Знайди книгу!

Істина являє собою "смерть бажання"

Те незручне почуття, коли розумієш, що все у що ти віриш - повна туфта і ілюзія. Що вся оця боротьба за ідеали, моральні цінності і світле майбутнє - наглий пиздьож. І все, що ти робиш - це займаєшся самообманом. Ну нє, можна канєшно знову стати циніком-соціопатом і знову перестати вірити людям - скоріше за все, це буде найбільш розумним рішенням. Але блять, так хотілось побачити нарешті щось хороше.
Схоже, пора заносити наївність в розряд психічних розстроєнь.
Хоча, може я просто забагато прєдаюсь песимізму, а може забагато читаю новин, а може забагато прєдаюсь песимізму, читаючи новини. Хйз…
Але блін, це ж не тільки політики стосується. Оця злоєбуча звичка завжди сприймати все буквально і на віру, в той час як більшість звикла спілкуватись підтекстами й натяками і ніколи прямо не скаже, що в голові тримає. Поле чудєс, блять. Угадай з двох слів, що насправді малось на увазі. Почну пристосовуватись і лицемірити, як інші - стану сама собі противна, а не буду робити вигляд, що мила і привітна - кому я нахєр така здалась.

не перегониш гнома в нього дома

Тому, хто за життя неспроможний подолати життя, одна рука потрібна, щоб відбиватися від розпачу, породженого власною долею... натомість другою рукою він може записувати те, що бачить під руїнами, адже бачить він інакше і більше, ніж оточуючі: бо він мертвий за життя і все ж живий після катастрофи.

Бути корисною людиною завжди здавалося мені жахливою гидотою

Таємниця буття людського не в тому, щоб тільки жити, а в тому, для чого жити. Без твердого уявлення собі, для чого їй жити, людина не погодиться жити і швидше знищить себе, ніж залишиться на землі, хоча б навколо неї все були хліби

Хочеш дотягнутися до чогось вищого, спустися перше до самого себе.

Бджолу не випустиш - меду не матимеш.

Ми з бідою як риба з водою. Від неї не відхрестишся.

Все, що обтяжує клопотом, зайве. І з грошима так.

В будь-якій найлюбішій роботі, треба бути вільним. І дихати стане легше.

Те що нам дарують, не ціниться. А що більше дарують, то більше звикаємо, наче воно так і має бути.

Той хто служить комусь за гроші і хто служить грошам, ніколи не має їх доста.

Кому не досить малого, тому всього мало.

Будь-яка влада - це почесне рабство.