найбільш відомих форм світового комуністичного руху, заснованого на
ідеології маоїзму, у порівнянні з головними аспектами радянського соціалізму;
визначено головні напрямки зовнішньополітичного курсу КНР у зазначений
період та їх місце у геополітичному просторі (особливо в Азіатсько – 3

Тихоокеанському регіоні), зокрема, їх взаємопов’язаність із внутрішніми
соціально – економічними та культурними реформами.
Дисертантом доведено, що доцільність вивчення зовнішньополітичної
лінії КНР у другій половині ХХ століття неймовірно зростає також завдяки
динаміці подій навколо постаті самого Мао Цзедуна – одного з найяскравіших і
найвпливовіших світових лідерів минулого віку, а також участі Китаю в
сучасних процесах, пов’язаних із підтриманням міжнародної безпеки,
розвитком далекосхідних подій, політичним майбутнім Азії щодо її подальших
відносин із США, Росією, Західною Європою. Цей спектр питань розглядається
з точки зору реалізації зростаючих амбіцій КНР відігравати, принаймні,
посередницьку роль у процесах, які дестабілізують міжнародний статус – кво.
Наступним аспектом було те, що, використовуючи широке коло
джерельної бази та матеріали спеціальної наукової літератури, автор дисертації
сконцентрував увагу на тому, що історіографія як політичної, так і державної
діяльності Мао у часи існування Радянського Союзу пройшла доволі тривалий
шлях. При цьому оцінки авторів – істориків, політологів, міжнародників
(особливо до 1991 р) здебільшого залежали від існуючого рівня та специфіки
міждержавних зносин СРСР та Китаю відповідного періоду, визначалися , як
правило, політичною кон’юктурою, а не виключно об’єктивним, фактологічним
матеріалом, який підбирався штучним чином. При цьому дослідження
особистості Мао та його діяльності здійснювалося у тісному взаємозв’язку з
дослідженням процесів боротьби У КПК, враховуючи ідеологічне підґрунтя та
позицію КПРС.
Достатньо уваги приділено ключовим питанням проблеми –
зовнішньополітичній діяльності та дипломатії Мао з провідними
західноєвропейськими країнами – Великобританією, Францією, Німеччиною;
американсько – китайським зносинам; взаєминам КНР з Радянським Союзом
тощо.
Автором зроблено і обґрунтовано загальний висновок: за епохи Мао
Китай досяг значних зрушень у міжнародній політиці. Приголомшуючий
підйом Китаю принципово змінив світову політичну ситуацію. Потенційно – в
силу територіальних і демографічних особливостей – могутня країна почала
стрімко реалізовувати свої можливості, дані їй самій географією, різко
змінюючи баланс сил у глобальному масштабі.
На жаль, навіть сьогодні, враховуючи величезну документальну,
друковану базу і мережу Інтернет, не можна досконало, всебічно, однозначно
дати повну оцінку зовнішньої політики і дипломатії Мао Цзедуна. Зрозуміло,
що керманичу КНР необхідно було вдало балансувати між багатьма
впливовими центрами світу того періоду, в першу чергу, Радянським Союзом,
США, деякими країнами Західної Європи, не забуваючи при цьому, що він сам
представляв велику і потужну державу.
Практичне значення результатів дослідження обумовлюється достатньо
стрімким посиленням ролі і значення Китаю у сучасному світі впродовж
останніх десятиліть, має велике значення з огляду на активні дипломатичні
китайсько – українські відносини. Для узгодження та прийняття політичних
рішень щодо КНР владним структурам і, насамперед, дипломатичному
відомству України варто розібратися у перевагах та особливостях
зовнішньополітичної поведінки Пекіна у період «чотирьох модернізацій». Не
менш вагомо врахувати сьогоденний орієнтир китайського керівництва на
здійснення «зовнішньої концепції розвитку», яка поєднує як темпи внутрішньої
еволюції, так і зміни у міжнародній системі, а також висуває нові завдання
перед сучасною китайською дипломатією. Матеріали дисертаційної роботи
дозволяють ґрунтовно вивчити історію китайської дипломатії зазначеного
періоду, разом з тим сформувати конкретні стратегії для подальшого
співробітництва з Китаєм.
Ключові слова: Китайська Народна Республіка, зовнішня політика,
дипломатія, Мао Цзедун, Радянський Союз, США, маневрування.