Знайди книгу!

Раби речей не можуть бути вільними

Тімбілдінг (командоутворення) як метод, що застосовують у світі бізнесу з 1960-70 рр. для підвищення ефективності роботи команди, є типовим прикладом створення ілюзії спільноти й взаємної підтримки учасників певної спільноти.

За Бодіяром, система виробництва формує систему потреб, попит, виробничу силу. Ставлення людини до об'єктів споживання і до самої себе є фальсифікованим, містифікованим і таким, що піддається маніпуляції. Світ речей і потреб, у якому живе людина надмірного споживання, став для неї своєрідним псевдосвітом, у якому вже не попит, заснований на істинних потребах людини, визначає пропозицію, а пропозиція, обумовлена потребами і можливостями системи виробництва, визначає попит, що є відзеркаленням псевдопотреб індивіда.

Вплив на попит та глибинні потреби споживачів з метою подальшого забезпечення збуту здійснюється через економічний та психологічний апарат дослідження ринку, смаків споживачів та їх мотивацій. Маніпулювання потребами відбувається у такий спосіб, щоб споживач не відчував цього впливу і мав відчуття своєї суверенності та індивідуальності свого вибору. Дохід, престижна покупка і праця заради них як сенс життя утворюють порочне безумне коло споживання, засноване на екзальтації так званих "психологічних" потреб, які відрізняються від "фізіологічних" тим, що буцімто є довільними, базуються на свободі вибору. Реклама відіграє у цьому процесі головну роль, вона підтримує значення і престиж техноструктури з суспільної точки зору. За її допомогою система фальсифікує на свою користь суспільні цілі й пропонує власні цілі як суспільні.

За втрату свободи доводиться розплачуватися безликістю свого існування, сірістю буденності, безглуздістю буття. Ця ілюзія безпеки виявляється нічим іншим, ніж ув'язненням людини у нав'язаній системі координат, пастці звичаїв і традицій, де страх самотності й проблему ізольованості, подолано, але й індивідуальність втрачено назавжди. Злитися зі світом, що оточує, і розчинитися в ньому - означає забути про щастя відчуття своєї індивідуальності, неповторності. Підпоряткування людини будь-кому чи будь-чому, окрім того, може мати побічний ефект, як-от, зростання бажання спротиву та незадоволення своїм життям.

Сучасна постіндустріальна система вправно справляється із задачею вироблення у людини відчуття безсилля, нікчемності й самотності задля спрямування цієї енергії невпевненості на користь інтересів правлячої верхівки та втамування її спраги до влади

Я змушую тебе вмирати, і коли це станеться, я теж помру.

Сонце моєї долі, якір моєї свободи — жінка!

Свобода, рівність і блядство!

Важко любити розумну жінку. Завжди боїшся впасти в її очах.

Дитина прихованого потенціалу. Потенціал прихований настільки, що хтозна, що з того Борьки виросте

На моїх очах зникає жінка, красива-прекрасива жінка. От гляну я на неї - вона прекрасна. Торкнуся до неї - вона магніт. Але втомлена жінка під вечір - це вже ступа. А коли ще й задубіла в роздратуванні, то це вже ціла мегера

У столиці Індії Делі в урядових приміщеннях завелися мавпи. Політичне життя паралізоване, мавпи бігають коридорами влади, засідають у кабінетах, корчать усім гримаси, стрибають по столах, шматують папери і дощенту з’їдають усе в буфетах. А припинити це неможливо, бо у них там ці тварини недоторканні.

працював не за фахом, рекламував пральні машини, раптом усе покинув, узяв бандуру і заспівав. З українцями це буває.

Вона сильна і владна. Її характер скрутить кого завгодно. І водночас вона дуже ніжна. У неї чудесний овал обличчя. У неї пасмо волосся ніби завжди відкинуте вітром. У неї очі, які бувають лише у чаклунок, і не чорні, й не карі, а з оливковим полиском. Коли вона їх примружує — говорять стихії