Знайди книгу!

Ненаситність проявляється в ревнощах і вимогах абсолютної, безумовної любові, утворює замкнуте коло: тривожність породжує надмірну потребу в любові, незадоволення її - почуття відкинутості, це почуття - ворожу реакцію, а ця реакція - потребу витіснити ворожість через страх втратити любов, потім гнів - виростання тривоги - посилення потреби в заспокоєнні.

Відмінність між ідеальним і реальним Я - важливе джерело розвитку особистості. Між ними можуть виникати сутнісні суперечності, які спричиняють внутріособистісні конфлікти, негативні переживання, наслідком чого є, наприклад, депресія через недосяжність ідеалу. Відмова людини від нездійсненних прагнень, нав'язаних ідеальним Я, - одне з найважливіших полегшень для душі. Водночас людина може йти шляхом наближення свого Я-реального до свого ідеалу.

Бути вільним - означає вибрати себе, бути самим собою, утверджувати себе як непересічну особистість і неповторну індивідуальність, як відповідального автора-творця власного життя.

Відірвана від духу душа(психіка) людини черпає сили(одержує задоволення) від тіла, виснажуючи його(наркоманія, алкоголізм, проституція, культуризм тощо), або від соціуму(конфлікти, маніпуляція, експлуатування), отримуючи егоїстичне задоволення, що швидко минає, приносячи тривогу, сум, невпевненість. На такому шляху людина руйнує душевну рівновагу.

Корупція, популізм і безвідповідальність влади, економічна криза, плачевний стан освіти й медицини - усе це різні прояви однієї глибинної проблеми. Невміння і небажання бачити чітку межу між Добром і Злом, розгледіти у своїй маленькій щоденній рутині небесну битву між Світлом і Темрявою.

Доросла людина, яка знає, що "все відносно", потребує хоча б іноді острівця твердого грунту під ногами, на якому можна "стояти й не могти інакше".

Агресія позбавляє вибору. Залишається тільки діяти.

"Не піддаватися страху" означає не лише не боятися самому, а й не випромінювати агресію.

Допоки ти спроможний піти з влади, ти можеш у ній залишатися - це означає, що влада тебе не поневолила.

Агресія з'являється тоді, коли людина або невпевнена в своїй ідентичності, або це "неофіт", для якого все навколо містить загрозу.

Нерозумно вимагати гідної поведінки від раба - неважливо, потрапив він у політику, став власником великого бізнесу, священником чи шкільним вчителем. Травма залишена рабством, надто глибока, і вона постійно нагадуватиме про себе - рефлекторною відповіддю ударом на удар, непоборним бажанням урвати те, що погано лежить, прагненням відібрати у слабкого, готовністю обдурити і упевненістю, що тільки так і можна вижити. Нездатність бачити в іншій людині особистість - прямий наслідок відсутності особистості у собі.

Треба навчитися жити у свободі.

Сама його поява серед людей, що хвилину тому дивилися вовком і були готові кинутися одне на одного, негайно розряджає ситуацію.

Готовність узяти на свої плечі щось більше ніж ти сам, - ознака зрілості.

Давній спосіб, як ділять шматок пирога між двома дітьми: один розрізає — інший вибирає. Після цього вже ніхто не може поскаржитися, що поділ був несправедливим.