Знайди книгу!

Ви відчуваєте бажання віддати все тим, хто дав вам Все

базова практика дає основу для всіх практик

На духовному шляху кожного святого володіння таймінгом більш ніж очевидне. Кожна окрема садхана або період життя точно відмірюється по часу, після чого відбувається рішучий, часто несподіваний і нез'ясовний перехід до іншого періоду, звернення до іншої сфери діяльності, зміна стилю поведінки. Такі доленосні зміни здаються оточуючим безглуздими і безрозсудними, тоді як вони завжди мають внутрішню підставу і точно вивірені за часом.

Лише святий може впізнати святого

варто вам зробити декілька кроків у напрямі мети, як розуміння розширюється, та й уявлення про мету знаходить більш чіткі обриси. Тоді стає видно, які інші кроки ви можете зробити, виходячи вже з нової даності. Все це може проробляти за вас вчитель, але самостійний рух надійніший. Якщо ви щось зрозуміли самі, то цього від вас ніхто не відніме, а якщо все знаходиться в руках вчителя, то не вам вирішувати.

Коли брешеш людині про її талант лише тому, що вона сидить навпроти тебе, то таку брехню нізащо не можна пробачити, бо ж вона спонукає не спинятися, продовжувати, що, зрештою, є найгіршим способом для людини без справжнього таланту змарнувати своє життя.

Безпека у кількості

Я взяв Лорку і сів, удаючи, ніби читаю. Так хоч не доводилося дивитися на тих хлопців у коротких шортах. Вони вигляд мали такий, ніби їх ніколи нічого не зачіпало: всі такі пещені, забезпечені, вкриті м'яким блиском задоволеності. Ніхто з них ніколи не був у в'язниці, не працював руками чи бодай отримував попередження за порушення правил дорожнього руху. Ніжно-вершкові педики, цілісіньке кодло.

- Ви вірите у відвагу?
- Мені подобається бачити її скрізь: у тваринах, пташках. плазунах, людях.
- Чому?
- Чому? Мені від того добре. Це справа стилю всупереч повній відсутності шансів.

Кохання для тих, хто може витримати психічне перенавантаження.

Щойно жінка стає проти тебе, забудь про неї. Вони можуть кохати тебе, а тоді у них щось міняється. Вони можуть дивитися, як ти здихаєш у канаві,як тебе збиває машина, та все одно плюватимуть на тебе.

Людина не змогла б себе оцінювати, якби не володіла цінностями і гідністю "судді" й не розуміла того, що актуальний стан не відповідає тому, як повинно бути

Брак успіху не означає брак сенсу. Це стає очевидним, коли згадуємо наше минуле, скажімо, нещасливе кохання. Нехай кожен із нас відверто запитає себе, чи готовий він назавжди забути про своє нещасливе кохання, з усіма притаманними йому сумнівами та стражданнями. майже з цілковитою впевненістю можна стверджувати, що ми цього не хотіли б. Адже страждання часто нас виховують, завдяки їм ми мудрішаємо, і, буває нещаслива закоханість дає нам у подальшому житті значно більше, ніж могла б дати вдала еротична пригода.

Я чудово бачив свою подальшу долю. Я був бідним і мав ним і залиштись. Та мені насправді й не хотілося грошей. Я навіть не знав чого хочу. Хоча насправді знав. Я хотів кудись заховатися і нічого не робити. Думка про те, щоб кимось стати не тільки лякала мене, мене від неї нудило. Думка про те, щоб стати юристом, радником, інженером чи ще кимось здавалася мені неприйнятною. Одружитися, завести дітей, застрягти в сім’ї. Щодня ходити на роботу, а потім повертатись. Неможливо. Робити щось, приймати участь у сімейних пікніках, святкуваннях Різдва, 4 липня, Дня праці, Дня матері… хіба людина народжувалася для цьбого всього, щоб в результаті померти? Я б краще був посудомийником, щодня повертався б до своєї маленької кімнатки й упивався поки не засну.

я засвоїв те, що бідняки так і залишаються бідняками. Що багатий, унюхавши бідного тільки посміється. Вони мали сміятися, інакше все виглядало б занадто страшно. Вони навчилися цього протягом багатьох поколінь. Я ніколи не пробачу дівчат, що сідали у машини до тих усміхнених хлопців. Вони просто не могли не робити цього, втім завжди здається, ніби може… Та не могло бути ніяких «може». Багатство означало перемогу, а перемога була єдиною реальністю.
Яка жінка погодиться жити з посудомийником?     
Протягом усього навчання в школі я намагався не думати про те, як складуться мої справи. Ліпше, здавалося, відкласти думки…