Знайди книгу!

Людина, яка знає, не говорить.
Людина, яка говорить, не знає.

Дослідник пише, що стан виникає тоді, коли люди "стають настільки незалежними від соціального оточення, що їхня реакція втрачає зв'язок із заохоченням чи покаранням. Щоб досягти такої незалежності, людина повинна навчитися винагороджувати себе самотужки."

Задоволення виникає на перетині нудьги і тривоги, коли встановлюється баланс між проблемами, які потребують розв'язання, і здатністю діяти.

Наші відчуття є нічим іншим, як швидкоплинними вібраціями, що змінюються щосекунди, подібно до океанських хвиль.

Щастя не є переважанням приємних моментів над неприємними.

Гроші, соціальний статус, пластична хірургія, гарні будинки, могутні позиції - ніщо з цього не принесе вам щастя. Тривале щастя дають лише серотонін, допамін та окситоцин.

Коли сереньовічний селянин завершив будівництво своєї глиняної хати, нейрони його мозку виробили достатньо серотоніну, щоб підняти настрій до десятого рівня. Коли ж у 2013 році банкір вніс останній платіж за розкішний пентхаус, нейрони його мозку виробили аналогічну кількість серотоніну, піднявши настрій до аналогічного десятого рівня. Для мозку немає різниці, що пентхаус значно комфортабельніший за глиняну хату. Значення для нього має лише те, що на даний момент рівень сереотоніну та настрою сягає десяти. Відповідно, банкір не буде ні на йоту щасливішим за його пра...діда, бідного серодньовічного селянина.

Більшість людей протягом усієї історії жили в умовах тієї чи іншої нестачі. Відповідно, їхнім девізом було слово "ощадливість". Двома найяскаравішими прикладами цього була аскетична етика пуритан та спартанців. Гарні люди уникали предметів розкоші, ніколи не викидали їжу та латали порвані штани замість того щоб купляти нову пару.

Завдяки тісній співпраці з наукою імперії зосередили в руках таку владу та змінили світ до такої міри, що, мабуть, їх не можна позначити просто як добрі чи злі. Вони створили світ таким, яким ми знаємо його сьогодні, включаючи навіть ідеології, які ми використовуємо, щоб їх судити.

Тисячі років не лише найвидатніші мислителі, але й непогрішиме святе письмо розповідали лише про Європу, Африку та Азію. Чи могли вони всі помилятися? Чи могла біблія випустити з уваги половину світу?

"Що я відчуваю зараз?", а не "Що я б хотів відчувати?"

Якщо, стикнувшися з чимось приємним або неприємним, наша свідомість приймає речі такими, як вони є, страждання не виникають. Якщо ви переживаєте смуток без прагнення, щоби цей смуток пішов, то продовжуєте відчувати смуток, але не страждаєте від нього.

Незалежно від обставин, людина завжди реагує на них тим чи іншим прагненням, що завжди веде за собою незадоволення.

За три століття жорстокості політеїстичні римляни вбили не більше кількох тисяч християн. Натомість за наступні 1500 років християни мільйонами нищили християн заради дещо іншого трактування своєї релігії любові та співчуття.

Єдиним богом, якого римляни довго відмовлялися терпіти, був монотеїстичний Бог-провідник християн. Римська імперія не вимагала, щоби християни відмовилися від своїх вірувань та ритуалів, але очікувала, що вони платитимуть данину поваги богам-захисникам імперії та божественній природі імператора. Це розглядалося як вияв політичної лояльності. Коли ж християни рішуче відмовилися це робити, а потім відкинули всі спроби компромісу, римляни відреагували переслідуванням тих, кого вважали політично підривним угрупуванням.