Знайди книгу!

Опис:
С IВЕРЯНСЬКИЙ ЛIТОПИС
науковий журнал
2020 №2 (152)

У наш час все більше уваги привертає заборонена донедавна постать
українського гетьмана Івана Мазепи, що панував 22 роки (1687–1709), його
держвна й політична діяльність. Це стало можливим лише в самостійній
Українській державі. Метою цієї статті є уведення до наукового обігу
важливих документів, створених Іваном Мазепою, його листування з козацькими
полковниками, московськими царями Іваном V і Петром І Олексійовичами,
царицею Софією Олексіївною, князем Василем Голіциним та його братом
Олексієм; листів гетьмана Івана Скоропадського та князя Дмитра Голіцина до
корсунського полковника Андрія Кандиби. Крім того, аналізуються інформаційні
можливості цих джерел, виявлено особливо цінні свідчення. Наукова новизна
тісно повязана з вищевизначеною метою, оскільки вперше до наукового обігу
уводяться архівні, недруковані джерела, які зберігаються в зібраннях Інституту
рукопису Національної бібліотеки України ім. В. І. Вернадського і вперше
встановлюються важливі факти з військово-політичної історії України кінця
ХVІІ – початку ХVІІІ ст. Висновки. У результаті дослідження доповнено
знання про зовнішньополітичну діяльність Мазепи, його роль в організації відсічі
ординських нападів на Гетьманщину, фактичного захисника Леонтія Полуботка,
звинуваченого у державній зраді, встановлено важливі факти, що стосуються
вождя повстання проти Речі Посполитої 1702–1704 рр. фастівського полковника
Семена Палія (наявність у нього рідного брата Василя, спроби короля Яна ІІІ
Собеського використати Палія в якості засновника поселень на Чигиринщині).
Наведені архівні документи яскраво свідчать, що Чигиринський полк у другій
половині ХVІІ–ХVІІІ ст. був одним з найбільших та найвпливовіших полків
Гетьманщини.
Ключові слова: універсал, листи, гетьман, історичні джерела.